Рішення № 77951903, 20.11.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 листопада 2018 р. Справа № 0240/3523/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 21018)

до: Генеральної прокуратури України (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011)

про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2018 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що з жовтня 2011 року він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З метою реалізації права на перерахунок пенсії, 06 березня 2018 року, він звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про видачу довідки про розмір грошового забезпечення посади, яка є рівнозначною посаді помічника військового прокурора гарнізону для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».

Листом Генеральної прокуратури України від 04 квітня 2018 року № 18-52/вих.18 відповідачем у видачі довідки відмовлено. При цьому, Генеральна прокуратура України послалась на відсутність чинного нормативно-правового акту щодо прирівняння посад в органах прокуратури, які ліквідовано, до посад, які передбачені діючим штатним розписом.

Таку відмову позивач вважає протиправною, з метою зобов'язання Генеральну прокуратуру України надати відповідну довідку, ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом.

02 листопада 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. При цьому, представник відповідача посилається на те, що правові засади організації і діяльності прокуратури України, систему прокуратури, статус прокурорів визначено Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року. У переліку посад прокурорів органів прокуратури, встановлених ст. 15 вказаного Закону, посади помічника військового прокурора, з якої позивачу призначено пенсію, не передбачено.

Заробітна плата (грошове забезпечення) прокурорам і слідчим органів прокуратури нараховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31 травня 2012 року № 505 (із змінами внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 763 та від 30 серпня 2017 року № 657).

Схеми посадових окладів працівників органів прокуратури затверджено п. 1 Постанови № 505, серед яких посада помічника військового прокурора також відсутня.

Пунктом 3 Порядку видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, ліквідованих без визначення правонаступника, та були звільнені зі служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, або у разі перейменування (відсутності) посад, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 липня 2010 № 195 та зареєстрованим Міністерством юстиції України 12 серпня 2010 за № 675/17970, встановлено, що, якщо на момент виникнення права на перерахунок пенсії посада, з якої особа звільнена з військової служби у зв'язку з виходом на пенсію, відсутня в схемах посадових окладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України для відповідного органу державної влади, до якого відряджалися особи для виконання службових обов'язків, довідки видають ці органи державної влади в порядку, визначеному пунктом 6 Порядку видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям у разі ліквідації органів, з яких особа вийшла на пенсію, а також перейменування (відсутності) посад, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Головного управління державної служби України від 03 грудня 2003 року № 319/144.

Водночас наказом Міністерства соціальної політики України, Національного агентства України з питань державної служби від 23 березня 2017 року № 454/64, який зареєстровано Міністерством юстиції України 16 червня 2017 року за № 767/30635 (чинний з 21.07.2017 року), зазначений наказ від 03 грудня 2003 року № 319/144 визнано таким, що втратив чинність.

Представник відповідача зазначив, що всі питання, пов'язані з виникненням права на перерахунок пенсії, в тому числі прирівняння посад в органах прокуратури, які ліквідовано, до посад, які передбачені чинним штатним розписом, визначення складових заробітної плати (грошового забезпечення), необхідних для здійснення цього перерахунку, їх розмірів тощо мали б регулюватися нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який до цього часу не затверджено. Крім того, Постановою Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсій державним службовцям» форми довідок про заробітну плату для перерахунку раніше призначених пенсій не визначено та не затверджено.

Згідно зі ст. 101 розділу V Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» органи, які призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З огляду на викладене, на думку представника відповідача, враховуючи відсутність нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України щодо прирівняння посад в органах прокуратури, які ліквідовано, до посад, передбачених чинним штатним розписом, надати ОСОБА_2 довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за посадою помічника військового прокурора неможливо. Тому, вважає що дії Генеральної прокуратури України є правомірними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 08 жовтня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Суд, розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Позивач в лютому 2002 року звільнений в запас з посади помічника військового прокурора військової прокуратури Болградського гарнізону військової прокуратури Південного регіону України у військовому званні «майора юстиції».

З 11 жовтня 2011 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 60 % грошового забезпечення згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

18 грудня 2017 року позивач звернувся до військового прокурора Південного регіону України, з метою отримання довідки встановленого зразка про розмір грошового забезпечення прокурора прокуратури (помічника прокурора) військової прокуратури гарнізону, з урахуванням норм Постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» (а.с. 19).

Листом Військової прокуратури Південного регіону України від 19 січня 2018 року за №18-301 вих.18 позивачу рекомендовано звернутись до Головного управління Пенсійного фонду України за місцем проживання із заявою про включення його до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (а.с. 20).

15 лютого 2018 року позивач звернувся до Вінницького обласного військового комісара з метою включення його до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, з проханням про направлення отриманого листа до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (а.с. 21).

Листом Вінницького обласного військового комісаріату від 26 лютого 2018 року за №12/536 позивача повідомлено про те, що Головні управління Пенсійного Фонду України складають списки за Формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішенням керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Для колишніх військовослужбовців військових прокуратур такі довідки складаються Генеральною прокуратурою України, куди обласним військовим комісаріатом направляються відповідні списки, надані Головним управлінням Пенсійного Фонду України. На даний час такі списки до Вінницького обласного військового комісаріату не надходили. Тому, рекомендовано позивачу звернутись щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення прокурора прокуратури (помічника прокурора) військової прокуратури гарнізону до Генеральної прокуратури України (а.с. 22).

