Рішення № 77953161, 21.09.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року Справа № 804/3875/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі поданої заяви 22.12.2017 р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову зазначено, що 22.12.2017 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійні страхування». Проте, 22.03.2018 р. відповідачем винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком. Позивач вважає рішення Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправним та таким, що порушує права позивача на належний соціальний захист.

01.06.2018р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження та встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.

На виконання вимог ухвали суду 01.06.2018 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив,що відповідно до наданих документів заявника, станом на 22.12.2017 р. страховий стаж складає: 25 років 4 місяці 16 днів; пільговий стаж, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку за ч. З ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», складає 16 років 4 місяці 9 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.

Зазначена справа перебувала в провадженні судді Кононенко О.В.

14.08.2018р. на підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2218д було проведено перерозподіл даної справи та передано вказану справу судді Дєєву М.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.08.2018р. адміністративну справу № 804/3875/18 прийнято до провадження та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін з 06.09.2018 р.

Копії ухвали суду від 21.08.2018р. були отримані сторонами, що підтверджується матеріалами справи.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 за період своєї трудової діяльності 25 років був безпосередньо зайнятий на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на посаді гірничого робітника підземного та гірничого робітника очисного забою з повним робочим днем в шахті, з яких 20 років на посаді гірничого робітника очисного забою, а саме:

-на підприємстві ДВАТ шахта «Пролетарська» ДП Державної холдингової компанії Луганськвугілля з 23.05.1994 р. був прийнятий підземним учнем гірничого робітника з повним робочим днем в шахті, 22.07.1994р. був звільнений в зв'язку з закінченням строку дії договору, 28.07.1994р. прийнятий підземним учнем гірничого робітника з повним робочим днем в шахті дільниці РВ, 04.08.1994р. переведений підземним гірничим робітником з повним робочим днем в шахті дільниці РВ, 07.08.1997 р. переведений підземним гірником очисного забою з повним робочем днем в шахті дільниці по добичі вугілля № 3, 27.09.2000р. звільнений у зв'язку з скороченням штату;

-на підприємстві ДВАТ шахта «Степова» ДП ДХК «Павлоградвугілля» 04.12.2000р. прийнятий підземним гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю по добичі вугілля № 3, 24.01.2001р. переведений підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю по добичі вугілля № 3, 15.04.2009р. переведений підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті на дільницю по добичі вугілля № 2, 19.07.2010р. звільнений по переводу на ПСП шахта «Дніпровська»;

- на ВСП шахта «Дніпровська» ВАТ «Павлоградвугілля» 02.08.2010р. прийнятий підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, 03.05.2012р.звільнений по переводу в філію «Павлоградське управління по монтаж демонтажу та ремонту гірничого обладнання»;

- у філію «Павлоградське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничого обладнання» ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» 04.05.2012р. прийнятий гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті, де працює по теперішній час.

22.12.2017 р. позивач звернувся до пенсійного Фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійні страхування».

Листом № 152/03.23-24 від 22.03.2018р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що рішенням № 6 від 22.03.2018р. позивачу відмовлено в призначені пенсії за віком згідно з п.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійні страхування».

Відповідно до вищезазначеного рішення відповідачем зазначено, що на день звернення позивачу виповнилося 44 роки. Станом на 22.12.2017 р. підтверджено загального стажу 25 років. Пільговий стаж, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосе редній зайнятості по професіях затверджених постановою КМУ від 31.03.1994 ро ку № 202, складає 16 років 4 місяця 9 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах. Також, у рішенні зазначено, що листом від 25.12.2017р. № 11312/05/18 позивача повідомлено було про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують пільговий трудовий стаж роботи, проте, додаткових документів надано не було.

Позивач вважає відмову Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначені пенсії за віком протиправною, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Визначене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Абзацом 8 частини 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом визначаються: пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком.

Відповідно ч. 1 до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно з положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу, що відповідно до наданої копії трудової книжки станом на час звернення до пенсійного Фонду з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, трудовий стаж позивача на посаді гірничого робітника очисного забою склав 20 років 1 місяць 28 днів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або записів в ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також за змістом п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Суд зазначає, що вищенаведені норми встановлюють виключний пріоритет трудової книжки перед іншими документами для визначення пільгового стажу.

Крім того, відповідачем у рішенні № 6 від 22.03.2018р. не конкретизовано якої саме інформації не містять записи в трудовій книжці позивача.

Таким чином, оскільки на день звернення з заявою, трудовий стаж позивача, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, складав понад 20 років, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах на підставі його заяви від 22.12.2017 року є протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси.

Суд зазначає, що відмова відповідача у зарахуванні вищевказаного періоду роботи позивача до його пільгового стажу носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі поданої заяви 22.12.2017 року, суд зазначає наступне.

Так, дискреційне повноваження суб'єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни «може», «має право», «за власної ініціативи», «дбає», «забезпечує», «веде діяльність», «встановлює», «визначає», «на свій розсуд». Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Комітетом Міністрів Ради Європи розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме - мета дискреційного повноваження; об'єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вказані позовні вимоги є дискреційним повноваженням.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, прийняття рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведене, суд вважає, що для повного захисту порушених прав позивача необхідно зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 22.12.2017 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановлених обставин у справі та правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 237293564 від 22.05.2018 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов'язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 352,40 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 АДРЕСА_1, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область, 52801, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі поданої заяви 22.12.2017 р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.12.2017 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановлених обставин у справі та правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв