Рішення № 77953092, 06.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 р. Справа№0540/7761/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії з виду на вид та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Управління) про визнання протиправним рішення щодо відмови у перерахунку пенсії з виду на вид (з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років) згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язання розглянути заяву з урахуванням пільгового стажу роботи за період з 01 січня 1992 року по 01 травня 1996 року, з 01 грудня 1197 року по 31 січня 2000 року, з 25 травня 2000 року по 25 квітня 2005 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Управління з заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, однак рішенням відповідача ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку пенсії з виду на вид у зв'язку з тим, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 01.01.1992 року по 01.05.1996 року, з 01.12.1997 року по 31.01.2000 року, з 25.05.2000 року по 25.04.2005 року, оскільки дані періоди підлягають перевірці на підставі ст. 101 Закону України « Про пенсійне забезпечення».

У строк встановлений законом на електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1. У зазначеному відзиві відповідач заперечував проти задоволення вимог позивача у повному обсязі. Відповідач зазначив, що на підстав наданих позивачем документів та індивідуальних відомостей персоніфікованого обліку за період з 01.01.2000 року по 31.12.2015 року встановлено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.01.1992 року по 01.05.1996 року, з 01.12.1997 року по 31.01.2000 року, з 25.05.2000 року по 25.04.2005 року на підприємстві ПАТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень, оскільки дані періоди підлягають перевірці на підставі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року та п. 42 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 вересня призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18 жовтня 2018 року.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 06 листопада 2018 року об 17 год. 00 хв.

На електрону адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі.

Позивач та представник відповідача, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явились.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт НОМЕР_3, виданий 22.02.2018 року, РНОКПП НОМЕР_2, пенсіонер по інвалідності відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_4.

Відповідач Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) є суб'єктом владних повноважень органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Позивач 30 липня 2018 року звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років. До заяви надав копію паспорту, картки фізичної особи-платника податків, трудової книжки, диплому, військового квитка, цільової довідки з підприємства ПАТ «Українська залізниця» регіональної філії «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» № 397, № 398 від 21 червня 2016 року, пільгову довідку №75 від 07 листопада 2016 р., довідку про розмір заробітної плати № 683, № 684 від 22 листопада 2016 року та № 0236 від 27 лютого 2017 року, №0235 від 21 лютого 2017 р. та інші документи.

Рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1431 від 07 серпня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії з виду на виду згідно до ст. 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вказаного рішення, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача період роботи з 01.01.1992 року по 01.05.1996 року, з 01.12.1997 року по 31.01.2000 року, з 25.05.2000 року по 25.04.2005 року на підприємстві ПАТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень», оскільки данні періоди підлягають перевірці. Данні періоди будуть зараховані до пільгового стажу після підтвердження наданих позивачем довідок актом перевірки.

У трудовій книжці позивача НОМЕР_5 по спірному періоду наявні наступні записи:

З 21.11.1990 року прийнятий помічником машиніста тепловоза по переводу з локомотивного депо; 27.06.1991 року переведено машиністом тепловозу, 22.02.1996 року передано помічником машиністу тепловозу, 31.08.1996 року переведено до Локомотивного депо Ясинувата - Східне Донецької залізниці, з 01.09.1996 року прийнятий помічником машиніста тепловоза та зазначено, що період роботи з 01.05.1996 року по 01.12.1997 року не зараховано до загального безперервного стажу роботи, 19.03.1998 року переведено машиністом тепловозу, 01.02.2000 року переведено слюсарем по ремонту рухомого потягу в комплексну бригаду по ремонту тепловозів третього розряду, 01.04.2000 року призначено четвертий розряд по ремонту рухомого потягу, 25.05.2000 року переведено помічником машиністу тепловозу, 05.09.2000 року переведено машиністом тепловозу, 26.04.2005 року переведено слюсарем по ремонту рухомого потягу четвертого розряду в цех ПТО - електровоз.

Тобто, по спірному періоду, не врахованому до пільгового стажу позивача, є належним чином вчинені записи у трудовій книжці ОСОБА_1

Окрім того, ці періоди роботи на вказаних посадах підтверджуються довідкою, що уточнює пільговий характер роботи, виданою структурним підрозділом «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» 21 червня 2016 року №398.

Отже, спірним питанням даної справи є неврахування до пільгового стажу працівника часу роботи на підприємстві в зв'язку з необхідністю підтвердження наданих позивачем довідок актом перевірки.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Пункт 4.2 розділу ІV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Разом із тим, статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5); у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до п.17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

В даному випадку позивач надав Управлінню достатні докази на підтвердження свого пільгового стажу, зокрема, трудову книжку і уточнюючу довідку з місця працевлаштування.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено всі спірні періоди роботи позивача.

Окрім того, згідно положень ч.2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення № 1431 від 07.07.2018 року про відмову в перерахунку пенсії з виду на вид, отже суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог скасувавши рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1431 від 07 серпня 2018 року про відмову в перерахунку пенсії з виду на вид.

Виходячи з вище наведеного, позовні вимоги про зобов'язання Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України розглянути заяву від 07.07.2018 року про призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 53 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням пільгового стажу роботи за період з 01 січня 1992 року по 01 травня 1996 року, з 01 грудня 1197 року по 31 січня 2000 року, з 25 травня 2000 року по 25 квітня 2005 року підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна квитанція № 76 від 28 серпня 2018 року про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, є не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії з виду на вид та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) № 1431 від 07 серпня 2018 року про відмову у перерахунку пенсії з виду на вид згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2).

Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) від 07 серпня 2018 року про призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», врахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 01 січня 1992 року по 01 травня 1996 року, з 01 грудня 1997 року по 31 січня 2000 року, з 25 травня 2000 року по 25 квітня 2005 року.

Стягнути з Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85400, Донецька обл., місто Селидове, вулиця Героїв ПраціІ, будинок 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 704 ( сімсот чотири) гривні 40 копійок.

Повний текст рішення складено 16 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Грищенко Є.І.