Ухвала суду № 77949243, 15.11.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

15 листопада 2018 року Справа № 12/461/08

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Публічного акціонерного товариства “РВС БАНК” (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58) про заміну сторони у виконавчому провадженні в справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Омега Банк” (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18-В)

до відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Центр-95” (54001, м. Миколаїв, проспект Леніна, 92)

про: стягнення 743937, 72 грн.

Представники:

від заявника: не з’явився,

від стягувача (позивача): не з’явився,

від боржника (відповідача): не з’явився.

Суть спору:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває господарська справа № 12/461/08 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Сведбанк” про стягнення з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Центр-95” заборгованості за кредитним договором у розмірі 743937, 72 грн., з яких: 608073,00 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 88402,78 грн. – прострочені відсотки, 47461,94 грн. – пеня.

За результатами повторного автоматизованого розподілу, проведеного Відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області у зв’язку зі звільненням з посади головуючого у справі судді Семенова А.К., справу № 12/461/08 передано на розгляд судді Смородіновій О.Г., про що свідчить витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2018.

Ухвалою суду від 26.10.2018 справу № 12/461/08 прийнято до свого провадження суддею Смородіновою О.Г.

07 листопада 2018 року до Господарського суду Миколаївської області від Публічного акціонерного товариства “РВС БАНК” надійшла заява б/н від 05.11.2018 (вх. № 14496/18) про заміну стягувача у справі № 12/461/08 на стадії виконавчого провадження – Публічне акціонерне товариство “Сведбанк”, що змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариства “Омега Банк”, його правонаступником – Публічним акціонерним товариством “РВС Банк”.

Ухвалою суду від 08.11.2018 судове засідання у справі № 12/461/08 для розгляду заяви ПАТ “РВС БАНК” б/н від 05.11.2018 (вх. № 14496/18 від 07.11.2018) про заміну сторони у виконавчому провадженні призначено на 15 листопада 2018 року об 11 год. 00 хв., про що учасників справи та заінтересованих осіб було повідомлено засобами телефонного зв’язку (телефонограма за вих. № 12/461/08/10170/18 від 09.11.2018).

14.11.2018 на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання ПАТ “РВС БАНК” б/н від 14.11.2018 (вх. № 14848/18) про розгляд заяви про правонаступництво без участі заявника.

15.11.2018 представники учасників справи та заінтересованих осіб у судове засідання не з’явилися, будь-яких інших письмових заяв або клопотань щодо заяви ПАТ “РВС БАНК” б/н від 05.11.2018 (вх. № 14496/18 від 07.11.2018) не надали.

У відповідності до приписів ч. ч. 1, 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

15.11.2018 за результатами розгляду заяви ПАТ “РВС БАНК” б/н від 05.11.2018 (вх. № 14496/18 від 07.11.2018) суд на підставі ст. ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України підписав вступну та резолютивну частини ухвали.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши подану заяву і додані до неї докази, проаналізувавши викладені в ній обставини в сукупності з нормами процесуального права, суд

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з архівних даних Господарського суду Миколаївської області, 07 жовтня 2008 року Господарським судом Миколаївської області в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991), винесено рішення у справі № 12/461/08 (яка була знищена згідно акту № 2 від 17.10.2017), яким вирішено:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства “Сведбанк”(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30, к/р 320222170101 в ОПЕРУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300164, код ЄДРПОУ 19356840) з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Центр-95”(54001, місто Миколаїв, проспект Леніна, 92, б/р № 26005048014501 у Миколаївському відділенні ВАТ “Сведбанк”, МФО 300164, ідентифікаційний код у ЄДРПОУ 23407840) 743937 грн. 72 коп. (сімсот сорок три тисячі дев’ятсот тридцять сім гривень, 72 копійки) – заборгованості шляхом звернення стягнення на:

- нежитловий об’єкт, місцезнаходження якого є Миколаївська область, Миколаївський район, селище Весняне, вулиця Куйбишева, будинок 19 (дев’ятнадцять);

- 38 (тридцять вісім) голів свиней, що знаходяться у Миколаївській області, Миколаївський район, селище Весняне, вулиця Куйбишева, будинок 19 (дев’ятнадцять).

