Рішення № 77951930, 06.08.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року Справа № 804/3876/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р., з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р., з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах протиправною.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

03.04.2018 р. позивач - ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до військового білету серії НОМЕР_1 з 12.02.2015 р. по 28.03.2016 р. був мобілізований до лав Збройних сил України із збереженням місця роботи та середнього заробітку.

Позивач - ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ВІД 14.11.2001 р. останній має статус учасника бойових дій та безпосередньо приймав участь у бойових діях в зоні АТО з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р., та з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р., в підтвердження чого надано довідку Павлоградського об'єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області від 15.06.2017 р. №7/38.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.04.2018 р. №169/3.22/13 «Про відмову в призначенні пенсії».

В зазначеному вище листі від 16.04.2018 р. №169/3.22/13, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було зазначено, що за матеріалами пенсійної справи, пільговий стаж у відповідності до ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складає - 23 роки 1 місяць 25 днів. Пільговий стаж на час звернення до Пенсійного фонду України складає менше ніж 25 років.

Під час обчислення пільгового стажу період мобілізації, а саме участі в антитерористичній операції з 14.03.2015 року по 09.05.2015 р., з 10.05.2015 р. по 09.03.2015 р. не враховано до пільгового стажу роботи в потрійному розмірі (один місяць служби за три).

В обґрунтуванням заявлених позовних вимог позивач зазначає, що період перебування на військовій службі 01 рік 01 місяць 17 днів, з них участь в АТО складає 11 місяців 25 днів, в кратному розмірі 2 роки 9 місяців 25 днів.

При цьому, військова служба врахована ПФ України до пільгового стажу в одинарному розмірі.

З огляду на викладене вище, позивач, апелюючи до ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стверджує про те, що наведена вище бездіяльність відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р., з 10.05.2015 р. по 09.3.2016 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах під час призначення пенсії за віком на пільгових умовах під час призначення пенсії, відповідно до заяви про призначення пенсії від 03.04.2018 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 р. по справі було відкрито провадження та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження в судовому засіданні.

В судове засідання, призначене на 06.08.2018 р. з'явився повноважний представник позивача. Відповідач до зали судового засідання свого представника не направив.

При цьому, суд зазначає, що 03.08.2018 р. за вх.№5677-ел, шляхом електронного зв'язку, на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду повноважним представником відповідача було подано клопотання про розгляд даної справи без його участі.

В матеріалах справи містяться відомості, що 16.07.2018 р. за вх.№34141/18 повноважним представником відповідача було подано відзив на позовну заяву від 16.07.2018 р., в якому зазначено наступне.

ОСОБА_2 звернувся до управління із заявою від 03.04.2018 року щодо призначення пенсії за віком, відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до довідки №7/38 від 15.06.2017 року, яка видана Павлоградським об'єднаним військовим комісаріатом Дніпропетровської області, позивач в період з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р., та з 10.05.2015 року по 09.03.2016 р. безпосекредньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Повноважний представник відповідача зазначає, що період мобілізації з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р., та з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р. зарахувати до пільгового стажу в потрійному розмірі немає законних підстав, але цей період зараховано до пільгового стажу на загальних підставах, визначених законодавством.

Вищезазначений період зарахований до пільгового стажу роботи, відповідно до ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому зазначено, що пільговий стаж заявника, відповідно до ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» складає - 23 роки 1 місяць 25 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

З урахуванням зазначеного вище, відповідач просить суд у задоволенні пред'явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні, призначеному на 06.08.2018 р., судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважний представник позивача не заперечував щодо переходу до розгляду справи по суті.

У зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача, суд зазначає, що думка останнього щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи суду невідома.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 06.06.2018 р.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд даної позовної заяви за їх участі та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено наступне.

Позивач - ОСОБА_2, є громадянином України, що підтверджується паспортом останнього, серія НОМЕР_3, копія якого міститься в матеріалах справи.

При цьому, ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_4, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до довідки Павлоградського об'єднаного міського військового комісаріату Дніпропетровської області від 15.06.2017 р. №7/38, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка належить до учасників бойових дій, згідно п.19 ст.6 ЗУ «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту». Приймав участь у бойових діях в зоні АТО в період: з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р.; з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р.