06 березня 2018 року позивач звернувся до Генерального прокурора України з проханням доручити підпорядкованим йому службовим особам виготовити та направити на його адресу довідку про те, яка в даний час посада відповідає колишній посаді помічника військового прокурора гарнізону, а також довідку встановленого зразку про розмір грошового забезпечення відповідно до цієї посади в даний час з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 657 від 30 серпня 2017 року «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо оплати праці працівників прокуратури» (а.с.23).

Листом Генеральної прокуратури України від 04 квітня 2018 року № 18-52/вих.18 відповідачем у видачі довідки відмовлено. При цьому, Генеральна прокуратура України послалась на відсутність чинного нормативно-правового акту щодо прирівняння посад в органах прокуратури, які ліквідовано, до посад, які передбачені діючим штатним розписом (а.с. 24-25).

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, з метою зобов'язання відповідача вчинити певні дії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно з частиною першою статті 8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права, (елементами якого є законність, юридична визначеність, заборона свавільності, доступ до правосуддя в незалежних і безсторонніх судах, повага до прав людини, недискримінаційність та рівність перед законом).

За статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з частиною першою статті 46 Основного Закону України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У статті 19 Конституції України зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За частинами першою, четвертою статті 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно з частиною першою статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Пенсійні правовідносини є одним із видів суспільних відносин і особливою формою здійснення права на пенсію. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, заходи регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства.

Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон № 1789-ХІІ, з цієї дати - Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).

У статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, за якою позивачу у цій справі призначено пенсію, було визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті). Частина вісімнадцята цієї статті у редакції, чинній до 15 липня 2015 року передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята цієї статті).

31 травня 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 505, якою затвердив схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5. Постановою № 657 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 505 додатки 1, 2 і 7 до неї викладено у новій редакції.

03 грудня 2003 року Міністерство праці та соціальної політики України та Головне управління державної служби України прийняли наказ № 319/144 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям у разі ліквідації органів, з яких особа вийшла на пенсію, а також перейменування (відсутності) посад» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2003 року за № 1134/8455), у якому, серед іншого, встановлено форму, зміст та зразок довідки, визначено, які елементи складу заробітної плати належить включати до неї, на підставі якого нормативного положення вона видається і для яких цілей (далі - порядок № 319/144).

19 липня 2010 року Міністерство праці та соціальної політики України прийняло наказ № 195 «Про затвердження Порядку видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, ліквідованих без визначення правонаступника, та були звільнені зі служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, або у разі перейменування (відсутності) посад» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2010 року за № 675/17970). Пунктом 3 цього Порядку визначено, що якщо на момент виникнення права на перерахунок пенсії посада, з якої особа звільнена зі служби у зв'язку з виходом на пенсію, відсутня в схемах посадових окладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України для відповідного органу державної влади, до якого відряджалися особи для виконання службових обов'язків, довідки видають ці органи державної влади в порядку, визначеному пунктом 6 порядку № 319/144.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1 затверджено форму довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2013 року за № 1661/24193).

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 501 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, після 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Уряду.

15 липня 2015 року набув чинності Закон № 1697-VІІ, згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом: Закон № 1789-ХІІ, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 вказаного закону.

Отже, на час звернення позивача із заявою про надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність.

За частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року № 15-2 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1» з пункту 1 цієї постанови виключені абзаци третій, четвертий. Зокрема, виключений абзац про довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію.

Згідно з наказом Міністерства соціальної політики України, Національного агентства України з питань державної служби від 23 березня 2017 року № 454/64 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 червня 2017 року за № 767/30635) наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Головного управління Державної служби України від 03 грудня 2003 року № 319/144 визнаний таким, що втратив чинність. Наказ набув чинності з 21 липня 2017 року.

Згідно з пунктом 19 розділу І Закону № 2148-VIII пункт 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» викладений у редакції, за якою у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема, «Про прокуратуру», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 101 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Повертаючись до суті та обсягу заявлених вимог, можна підсумувати, що на час звернення ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України із заявою про надання довідки про заробітну плату, складові якої відповідають заробітній платі працюючого працівника органів прокуратури, який обіймає посаду подібну до тої, що обіймав позивач, для здійснення перерахунку пенсії за вислугу років на підставі Закону № 1789-ХІІ та постанови № 657 станом на 01 вересня 2017 року, нормативного акта, який би регламентував підстави, форму, зміст, механізм та суб'єкта її видачі, немає.

Відсутність цього акта зумовлена тим, що на рівні закону не передбачено (не врегульовано) можливості, умов і порядку перерахунку пенсії за вислугу років для непрацюючих пенсіонерів органів прокуратури, для досягнення мети якої й існує потреба у довідці з відомостями про заробітну плату.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду по зразковій справі № 825/506/18 (№ Пз/9901/16/18) - про відмову прокуратури у видачі довідки про зарплату для перерахунку пенсій.

Отже, оскільки на час виникнення спірних правовідносин не прийнято і не діють нормативно-правові акти, що регламентують умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, вимоги ОСОБА_2 про визнання бездіяльності Генеральної прокуратури України неправомірною, зобов'язання вчинити певні є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, та враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позовних вимог відмовлено, такі стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_2, 21018)

Відповідач: Генеральної прокуратури України (код ЄДРПОУ 00034051, адреса: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011)

Повний текст рішення виготовлено: 20.11.2018

Суддя Чернюк Алла Юріївна