Рішення № 77948684, 07.11.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/329/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.,

секретар судового засідання Клапків Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Прибій"

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Терра Банк",

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Соснина"

про визнання недійсним договору іпотеки від 25.09.2008, укладеного між ЗАТ "Терра Банк" та ТОВ "Соснина", посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Секретою І. І. за реєстраційним № 2874

учасники судового процесу не з"явилися

ВСТАНОВИВ: в провадженні господарського суду знаходиться справа за позовом ТОВ "Прибій" до ПАТ "Терра Банк" про визнання недійсним договору іпотеки від 25.09.2008, укладеного між ЗАТ "Терра Банк" та ТОВ "Соснина", посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Секретою І. І. за реєстраційним № 2874.

Позовні вимоги ТОВ "Прибій" мотивовані тим, що укладений між ЗАТ "Терра Банк" та ТОВ "Соснина" договір іпотеки укладений з порушенням вимог законодавства, а тому підлягає визнанню недійсним. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що договір не містить істотних умов договору, при його укладенні не було повним чином описано предмет іпотеки, не враховано наявності на земельній ділянці, що передається в іпотеку, інших будівель, окрім тих, що вказані в договорі, занижено вартість об'єкта іпотеки. Також позивач вказує, що за результатами продажу майна ТОВ "Соснина", заставний кредитор отримав погашення його вимог як заставного так і не заставного майна, чим грубо порушено права кредиторів ТОВ "Соснина", в т.ч. позивача.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.18, суд відкрив провадження у справі, позовну заяву прийняв до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.

Згідно з ухвалою від 23.07.2018 господарський суд Івано-Франківської області залучив до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Соснина".

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 22.08.18 за клопотанням позивача залучено ТОВ "Соснина" до участі у справі в якості співвідповідача.

У відзиві на позовну заяву (вх. №10328/18) ПАТ "Терра Банк" зазначило, що вважає подану позовну заяву необґрунтованою, оскільки укладений між ним та ТОВ "Соснина" договір іпотеки укладено у відповідності до вимог чинного на той час законодавства, а аргументи позивача ґрунтуються на непогодженні із порядком проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Соснина", що не є підставою для визнання договору іпотеки недійсним.

ТОВ "Соснина" у відзиві на позов (вх. №13887/18) також заперечувало проти задоволення позову з огляду на те, що укладений між ним та ПАТ "Терра Банк" договір іпотеки містить усі необхідні істотні умови. Також ліквідатор ТОВ "Соснина" зазначив, що позивач, як ініціюючий кредитор у справі № 5010/1127/2012-Б-25/25 про банкрутство ТОВ "Соснина" після порушення провадження у справі (31.08.12), будучи у складі комітету кредиторів боржника, погоджував інвентаризаційні описи його майна та знав про те, що частина майна ТОВ "Соснина" знаходиться в іпотеці ПАТ "Терра Банк", при цьому, жодних вимог чи заперечень щодо вартості переданого в іпотеку майна впродовж здійснення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Соснина" не заявляв.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.18 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 07.11.18.

Про дату та час підготовчого засідання представників позивача та відповідача - ТОВ "Соснина" повідомлено під розписку, яка долучена до матеріалів справи, а відповідача - ПАТ "Терра Банк" відповідною ухвалою, яка вручена відповідачу 19.10.18, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Сторони не скористалися передбаченим Господарським процесуальним кодексом України правом на участь представника у судовому засіданні, хоча, у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи від учасників судового процесу до суду не надходило.

У суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи по суті, з підстав, визначених ч.2 ст. 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

25.09.08 між ЗАТ "Терра Банк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Соснина" (іпотекодавець) укладено кредитний договір № 02-КЛ-20, у відповідності до умов якого банк надав позичальнику кредит шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом в розмірі 1700000 грн на 36 місяців з кінцевим терміном погашення 24.09.11 із сплатою 25% річних за користування отриманими коштами та 2% річних за невикористану частину кредитних коштів.

В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до кредитного договору, якими змінювався розмір процентної ставки.

В забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору між ЗАТ "Терра Банк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Соснина" (іпотекодавець) 25.09.08 укладено договір іпотеки, у відповідності до умов кого ТОВ "Соснина" передало в іпотеку ЗАТ "Терра Банк" таке майно:

- виробничо-складський корпус зі всіма об'єктами, функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном, загальною площею 596,2 кв.м., що знаходиться за адресою: с.Ямниця, вул.Яремчука Н., буд.17, та складається з наступних об'єктів: виробничо-складського корпусу загальною площею 510,9 кв.м., навісу загальною площею 60,7 кв.м., навісу загальною площею 24,6 кв.м.;

- земельну ділянку, кадастровий № 2625888601:04:010:0056, загальною площею 1,0595 га, що знаходиться за адресою: с.Ямниця, вул. Н.Яремчука.

Відповідно до п.1.4 договору іпотеки вартість предмета іпотеки становить 1120350 грн.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.12 за заявою ТОВ "Прибій" порушено провадження у справі № 5010/1127/2012-Б-25/25 про банкрутство ТОВ "Соснина".