Позовні вимоги ґрунтувалися на підставі укладених між сторонами кредитного договору № КЛ\06-59 від 02 листопада 2006 року про надання грошових коштів у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, (з додатковою угодою № 2 до нього від 02.03.2007) та договору застави від 02 березня 2007 року.

Як свідчать дані комп’ютерної системи “Діловодство спеціалізованого суду”, 30 жовтня 2008 року на виконання вищевказаного рішення Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

Рішенням Позачергових Загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року ВАТ «Сведбанк» у зв’язку з приведенням Статуту у відповідність до нори Закону України «Про акціонерні товариства» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк».

Дані зміни були зареєстровані відповідно до чинного законодавства 10.06.2009 за № 10741050066001591.

Відповідно до рішення Річних Загальних зборів акціонерів від 29 квітня 2013 року ПАТ «Сведбанк» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Омега Банк».

Дані зміни були зареєстровані відповідно до чинного законодавства 28.05.2013 за № 10691050086027941. У подальшому зміни були внесені до статуту Товариства, погоджені Національним банком України 30.08.2013 та зареєстровані відповідно до чинного законодавства 02.09.2013 за № 10691050089027941.

Вищевказані обставини підтверджуються Статутом Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (нова редакція) 2013 року (а. с. 39) та отриманим на запит судді витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.10.2018 за № НОМЕР_1 (а. с. 21 (на звороті) та а. с. 22 (на звороті)).

Крім того, правовідносини щодо зміни найменування ВАТ «Сведбанк» на ПАТ «Омега Банк» без правонаступництва вже були предметом судового розгляду, а отже, – докази та обставини стосовно цього досліджено господарським судом, оскільки факт зміни найменування позивача встановлено судовими рішеннями (ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2015 року у справі № 6-3044св15 та ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року у справі № 6-3058ск15).

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до приписів ч. ч. 4, 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

У подальшому, як свідчить виписка з протоколу засідання Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 102/15 від 05.05.2015, було затверджено план врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк» з найменш витратним для Фонду гарантування способом виведення з ринку – створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань неплатоспроможного банку і подальшою ліквідацією неплатоспроможного банку (а. с. 61).

Виписка з протоколу засідання Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 132/15 від 18.06.2015, свідчить про прийняття рішення про створення перехідного банку – Публічного акціонерного товариства «Перехідний банк «РВС Банк», з метою реалізації, способу виведення неплатоспроможного банку з ринку – ПАТ «Омега Банк» (а. с. 62).

Згідно виписки з протоколу засідання Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 150/15 від 03.07.2015, на засіданні було вирішено передати активи неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк» на користь перехідного банку ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк», включаючи забезпечення за ними, які визначено Планом врегулювання неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк» (а. с. 63).

Як вбачається з акту № 140/07/2015-К приймання-передачі перехідному банку ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» прав на активи неплатоспроможного банку ПАТ «Омега Банк» від 03.07.2015, неплатоспроможний банк передав, а Перехідний банк у порядку правонаступництва прийняв всі права кредитора у зобов'язаннях за наступними договорами:

1. Кредитним договором № КЛ/06-59 від 02.11.2006, з ПП виробничо-комерційна фірма «Центр-95» (код ЄДРПОУ 23407840) з усіма змінами та доповненнями, що є невід'ємною його частиною, згідно з додатком № 1 до даного акту (основний договір);

2. Договорами, укладеними на забезпечення зобов'язань за основним договором з усіма змінами та доповненнями, що є невід'ємною його частиною, згідно з додатком № 2 та додатком № 3 до даного акту. Вказаний акт скріплений підписами та печатками ПАТ «Омега Банк» та ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» (а. с. 50-56).

Згідно листа Національного банку України № 24-0004/90392 від 02.11.2016, останнім 01.11.2016 погоджено статут Публічного акціонерного товариства «РВС Банк» у новій редакції у зв'язку зі втратою ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» статусу перехідного та зміною найменування ПАТ «Перехідний банк «РВС Банк» на ПАТ «РВС Банк» (а. с. 64).

Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «РВС Банк», Публічне акціонерне товариство «РВС Банк» є правонаступником майна, прав та обов'язків ПАТ «Перехідний Банк «РВС Банк» (банківська ліцензія № 277 від 25.06.2015 року), який є правонаступником в частині визначених відповідно до плану врегулювання, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.05.2015 (протокол № 102/15) (зі змінами від 12 червня 2015 року (протокол № 127/15) та від 03 липня 2015 року (протокол № 149/15)), активів (уключаючи права за договорами забезпечення) та обов'язків за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов'язаннями Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (найменування неплатоспроможного банку), зареєстрованого Національним банком України 31.10.1991 за номером 69 (а. с. 44).

