Рішення № 77953298, 19.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 р. Справа№200/10161/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі відповідач), у якому просить суд визнати протиправними дії, які виразились у відмові у переведенні пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника та рішення № 4224 від 15 листопада 2017 року та зобов’язати Добропільське управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити переведення позивача з пенсії а віком на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2, померлого 28 січня 2017 року з часу звернення із заявою про переведення пенсії.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що після смерті чоловіка її матеріальне становище значно погіршилось, оскільки пенсія чоловіка була постійним та систематичним джерелом для існування. Тому відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», вважає, що має право перейти на пенсії у зв'язку з втратою годувальника. На підставі чого, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2018 року позовна заява прийнята до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду задоволено. Позивачу поновлений строк звернення до адміністративною суду з позовною заявою (арк.справи 1-2).

Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України та зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, Соц. Городок, вул. Ізумрудна, буд. 15, що підтверджується паспортом громадянина України серії ВА № 802026 (арк. справи 8 ).

З копії довідки, виданої 01 лютого 2018 року виданої відповідачем вбачається, що позивач знаходиться на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком у розмірі 2875,65 грн. (арк. справи 15).

Згідно свідоцтва про шлюб Серії І-НО № 266832 від 26 вересня 1970 року позивач – ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2, який помер 28 січня 2017 року, що засвідчується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 І-НО № 979262 від 09 лютого 2017 року (арк. справи 11, 14).

06 листопада 2017 року позивач звернулась із заявою № 4224 про переведення з одного виду пенсії (за віком) на інший (по втраті годувальника), згідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (арк. справи 20).

Відповідачем за результатами розгляду заяви було прийнято рішення від 15 листопада 2018 року про відмову в переведені з одного виду пенсії на іншій, у зв'язку із відсутністю довідки про сумісне проживання з померлим годувальником ОСОБА_2 (арк. справи 20).

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов’язком держави.

На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «“Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV), пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (ОСОБА_4), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

За правилами частин другої та третьої цієї ж статті непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV), до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Постановою УПФ України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 2.16. Порядку № 22-1, за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї, а також рішення суду.

З наведених норм закону вбачається, що право на пенсію по втраті годувальника мають члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування та Пенсійним органом має бути встановлений факт спорідненості при вирішенні питання про призначення пенсії з наданих заявником документів на підтвердження цього.

Як встановлено судом до заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника були надані наступні документи: заява від 06 листопада 2017 року № 42224, копія свідоцтва про смерть від 09 лютого 2017 року, копія довідки про причину смерті від 28 січня 2017 року, копія свідоцтва про укладення шлюбу, копія трудової книжки померлого годувальника ОСОБА_2, копія диплому від 08 липня 1963 року, копія військового квитка, довідки з Фонду соціального страхування України Донецької області, копія паспорту, копія ідентифікаційного номеру (акр. справи 20).

Суд не приймає доводи відповідача про те, що на момент смерті ОСОБА_2, яка наступила у місті Макіївці Донецької області, подружжя не проживало за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, і з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.11. розділу 11 Порядку № 22-1, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім'ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

В силу вимог статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (надалі – Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Факт внутрішнього переміщення, згідно положень статті 4 Закону № 1706-VII підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Так, позивачем на підтвердження сумісного проживання однією сім’єю надані довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 31 жовтня 2016 року та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 від 31 жовтня 2016 року, з яких вбачається, що подружжя вказало одне фактичне місце перебування за адресою: АДРЕСА_1, а вже після смерті ОСОБА_2, позивач змінила місце проживання (арк. справи 12, 13).

Крім цього, з представлених позивачем копій паспорта позивача та ОСОБА_2 вбачається, що в графі місце проживання значиться одна адреса: м. Макіївка, Соц. Городок, вул. Ізумрудна, 15, а також з проставленого штампу графі паспорта «сімейний стан» вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 26 вересня 1970 року і штамп про розірвання цього шлюбу відсутній. (акр. справи 8, 10).

Отже, при всебічному та повному розгляді наданих до суду письмових доказів, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо не призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника є протиправними в частині відмови у переведенні пенсії у зв'язку з ненаданням довідки сумісного проживання однією сім’єю, оскільки підтверджені відповідними довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 31 жовтня 2017 року, а також відповідною реєстрацією у місті Макіївці Донецької області, які зазначені у паспортах подружжя ОСОБА_2, а тому позовні вимоги в частині визнання дій протиправними відмові у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов’язання відповідача здійснити переведення позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2, з часу звернення із заявою про переведення пенсії, суд зазначає наступне.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Разом з цим, у відповідності до статті 81 Закону 1788 призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Отже, правовідносини із призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження пенсійного органу.

Так, відповідно до абзацу 2 частин четвертої статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, позовна вимога у цій частині підлягає задоволенню у спосіб зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про переведення з пенсії за віком на пенсію у зв’язку з втратою годувальника від 06 листопада 2017 року з урахуванням висновків суду.

Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, суд прийшов висновку, що відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги статті 18 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

А отже, спірне рішення № 4224 від 15 листопада 2017 року не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, а тому є незаконним, необґрунтованим і підлягає скасуванню.

Згідно частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при пред’явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах адміністративної справи квитанцією про сплату від 04 жовтня 2018 року.

Тому, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають пропорційному стягненню, а саме, на користь позивача необхідно стягнути у розмірі 352,50 грн., за рахунок бюджетних асигнувань з Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 250, 256, 258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: 86136, Донецька область, м. Макіївка, Кіровський район, с. Соц. Городок, вул. Ізумрудна буд. 15, РНОКПП НОМЕР_1) до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85000, Донецька обл., місто Добропілля, ВУЛИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, будинок 28А, код ЄДРПОУ 37755477), про визнання дій протиправними у відмові у переведенні пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника та рішення № 4224 від 15 листопада 2017 року та зобов’язання Добропільського управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити переведення позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника померлого чоловіка ОСОБА_2, померлого 28 січня 2017 року з часу звернення із заявою про переведення пенсії, - задовольнити частково.

Визнати дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у відмові у переведенні пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника та рішення № 4224 від 15 листопада 2017 року протиправними.

Скасувати рішення Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 4224 від 15 листопада 2017 року.

Зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 06 листопада 2017 року про переведення з одного виду пенсії (за віком) на іншій (по втраті годувальника), згідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85000, Донецька обл., місто Добропілля, ВУЛИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ, будинок 28А, код ЄДРПОУ 37755477), судовий збір у розмірі 352,50 грн. (триста п’ятдесят дві гривні 50 копійок) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1).

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 19 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Шинкарьова І.В.