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.04.13 визнано грошові вимоги ПАТ "Терра Банк" та у відповідності до Закону України "Про відновлення включено їх до реєстру вимог кредиторів на суму 2566154 грн 84 коп (перша черга задоволення як такі, що забезпечені заставою майна боржника) та 208244 грн 60 коп (шоста черга задоволення).

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.15 ТОВ "Соснина" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру щодо нього.

20.02.17 в ліквідаційній процедурі ТОВ "Соснина" відбувся аукціон з продажу майна боржника, в тому числі і заставного, за результатами якого з переможцями аукціону укладено договори купівлі-продажу придбаного на аукціоні майна.

За результатами розгляду заяви ТОВ "Прибій" б/н та б/д (вх.№3774/17 від 29.03.2017) про визнання результатів аукціону від 20.02.2017 з продажу майна ТОВ "Соснина" по лоту №1 та лоту № 2, оформлених протоколом (рішенням) біржових торгів від 20.02.17, недійсними, 12.06.17 господарський суд Івано-Франківської області постановив ухвалу у справі № 5010/1127/2012-Б-25/25, якою у задоволенні заяви ТОВ "Прибій" відмовив.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.17 ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 25.09.18 ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.17 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.17 залишено без змін.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ.

Відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Отже, процесуальний закон гарантує кожному право на звернення до суду, проте таке право може бути реалізовано лише в порядку, визначеному цим кодексом.

Згідно ч.1 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора за наявності певних умов.

Договір іпотеки, укладений між ЗАТ "Терра Банк" та ТОВ "Соснина", посвідчений приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Секретою І. І. за реєстраційним № 2874, що є предметом розгляду даного спору, датований 25.09.2008. Справу про банкрутство ТОВ "Соснина" порушено 31.08.12.

Отже, дана позовна заява, не може бути предметом розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Соснина", оскільки не підпадає під критерії, визначені ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Поряд з цим, частиною 4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та п.8 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Таким чином, дана позовна заява підлягає розгляду в загальному позовному провадженні за правилами Цивільного кодексу України.

Як визначено в ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

В ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України зазначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.6 ст.203 Цивільного кодексу України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

В ст.18 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинність на час укладення спірного договору, визначено, що іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:

для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;

для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Укладений між ЗАТ "Терра Банк" та ТОВ "Соснина" договір іпотеки від 25.09.08 містить усі вищевказані істотні умови, предмет іпотеки та його вартість узгоджені на власний розсуд сторонами, які у відповідності до ст.627 Цивільного кодексу України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивачем не наведено належних доказів того, що погоджена сторонами (ТОВ "Соснина" та ЗАТ "ТерраБанк") у Іпотечному договорі від 25.09.08 вартість іпотечного майна є необ"єктивною.

Також позивачем не доведено суду, що на дату укладення оспорюваного договору іпотеки (25.09.08) у ТОВ "Соснина було наявне таке майно, як виробнича база площею 314, 6 кв.м (незавершене будівництво 70% готовності) та прибудова (літера А1) загальною площею 296, 6 кв.м, тип. будівлі складське приміщення.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).

Зі змісту ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що право звернення до господарського суду мають особи, права і охоронювані законом інтереси яких порушено.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а зокрема із правочинів.

Згідно з ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник та кредитор.

Уклавши договір іпотеки від 25.09.08 ТОВ "Соснина" та ЗАТ "Терра Банк" взяли на себе певні права та обов'язки.

У ст.511 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Господарським судом з'ясовано, що укладений 25.09.08 між ТОВ "Соснина" та ЗАТ "Терра Банк" договір іпотеки стосується виключно прав та обов'язків сторін цього договору та не зачіпає інтереси ТОВ "Прибій", жодних прав для позивача не породжує та не порушує. Також вищевказаний договір не порушує права позивача, як кредитора ТОВ "Соснина" у справі про банкрутство останнього.

Доводи позивача про допущення ліквідатором ТОВ "Соснина" порушень при продажу на аукціоні 20.02.18 заставного майна ТОВ "Соснина" в ліквідаційній процедурі боржника, критично оцінюється судом, оскільки дані обставини не є предметом доказування у даній справі про визнання недійсним договору іпотеки від 25.09.08.

Попри це, суд зазначає, що оцінка доводам ТОВ "Прибій" з цього приводу була надана під час розгляду його заяви у справі № 5010/1127/2012-Б-25/25 про визнання недійсними результатів аукціону від 20.02.2017 з продажу майна ТОВ "Соснина". За результатами розгляду заяви ТОВ "Прибій" 12.06.17 Господарський суд Івано-Франківської області постановив ухвалу, якою у задоволенні заяви ТОВ "Прибій" відмовив.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.17 ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.09.18 ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 12.06.17 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.17 залишено без змін.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог до відповідача, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

Судові витрати, у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.4, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 19.11.2018

Суддя О.В. Рочняк