На підставі вищевикладеного, з посиланням на норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», статей 512, 514 Цивільного кодексу України, статей 1, 15 Закону України “Про виконавче провадження”, статей 52, 334 Господарського процесуального кодексу України, ПАТ “РВС БАНК” звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 05.11.2018 (вх. № 14496/18 від 07.11.2018) про заміну стягувача на стадії виконавчого провадження.

При цьому, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У той же час, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991, яка була чинна до 15 грудня 2017 року) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України “Про виконавче провадження”.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про процесуальне оформлення переходу на нові правила судового провадження в даній справі.

Отже, і розгляд заяви ПАТ “РВС БАНК” б/н від 05.11.2018 (вх. № 14496/18 від 07.11.2018) здійснюється за правилами, що діють після набрання чинності новим Господарським процесуальним кодексом України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017).

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 334 ГПК України та статті 15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини 5 статті 15 Закону України “Про виконавче провадження”, статті 334 ГПК України за заявою сторони (заінтересованої особи), державний або приватний виконавець..

За змістом ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За змістом ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до абз. 1 ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням зазначених норм та обставин, заявником доведено суду та підтверджено належними і допустимими доказами факт набуття ПАТ “РВС БАНК” права вимоги до відповідача в даній справі за рішенням господарського суду в цій же справі від 07 жовтня 2008 року щодо стягнення з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Центр-95”(54001, місто Миколаїв, проспект Леніна, 92, б/р № 26005048014501 у Миколаївському відділенні ВАТ “Сведбанк”, МФО 300164, ідентифікаційний код у ЄДРПОУ 23407840) 743937 грн. 72 коп. (сімсот сорок три тисячі дев’ятсот тридцять сім гривень, 72 копійки) – заборгованості шляхом звернення стягнення на:

- нежитловий об’єкт, місцезнаходження якого є Миколаївська область, Миколаївський район, селище Весняне, вулиця Куйбишева, будинок 19 (дев’ятнадцять);

- 38 (тридцять вісім) голів свиней, що знаходяться у Миколаївській області, Миколаївський район, селище Весняне, вулиця Куйбишева, будинок 19 (дев’ятнадцять).

Отже, звернення заінтересованої особи із заявою у порядку ст. 334 ГПК України відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України “Про виконавче провадження”, тому суд задовольняє заяву ПАТ “РВС БАНК” б/н від 05.11.2018 (вх. № 14496/18 від 07.11.2018) про заміну сторони на стадії виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 86, 220, 232, 233, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства “РВС БАНК” б/н від 14.05.2018 б/н від 05.11.2018 (вх. № 14496/18 від 07.11.2018) задовольнити.

2. Здійснити процесуальне правонаступництво в справі № 12/461/08, замінивши позивача – Відкрите акціонерне товариство “Сведбанк” (ідентифікаційний код 19356840), що змінило своє на іменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», а у подальшому на Публічне акціонерне товариство «Омега Банк», його правонаступником – Публічним акціонерним товариством “РВС БАНК” (04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58; ідентифікаційний код 39849797) на стадії виконавчого провадження при примусовому виконанні рішення Господарського суду Миколаївської області 07 жовтня 2008 року у справі № 12/461/08 щодо стягнення з Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми “Центр-95”(54001, місто Миколаїв, проспект Леніна, 92, б/р № 26005048014501 у Миколаївському відділенні ВАТ “Сведбанк”, МФО 300164, ідентифікаційний код у ЄДРПОУ 23407840) 743937 грн. 72 коп. (сімсот сорок три тисячі дев’ятсот тридцять сім гривень, 72 копійки) – заборгованості шляхом звернення стягнення на:

- нежитловий об’єкт, місцезнаходження якого є Миколаївська область, Миколаївський район, селище Весняне, вулиця Куйбишева, будинок 19 (дев’ятнадцять);

- 38 (тридцять вісім) голів свиней, що знаходяться у Миколаївській області, Миколаївський район, селище Весняне, вулиця Куйбишева, будинок 19 (дев’ятнадцять).

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 20 листопада 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова