Ухвала суду № 77951761, 19.11.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/5280/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Данко В.Й.,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Ужгороді скаргу Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», за участю суб’єкта оскарження старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 на дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа та скасування повідомлення,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ПАТ «РОДОВІД БАНК» - ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, яку мотивує тим, що ПАТ «РОДОВІД БАНК» звернулося до Ужгородського міського відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у цивільній справі № 712/21440/12 за позовом АТ «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості.

22.05.2017 року заявник отримав повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з підстав, зазначених ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску.

Не погоджуючись з такими діями державного виконавця, заявник посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» від сплати авансового внеску звільняються державні органи. Законодавством не визначено поняття «державні органи» - Конституція та закони України визначають поняття «органи державної влади» та «органи місцевого самоврядування». Разом з тим, АТ «Родовід банк» в розмірі 99,99 відсотків належить Державі Україна в особі Міністерства фінансів України, який є центральним органом виконавчої влади і, здійснюючи право власника, формує його органи управління в повному складі із представників Держави, тобто є державним органом.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України суб’єктами господарювання державного сектора економіки є суб’єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів. Відповідно заявник є суб’єктом господарювання державного сектора економіки.

На підставі ч. 1 ст. 36 та ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набув всіх повноважень органів управління банку з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення, а його уповноваженій особи делеговані повноваження вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління банку. Таким чином, на думку заявника, при примусовому виконанні рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач звільнений від сплати авансового внеску, як державний орган.

Посилаючись на вказане, просить визнати незаконними дії старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_4 при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12.05.2017 року та скасувати це повідомлення.

В судове засідання сторони не з’явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, матеріали скарги містять клопотання представника заявника про розгляд справи проводити без його участі за наявними у справі матеріалами.

Представник Ужгородського МВ ДВС служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області повідомлявся судом про час та місце розгляду скарги, однак до суду не з'явився, проте надав суду відзив на скаргу, за яким просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Заінтересована особа ОСОБА_2, до суду не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

А тому суд розглядає дану скаргу без участі сторін, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду скарги.

За таких обставин, суд проводить слухання справи у відсутність сторін та без фіксування судового процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали скарги, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об’єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до п.9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 статі 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Правовідносини, що виникли між сторонами виконавчого провадження, регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Так, умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що 14.11.2013 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було ухвалено рішення у цивільній справі № 712/21440/12 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та 15.03.2016 року, та виданий виконавчий лист у справі № 712/21440/12 про стягнення на користь ПАТ «Родовід Банк» з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором «2/ак-096.07.02 від 16.04.2006 року у розмірі 11 159,65 грн. та витрат пов’язаних зі зверненням до суду, а саме: судовий збір 1 191,60 грн.

Представник стягувача ПАТ «Родовід Банк» звернувся до Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області з заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом.

Державний виконавець Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_4 повідомленням від 12.05.2017 року повернула без прийняття до виконання вказаний виконавчий документ на підставі п. 8 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За ч. 2 ст. 26 Закону, до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника юридичної особи.

Від сплати авансового внеску, крім визначених у абзаці 2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачів, також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Орган держави (державний орган) це організаційно і структурно уособлена частина державного механізму, яка наділена у встановленому Конституцією України порядку державно – владними повноваженнями, правовими і матеріально – фінансовими ресурсами для реалізації завдань і функцій державної влади.

Конституція України регламентує такі основні складові організації і діяльності органів державної влади: а) закріплює загальне призначення цих органів як засобу, інструменту реалізації народовладдя, народного суверенітету (ст. 5); б) встановлює основні принципи їх організації і діяльності (поділ влади, участь громадян в управлінні державою, законність діяльності тощо) (статті 5, 6, 19); в) розмежовує повноваження загальнодержавних і місцевих органів (статті 116, 119 Конституції); г) встановлює структуру державних органів і правовий статус найважливіших з них: Верховна ОСОБА_5, Президент, Кабінет Міністрів, Конституційний Суд (розділи 4, 5 6, 12).

Система державних органів утворює державний апарат. Основоположною ознакою належності державного органу до державного апарату є наявність у органу держави державно-владних повноважень. Головні з них закріплені в Конституції України.

Державно – владні повноваження характеризуються тим, що:

а) порядок формування і діяльність органу, його структура і компетенція закріплюються нормами права, насамперед конституційного;

б) орган держави наділяється правом видання юридичних актів, які є обов'язковими для виконання суб'єктами права (закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів тощо);

в) встановлені цими нормативно-правовими актами приписи забезпечуються засобами переконання, виховання, а за необхідності можливості застосування примусової сили держави;

г) державний орган при реалізації своїх функцій і повноважень спирається на матеріально-фінансове забезпечення своїх приписів (наприклад, фонди держави, кошти державного бюджету України тощо). Примусовий характер владних повноважень державного органу, його монополія на застосування насильства принципово відрізняє його від інших політичних і суспільних інститутів.

З огляду на вказане, заявник ПАТ «Родовід Банк» не має зазначених вище характеристик державного органу, оскільки не наділений державно – владними повноваженнями та його діяльність не спрямована на виконання функцій держави.

Належність державі 99,99 відсотків ПАТ «РОДОВІД БАНК» не наділяє заявника державно – владними функціями, а тому доводи скарги заявника є необґрунтованими.

Таким чином, судом встановлено, що повертаючи виконавчий лист заявнику, державний виконавець діяв в рамках вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ПАТ «Родовід Банку» не є державним органом, а тому пільги щодо звільнення від сплати авансового внеску до нього не застосовуються.

Заявник – ПАТ «Родовід Банк» є юридичною особою, що за своєю організаційно-правовою формою є публічним акціонерним товариством, функцій держави не виконує, повноваженнями владного характеру не наділене.

Крім того, судом встановлено, що на даний час у ПАТ «Родовід Банк» на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 лютого 2016 року № 261 розпочато процедуру виведення ПАТ «Родовід Банк» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб призначено ОСОБА_6.

За змістом ч. 1 ст. 3 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 зазначеного Закону органи державної влади та Національний банк України не мають права втручатися в діяльність Фонду щодо реалізації законодавчо закріплених за ним функцій і повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд підзвітний ОСОБА_5 України, Кабінету Міністрів України та Національному банку України.

Підзвітність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб таким державним органам влади як Верховна рада України, Кабінет Міністрів України та Національний банк України не надає банку статусу державного органу.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення скарги про визнання незаконними дій старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_4 при винесенні повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 12.05.2017 року щодо виконання виконавчого листа № 712/21440/12 та скасування цього повідомлення.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 446, 447, 448, 450, 451, 353, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК», за участю суб’єкта оскарження старшого державного виконавця Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 на дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа та скасування повідомлення – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: ОСОБА_7