Ухвала суду № 77950682, 02.11.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/8218/18

Провадження № 1-кс/234/5751/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2018 року м.Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Пікалова Н.М., з участю секретаря судового засідання Романенко К.П., прокурора Сопіної А.О., захисника Павличука В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краматорську клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

03.10.2018 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна.

В клопотанні зазначено, що 26 червня 2018 року відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16 червня 2018 року було проведено обшук в рамках кримінального провадження № 42017050000000581 від 14.07.2017 року за адресою: АДРЕСА_1. За результатами проведеного обшуку були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 125 000,00 гривень (сто двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) та 3 600,00 доларів США (три тисяч шістьсот доларів США). Вищезазначені кошти є заощадженнями родини ОСОБА_2 і ніяким чином не пов'язані з будь-якою протиправною діяльністю. Вилучені під час обшуку кошти знаходились на зберіганні у жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності його дружині, ОСОБА_3. Грошові кошти в розмірі 125 000,00 гривень були отримані його родиною від ОСОБА_4, яка є матір'ю його дружини, для сімейних потреб. Підтвердженням походження зазначених коштів є банківські квитанціі №№ DN12Q00000031047640, 20171127237338847 на загальну суму 127 215,82 гривень. В зв'язку з нестабільною ситуацією в державі та у банківській сфері, він зберігав свою заробітну плату і заробітну плату дружини у доларах США. Ними були зроблені заощадження на загальну суму 3 600,00 доларів США, які були вилучені під час проведення обшуку. Оскільки грошові кошти, що вилучені під час обшуку, одержані його сім'єю на законних підставах і жодним чином не відносяться до доходів від протиправної діяльності, то вони підлягають поверненню йому як законному власнику. Більш того, він ніяким чином не пов'язаний із скоєнням будь-яких кримінальних правопорушень і не має ніякого відношення до них.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 27.06.2018 року на вказані грошові кошти був накладений арешт. При цьому суд вважав, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, можуть бути об'єктом кримінально-протиправних дій.

Вилучені грошові кошти в сумі 125 000,00 гривень (сто двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) та 3 600,00 доларів США (три тисяч шістьсот доларів США) належать ОСОБА_2 на праві власності та одержані ним законним шляхом.

В даному випадку арештоване майно, яке є власністю його родини, одержане ним на законних підставах і не містить жодної інформації, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв'язку з чим має бути повернено йому як законному та добросовісному власнику, оскільки повернення йому зазначеного майна не завдасть жодних збитків чи перешкод для даного кримінального провадження. Більш того, матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б ідентифікували вилучені грошові кошти серед подібних однорідних предметів (зокрема, номери купюр, рік їх випуску). Також матеріали кримінального провадження не містять даних і про те, які саме обставини можуть підтверджувати незаконність походження вилучених грошових коштів з урахуванням того, що факт їх наявності у квартирі, де він мешкає, та їх сума не оспорюється. Водночас з моменту вилучення вказаних грошових коштів та по теперішній час будь-яких додаткових даних, які б вказували на необхідність збереження арешту цих коштів, до матеріалів кримінального провадження не долучено. Крім цього, хоче зазначити, що грошові кошти є специфічним майном, яке вилучається, але у даному випадку в ухвалі слідчого судді про обшук відмовлено органам досудового слідства у вилучені грошових коштів. Однак в порушення ухвали слідчого судді грошові кошти були вилучені без будь-якої ідентифікації.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відтак вилучене у ОСОБА_2 належне йому арештоване майно є набутим мною правомірно, оскільки незаконність його набуття не встановлена ані законом ані судовим рішенням. Неможливість здійснювати право власності щодо належного мені на законних підставах майна без достатніх правових підстав є порушенням його права на мирне володіння своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В той же час вказати на зазначені вище доводи щодо відсутності підстав для накладення арешту на його майно та надати докази на підтвердження цих доводів під час накладення арешту він не мав можливості, оскільки в порушення ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт його майна було розглянуто за його відсутності без належного повідомлення про час та місце розгляду клопотання про арешт майна, внаслідок чого слідчим суддею було накладено арешт на вилучене майно без урахування наведених вище доводів, в тому числі (але не виключно) щодо відсутності у даного майна ознак речових доказів та відсутності підстав, з якими законодавство пов'язує можливість вилучення та арешту майна особи.

За змістом ч. ч. 2, 3, 4 ст. 170 КПК України арешт на майно будь-якої особи може бути накладений для збереження речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, а також за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Разом з тим, як зазначено вище, будь-яких даних, які б свідчили про відповідність арештованого майна ознакам, які є обов'язковими для речових доказів та визначені ст. 98 КПК України, матеріали кримінального провадження не містять. При цьому той факт, що арештоване майно постановою слідчого від 26.06.2018 року було визнано речовими доказами, сам по собі не свідчить про наявність у цього майна ознак речових доказів та не є для суду беззаперечною підставою вважати таке майно речовими доказами, оскільки згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. В той же час нормами КПК України не передбачено право особи, яка здійснює досудове розслідування, чи прокурора самостійно вирішувати питання про визнання предметів речовими доказами та виносити з цих підстав процесуальні рішення, а тому постанова слідчого від 26.06.2018 року про визнання вилучених грошових коштів речовими доказами є незаконною, оскільки винесена слідчим з перевищенням наданих йому повноважень, у зв'язку з чим не може бути підставою для визнання цих коштів речовими доказами судом.

Отже, вирішуючи питання про необхідність арешту майна з метою збереження речових доказів, суд має з'ясувати питання про наявність чи відсутність у майна ознак речових доказів, дослідивши ці докази безпосередньо. Разом з тим під час накладення арешту його майно згідно з матеріалами кримінального провадження безпосередньо судом досліджено не було, а висновок про наявність у нього ознак речових доказів було зроблено на підставі постанови слідчого про визнання майна речовими доказами, що суперечить принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів, визначеного в п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України. Не містять матеріали кримінального провадження й даних про те, що вилучені грошові кошти були предметом злочину або одержані від злочинної діяльності. Також відсутні в матеріалах кримінального провадження й будь-які докази того, що арештоване майно у випадку зняття з арешту може бути втрачене для доступу органів досудового розслідування чи суду або зашкодить дієвості кримінального провадження, що згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України є єдиною метою застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним з видів яких є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Разом з тим, з моменту вилучення та до теперішнього часу органом досудового розслідування не здобуто будь-яких даних, які б вказували на наявність у арештованих грошових коштів ознак речових доказів, встановлених ст. 98 КПК України, або даних, які б свідчили, що ці кошти є предметом чи знаряддям кримінального правопорушення або одержані від злочинної діяльності.

За змістом ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

За таких обставин накладений на його майно арешт підлягає скасуванню з негайним поверненням йому вилучених та арештованих належних грошових коштів.

На підставі викладеного та керуючись ст.174 КПК України просить повернути йому грошові кошти, які були вилучені у нього під час обшуку за адресою: за адресою: АДРЕСА_1, а саме: 125 000,00 гривень (сто двадцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) та 3 600,00 доларів США (три тисяч шістьсот доларів США).

В судовому засіданні захисник підтримав викладене в клопотанні та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти клопотання ОСОБА_2 заперечувала та вказала, що скасування арешту майна на теперішній час є передчасним та безпідставним, бо проводиться досудове розслідування та всі вилучені грошові кошти визнані речовими доказами, необхідні для проведення експертиз. Окрім цього, всі ці питання вже були предметом розгляду апеляційних скарг в Апеляційному суді.

Заслухавши думку учасників процесу, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 16.06.2018 ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області було надано дозвіл на обшук житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду від 27.06.2018 року на вилучене під час обшуку, проведеного 26.06.2018 року, майно накладено арешт. В ухвалі суду зазначено, що постановою слідчого від 26.06.2018 року вилучене майно визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 42017050000000581 від 14.07.2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25.07.2018 року підтверджено необхідність арешту майна задля можливості використання його як доказів у кримінальному провадженні, запобігання ризикам його приховування, відчудження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.

Зі змісту ч. 1 ст. 174 КПК України вбачається, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що грошові кошти в розмірі 125 000,00 грн. були отримані родиною ОСОБА_5 від ОСОБА_4, яка є матір'ю його дружини. Підтвердженням походження зазначених коштів є дублікати квитанцій ПАТ КБ «Приватбанк» №№ DN12Q00000031047640, 20171127237338847 на загальну суму 127 215,82 гривень.

Статтею 1 додаткового (першого) протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична, або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом, або загальними принципами міжнародного права. У даній справі суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для збереження арешту майна заявника на грошові кошти в розмірі 125000 грн., що тягне за собою необхідність скасування їх арешту та повернення ОСОБА_5

Що стосується грошових коштів в сумі 3600 дол США, суд вважає за необхідне в задоволенні клопотання в цій частині відмовити, бо на даний час по кримінальному провадженню проводиться досудове розслідування, метою їх арешту є можливість використання їх як доказів у кримінальному провадженні, запобігання ризикам приховування, відчудження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, необхідність збереження речових доказів в даному кримінальному провадженні не відпала, та клопотання про скасування арешту майна на дані грошові кошти є передчасним.

Керуючисьст. ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна - задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 27.06.2018 року, на грошові кошти в сумі 125000 грн., які було вилучено 26.06.2018 року під час обшуку житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Повернути ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 125000 грн..

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Н.М. Пікалова