На підставі зазначеного вище, позивач - ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 03.04.2018 р. про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 16.04.2018 р. за №169/3.22/13 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було надано відповідь на лист ОСОБА_2 від 03.04.2018р., в якому зазначено, що період з 14.03.2015 р. по 09.03.2016 р. зарахований останньому до пільгового стажу роботи відповідно до ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, зазначено, що пільговий стаж, з урахуванням кратності - 23 роки 1 місяць 25 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

На підставі зазначеного вище, листом від 16.04.2018 р. №169/3.22/13 Головним управлінням Пенсійного фонду України було відмовлено в призначенні ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідно до ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься відомості, що ОСОБА_2 навчався в Професійно-технічному училищі №41 м.Тернівки з 01.09.1997 р. по 13.08.2000 р. за спеціальністю - електрослюсар підземний, що підтверджується дипломом НОМЕР_5.

Зазначений вище період, а саме: з 01.09.1997 р. по 13.08.2000 р. зараховано ОСОБА_2 до пільгового стажу.

ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Дніпропетровське» шахта «Дніпропетровська» від 26.01.2017 р. №24, з 14.08.2000 р. по 06.01.2001 р. - учень електослюсаря підземного дільниці по добиче вугілля з повним робочим днем в шахті.

ОСОБА_2 навчався в Професійно-технічному училещі №41 м.Тернівки з 07.01.201 р. по 09.01.2001 р. за спеціальністю електрослючар підземний.

Зазначений вище період, а саме: з 07.01.201 р. по 09.01.2001 р. зараховано до пільгового стажу ОСОБА_2

З 29.01.2001 р. по 20.05.2001 р. ОСОБА_2 працював електрослючсарем підземної дільниці по добиче вугілля зповним робочим днем в шахті - ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля».

З 21.05.2001 р. по 25.06.2001 р. ОСОБА_2 проходив курси з відривом від виробництва по професії «Гірник очисного вибою».

З 26.06.2001 р. по 31.07.2001 р. підзеиний учент гірника очисного вибою з повним робочим днем в шахті (виробнича практика).

З 01.08.2001 р. по 02.08.2001 р. склав іспит.

З 03.08.2001 р. по 08.08.2001 р. ОСОБА_2 працював електрослюсарем підземної дільниці по добичі вугілля з повним робочим днем в шахті.

З 09.08.2001 р. по 18.10.2001 р. ОСОБА_2 працював підземним гірником очисного вибою з повним робочим днем в шахті.

У період з 14.11.2001 р. по 29.04.2003 р. ОСОБА_2 проходив військову службу.

З 01.08.2003 р. по 23.11.2003 р. ОСОБА_2 - парк мастер дочірного підприємства

З 24.11.2003 р. по 08.02.2009 р. ОСОБА_2 працював підземним гірником очисного вибою з повним робочим днем в шахті.

З 09.02.2009 р. по 24.03.2009 р. проходив курси з відривом від виробництва по професії «Машиніст гірничо вийманих машин», з 25.03.2009 р. по 21.05.2009 р. підземний учень машиніста гірничо виймальних машин з повним робочим днем в шахті (виробнича практика).

З 22.05.2009 р. по 22.05.2009 р. - поверхня.

З 23.05.2009 р. по 16.06.2009 р. - підземний учень машиніста гірничо вимальних машин з повним робочим днем в шахті (виробнича практика).

З 17.06.2009 р. по 18.06.2009 р. - консультація.

З 19.06.2009 р. по 19.07.2009 р. ОСОБА_2 працював підземним гірником очисного вибою з повним робочим днем в шахті.

З 20.07.2009 р. по 11.02.2015 р. ОСОБА_2 працював підземним машиністом гірничо виймальних машин з повним робочим днем в шахті.

З 12.02.2015 р. по 28.03.2016 р. мобілізований.

З 29.03.2016 р. по теперішній час працює підземним машиністом гірничо виймальних машин з повним робочим днем в шахті.

Павовідносини сторін, що виникають у сфері державної політики, соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, регулюється нормами Конституції України, ЗУ «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 р. №530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. №1294/26071 тощо.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.8 ЗУ «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів х сімей», використання військовослужбовців для виконання завдань, не пов'язаних з військовою службою, забороняється та тягне за собою відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці можуть залучатися до участі у ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха та в інших окремих випадках лише за рішенням Верховної Ради України.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям гарантується свобода наукової, технічної та художньої творчості.

