Рішення № 7794957, 03.02.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.10 Справа № 11/8-10. за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача Малого приватного виробничо-торгівельного підприємства “ВМ”, м. Суми

про визнання договору недійсним

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_3 довіреність б/н від 13.07.09 р.

Від відповідача не прибув

За участю секретаря судового засідання Волохової Н.В.

Суть спору: позивач просить суд визнати недійсним договір оренди торгівельного місця № 3, укладений між сторонами 26.12.2006 року, а також судові витрати, повязані з розглядом справи.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, зокрема ухвалою суду від 21.01.2010 р., яка була надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом від 21.01.10 р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення 22.01.2010 року (а.с. 26). про причини не прибуття суд не повідомив.

Явка представників сторін не визнавалася судом обовязковою, а тому не зявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представнику позивача розяснено вимоги ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його процесуальних прав та обовязків.

Представник позивача заявив клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив клопотання представника позивача, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача подав заяву, якою не заперечує проти оголошення резолютивної частини рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

26 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 3. Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору, відповідач передав, а відповідач прийняв у платне користування торгівельне місце № 3 на території ринку, розміщеного за адресою: м. Суми, вул. Леваневського, 2ж.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що цей договір являється оспорюваним та має бути визнаний недійсним виходячи з наступних підстав.

Згідно рішення VIII сесії Сумської міської Ради народних депутатів XXII скликання від 29.11.1995р. МПВТП «ВМ» надано в користування земельну ділянку під будівництво торгівельної зони, площею 0,10 га на вулиці Леваневського, 2ж, у місті Суми. На підставі цього рішення між МПВТП «ВМ» та Сумською міською радою був укладений договір на право тимчасового користування землею № 25 від 10.01.1996р. строком до 10.01.2006.

Рішенням Сумської міської ради від 29.10.08 №1974-МР було скасоване рішення Сумської міської ради від 29.11.1995 «Про відведення та закріплення земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям», на підставі якого було укладено договір на право тимчасового користування землею № 25 від 10.01.1996 р.

Також слід зазначити, що постановою Вищого господарського суду України від08.10.2009р. по справі № 13/131-06 скасовано рішення Господарського суду Сумської області від 17.04.06 у справі № 13/131-06, яким договір оренди земельної ділянки № 25 від 10.01.1996р. був поновлений на 10 років на умовах, що передбачені цим договором.

З наведеного вбачається, що МПВТП «ВМ» на підставі рішення VIII сесії Сумської міської Ради народних депутатів XXII скликання від 29.11.1995р. та договору на право тимчасового користування землею № 25 від 10.01.1996р. до 10 січня 2006р. належали майнові права на земельну ділянку площею 0,10 га на вул. Леваневського, 2ж, у місті Суми.

Згідно вимог ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Після цієї дати МПВТП «ВМ» продовжувало користуватися земельною ділянкою без будь-яких правових підстав так як згідно п. 34 статті 26, п. 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин, у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки, вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а рішення Сумської міської ради з приводу подовження строку дії договору оренди чи укладення нового договору з МПВТП «ВМ» не приймалося.

Статтею 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена можливість поновлення договору оренди землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, але цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки, оскільки в ній не зазначено, що договір вважається поновленим, а визначено, що в такому разі договір підлягає поновленню.

В даному випадку поновлення договору оренди земельної ділянки не відбулось, а тому він припинив свою дію у звязку з закінчення строку , на який його було укладено, 10 січня 2006 року ( ч.1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі») .

Згідно з приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами статті 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Наведеною нормою, зокрема, визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Крім того, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності та волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України (ЦК України) право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Договір оренди торгівельного місця від 26 грудня 2006р. № 3 суперечить положенням статті 761 ЦК України, так як на момент його укладення МПВТП «ВМ» не являвся власником або особою, якій належали майнові права на торгівельне місце № 3 на території торгівельної зони за адресою: м. Суми, вул. Леваневського, 2ж, тому МПВТП «ВМ» 26 грудня 2006 року не мав права на передачу в найм (оренду) цього майна, а ці обставини згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є безумовною підставою для визнанням недійсним цього правочину.

Зважаючи на все вищевикладене, суд вважає позовні вимоги фізичної особи підприємця ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору оренди торгівельного місця від 26.12.2006 року № 3, який був укладений між МПВТП «ВМ» та ФОП ОСОБА_1 правомірними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним договір оренди торгівельного місця від 26 грудня 2006 року № 3, укладений між Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та Малим приватним виробничо-торгівельним підприємством «ВМ» .

3.Стягнути з Малого приватного виробничо-торгівельного підприємства «ВМ» (40035, м. Суми, вул. Заливна, б. 15, код ЄДРПОУ 14001718) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 85 грн. 00 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 08.02.2010 р.

Суддя