Ухвала суду № 77948909, 13.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

13.11.2018справа № 910/17071/17

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Стокхолл"

до приватного акціонерного товариства "Готельний комплекс "Бригантина"

(ідентифікаційний код 1418343)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від заявника не з'явились,

від боржника не з'явились.

В судовому засіданні приймали участь: Бісик Я.В. - предст. за дов. розпорядника майна боржника, Рішко Н.І. - предст. за дов. ПАТ "Дельта Банк".

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду господарського суду міста Києва з заявою про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "Готельний комплекс "Бригантина" (код ЄДРПОУ 1418343).

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.10.17 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Готельний комплекс "Бригантина" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, б.15, код ЄДРПОУ 14118343). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Стокхолл" до Приватного акціонерного товариства "Готельний комплекс "Бригантина" у розмірі 2.500.000,00 грн. та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Тарасенка Т.П.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.11.2017 замінено розпорядника майна боржника на арбітражного керуючого Рєзнікова В.І.

Ухвалою попереднього засідання від 04.12.17 визнано кредиторами боржника: товариство з обмеженою відповідальністю "Стокхолл" на загальну суму 2.516.000,00 грн. згідно наступної черговості задоволення вимог: 16.000,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 2.500.000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" на суму 3.200 грн. - вимоги 1 черги; Херсонську об'єднану державну податкову інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області на суму 394.807,79 грн. в наступній черговості: 3.200 грн. - вимоги 1 черги; 390.332,36 грн. - вимоги 3 черги; 1.275,43 грн. - вимоги 6 черги та відмовлено публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" у визнанні кредитором боржника на суму 737.685.697,68грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.18 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.12.17 у справі № 910/17071/17 - залишено без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 04.12.17 у справі № 910/17071/17 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12.07.18 касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" ОСОБА_5 - задоволено частково, ухвалу господарського суду міста Києва від 04.12.17 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.18 у справі № 910/17071/17 в частині розгляду кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" - скасовано та передано в цій частині на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

У зв'язку з чим, справа передана на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого, передана судді Паську М.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.18 прийнято справу № 910/17071/17 в частині розгляду кредиторських вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до свого провадження та призначено розгляд справи на 23.10.18.

У судовому засіданні розпорядник майна надав суду відзив на заяву публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з грошовими вимогами до боржника з урахуванням постанови Верховного Суду від 12.07.18.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.18 відкладено розгляд спарви на 13.11.18.

23.10.18 від розпорядника майна боржника надійшли пояснення на заяву публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" з грошовими вимогами до боржника.

У судовому засіданні, розглянувши грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

03.06.2011 між ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Ерфольг-Україна" укладено Кредитний договір № 04.1 /07/11-КАТ (надалі - Кредитний договір).

08.06.11 на забезпечення виконання умов Кредитного договору, між ПАТ "Кредитпромбанк" (Іпотекодержатель) з однієї сторони та майнового поручителя приватного акціонерного товариства "Готельний комплекс "Бригантина" (Іпотекодавець) з іншої сторони, укладено Іпотечний договір № 13/07/103/11-КАТ (надалі - Іпотечний договір).

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 Іпотечного договору у забезпечення зобов'язань Боржника перед Іпотекодержателем за Кредитним договором Іпотекодавець надає Іпотекодержателю в іпотеку Майно.

Згідно п.1.4 розділу 1 Іпотечного договору заставна вартість Майна за згодою Сторін складає 1.818.635.00 євро, що за офіційним курсом НБУ складає 21.246.698, 06 грн.

27.09.13 між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним та іпотечним договором.

В поданій заяві кредитор зазначає, що станом на 10.10.17 заборгованість ТОВ "Ерфольг-Україна" (майновим поручитель боржник) за Кредитним договором становить 758.982.395,74 грн., а саме: сума заборгованості за кредитом - 539.694.139, 32 грн. та сума заборгованості по відсоткам - 219.288.256, 42 грн.

Згідно до висновків, що містяться в постанові Верховного Суду від 12.07.18 у справі № 910/17071/17 зазначено, що іпотекодержатель (заставодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом).

Отже, виражений у грошовій формі розмір зобов'язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов'язань боржника, які існують за основним зобов'язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору. Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

Аналогічні висновки містяться і у Постанові Великої Палати Верховного Суду від15.05.18 у справі № 902/492/17.

Також, згідно наданих висновків, Верховний Суд зазначає, що кредиторські вимоги ПАТ "Дельта Банк" до боржника у даній справі, що виникли на підставі Кредитного договору та Іпотечного договору підлягають розгляду з урахуванням умов кредитного договору та договору застави, а також з урахуванням розміру дійсних кредиторських вимог за основним зобов'язанням, забезпеченим заставою.

Слід зазначити, що розпорядником майна боржника та судом здійснено перевірку правильності нарахувань заборгованості за кредитним договором, а також відсотків за несвоєчасне виконання умов вказаного договору боржником та встановлено їх вірність та відповідність нормам законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розпорядник майна зобов'язаний розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку.

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель мас право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина 2 статті 589 ЦК України, стаття 19 Закон України "Про заставу").

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 23 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З системного аналізу вище викладено, суд дійшов висновку визнати публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Дельта Банк" (ідентифікаційний код 340470020) кредитором приватного акціонерного товариства "Готельний комплекс "Бригантина" (ідентифікаційний код 1418343) на суму 758.985.595,74 грн., з яких: 3.200, грн. - вимоги першої черги, а 758.982.395,74 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

Керуючись ст. ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Визнати публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Дельта Банк" (ідентифікаційний код 340470020) кредитором приватного акціонерного товариства "Готельний комплекс "Бригантина" (ідентифікаційний код 1418343) на суму 758.985.595,74 грн., з яких: 3.200, грн. - вимоги першої черги, а 758.982.395,74 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

2.Ухвала набрала чинності негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя М.В. Пасько

Повний текст ухвали складено 20.11.18.

Інформацію у справі можна отримати за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/.