У разі тимчасового заміщення військовослужбовцем вищестоящої командної посади оплата провадиться у встановленому порядку по заміщуваній посаді.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу) не можуть бути звільнені з військової служби до набуття права на пенсію за вислугу років, крім випадків, коли їхня служба припиняється (розривається) у зв'язку із закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі або у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням чи у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, за віком, за власним бажанням, за станом здоров'я, через службову невідповідність, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді позбавлення чи обмеження волі, позбавлення військового звання, позбавлення права займати певні посади, у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, а також через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі незаконного звільнення з військової служби або переміщення по службі військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом або перебуває на кадровій військовій службі, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Посада вважається нижчою, якщо за цією посадою штатним розписом передбачено нижче військове звання, а за умови рівних звань - менший посадовий оклад. У разі якщо штатним розписом передбачено два військових звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або вищий посадовий оклад. У разі заподіяння йому таким звільненням (переміщенням) моральної шкоди вона може бути відшкодована за рішенням суду.

У разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов'язку на нижчеоплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переміщення). Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

За військовослужбовцями строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступники на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу. Протягом місяця з дня взяття на військовий облік за місцем проживання осіб, звільнених із строкової військової служби, за поданням військовий комісаріат в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України, надає їм матеріальну допомогу в розмірі середньої місячної заробітної плати за останнім місцем роботи за рахунок коштів державного бюджету. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення із строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

Військовослужбовці строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, сім'ї яких втратили годувальника і не мають інших працездатних членів та членів сім'ї з самостійним заробітком, звільняються з військової служби достроково.

Забезпечення зайнятості осіб, звільнених з військової служби без права на пенсію, провадиться відповідно до законодавства України про зайнятість населення.

Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, а також військовослужбовців строкової військової служби, які до призову на строкову військову службу не були працевлаштовані, в разі відповідного звернення зазначених осіб. У разі необхідності соціальну та професійну адаптацію проходять також члени сімей військовослужбовців за їх зверненням. Адаптація зазначеної категорії осіб провадиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, за рахунок коштів державного бюджету.

Військовослужбовцям, які мають вислугу військової служби не менше 10 років та позитивні службові характеристики, дозволяється, починаючи з 1 січня 2005 року, протягом останнього року перед звільненням з військової служби проходити професійну перепідготовку (тривалістю не менше 500 годин), без стягнення з них платні за навчання та із збереженням забезпечення усіма видами забезпечення в порядку та на умовах, які визначаються Міністерством оборони України, у центрах перепідготовки та працевлаштування всіх форм власності за рахунок службового часу.

Військовослужбовці, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, мають переважне право на укладення контракту на проходження військової служби після завершення особливого періоду.

Відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Відповідно до ст.14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.

Відповідно до ст.57 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов'язку, а також перебування в партизанських загонах і з'єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється:

громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.

Види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів);

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Строкову військову службу громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.

Громадяни України в добровільному порядку можуть проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України або інших військових формувань. Порядок відбору та прийняття на службу у військовому резерві, строки, умови та порядок її проходження, а також підстави та порядок звільнення із служби визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Структура військового резерву людських ресурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом. Іноземець або особа без громадянства, який (яка) вперше приймається на військову службу до Збройних Сил України, бере офіційне зобов'язання неухильно додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати обов'язки військової служби.

Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України.

Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.6 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Учасниками бойових дій визнаються:

1) військовослужбовці, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період громадянської та Другої світової воєн, під час інших бойових операцій по захисту Батьківщини, партизани і підпільники громадянської та Другої світової воєн;

2) учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, поліцейські, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.

Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України;

3) військовослужбовці, а також особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які в період Другої світової війни проходили службу в містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;

4) особи вільнонайманого складу Збройних Сил, військ і органів Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які займали штатні посади у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та інші періоди ведення бойових дій, або перебували в ці періоди у містах, участь в обороні яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, встановлених для військовослужбовців частин діючої армії;

5) колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР;

6) працівники спеціальних формувань Народного комісаріату шляхів, Народного комісаріату зв'язку, Народного комісаріату охорони здоров'я, плаваючого складу промислових і транспортних суден і льотно-підйомного складу авіації Народного комісаріату рибної промисловості колишнього Союзу РСР, морського і річкового флоту, льотно-підйомного складу авіації Головного управління Північного морського шляху, переведені у період Другої світової війни на становище осіб, що перебували у лавах Червоної Армії і виконували завдання в інтересах армії та флоту в межах тилових кордонів діючих фронтів або оперативних зон діючих флотів, а також члени екіпажів суден транспортного флоту, які були захоплені в портах фашистської Німеччини 22 червня 1941 року на порушення Конвенції про становище ворожих торгових суден на початку воєнних дій (Гаага, 1907 рік);

7) особи, які в період Другої світової війни перебували у складі частин і підрозділів діючої армії та флоту як сини, вихованці полків і юнги до досягнення ними повноліття;

8) особи, які брали участь у бойових діях проти фашистської Німеччини та її союзників у роки другої світової війни на території інших держав у складі армій союзників колишнього СРСР, партизанських загонів, підпільних груп та інших антифашистських формувань;

9) працівники сфери культурного обслуговування фронтів, які в період Другої світової війни або в період ведення бойових дій в інших державах виступали перед воїнами діючих армій, флотів, військових з'єднань і контингентів;

10) особи, які в період з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року працювали на підприємствах, в установах і організаціях міста Ленінграда і нагороджені медаллю "За оборону Ленінграда", та особи, нагороджені знаком "Жителю блокадного Ленінграда", а також особи, які з 30 жовтня 1941 року по 4 липня 1942 року брали участь у обороні міста Севастополя і нагороджені медаллю "За оборону Севастополя";

11) особи, які у складі груп піротехнічних робіт (груп розмінування) залучалися до безпосереднього виконання завдань щодо розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів на території України, та особи, які на мінних тральщиках брали участь у траленні бойових мін у територіальних і нейтральних водах у воєнний і повоєнний час;

12) особи, які у неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав Радянської Армії і Військово-Морського Флоту під час військових призовів 1941-1945 років;

13) військовозобов'язані, які призивалися на навчальні збори і направлялися до Афганістану в період ведення там бойових дій;

14) військовослужбовці автомобільних батальйонів, які направлялися до Афганістану для доставки вантажів у цю країну в період ведення там бойових дій;

15) військовослужбовці льотного складу, які здійснювали вильоти на бойові завдання до Афганістану з території колишнього Союзу РСР;

16) вояки Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в 1941-1944 роках, які не вчинили злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

17) військовослужбовці та особи, які були зараховані до частин місцевої протиповітряної оборони Народного Комісаріату внутрішніх справ колишнього Союзу РСР і брали безпосередню участь у відбиванні ворожих нальотів, ліквідації наслідків бомбардувань та артилерійських обстрілів, що здійснювалися спеціально сформованими частинами;

18) особи, які у складі формувань народного ополчення брали участь у бойових діях під час Другої світової війни;

19) військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації визначаються відповідно до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України;

20) особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, терміни їх участі в антитерористичній операції чи в забезпеченні її проведення, а також райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п.2.3 розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 р. №530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. №1294/26071, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): 1) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії; час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих; час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, - з 26 квітня 1986 року до 01 січня 1988 року; час служби у складі національного контингенту і національного персоналу відповідно до Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки"; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки України, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичних установ України, їх співробітників та членів їх сімей; інші періоди, зазначені в підпункті "а" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (зі змінами); крім вищезазначених, періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, наведені в додатку 2 до цього Положення.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477 - IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.22 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення.

Відповідно до п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини «Проніна проти України» (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об'єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві, так і у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.

Право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, гарантоване ст. 46 Конституції України, є непорушним.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом відповідності до наведеної вище норми Основного закону.

Як вбачаєься з довідки від 15.06.2017 р. №7/38, виданої Павлоградським об'єднаним міським військовим комісаріатом, копія якої міститьмя в матеріалах справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно в період з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р. та з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р. проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій в зоні АТО.

Відтак, на підставі зазначеного вище, з урахуванням норм п.2.3 розділу ІІ Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей затвердженого Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 р. №530 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 р. №1294/26071 та норм ст.57 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгови умовах - один місяць за три місяці.

З урахуванням вищевикладеного, обставини встановлені судом свідчать, що відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при прийняті рішення про відмову у зарахуванні до пільгового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р. та з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р. , яке знайшло своє відображення в листі від 16.04.2018 р. №169/3.22/13 порушено принцип пропорційності щодо дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав особи на пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст.46 Коституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія.

Відтак, встановивши відповідно до ч.2 ст.2 КАС України факт бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р. та з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах під час призначення пенсії відповідно до заяви про призначення пенсії від 03.04.2018 р., суд вваажає за необхідне заобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи, один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р., та 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р., призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до заяви про призначення пенсії від 03.04.2018 р.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовної заяви ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р., з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах протиправною, та зважаючи на той факт, що позивач у відповідності до п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області, а саме, судового збору.

Керуючись ст.ст. 242 - 244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р., з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах протиправною - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи, а саме: один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р., з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р. для призначення пенсії за віком на пільгових умовах під час призначення пенсії відповідно до заяви про призначення пенсії від 03.04.2018 р.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три, час проходження військової служби в особливий період з 14.03.2015 р. по 09.05.2015 р. з 10.05.2015 р. по 09.03.2016 р. та призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до заяви про призначення пенсії від 03.04.2018 р.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова