Ухвала суду № 77946931, 13.11.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/844/2018

Справа № 243/10649/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Ільяшевич О.В.,

секретар судового засідання Хміль О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Добровольського, 2) кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 42018050000000421 від 11 липня 2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ясинувата Донецької області, громадянина України, зареєстроване у встановленому законом місце проживання: АДРЕСА_2, зареєстроване у встановленому порядку місце перебування: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор Тютюнник В.В.,

захисник Макаров А.А.,

обвинувачений ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого Макаров А.А. заявив клопотання про повернення обвинувального акту у зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України. Зазначив, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні не містить фактичних обставин кримінального правопорушення, оскільки дії по встановленню таких обставин були здійснені неналежним суб'єктом доказування, а саме ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях замість Державного бюро розслідувань, на який покладений обов'язок здійснювати досудове розслідування кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст. 368 КК України вчинених співробітниками правоохоронних органів, у зв'язку із чим, докази здобуті в даному кримінальному провадженні не відповідають критеріям допустимості та належності. Зазначив також, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті не відповідає тим фактичним обставинам, які були встановлені в ході досудового розслідування відносно кваліфікації дій ОСОБА_1 Крім того, копії обвинувального акту які були вручені стороні захисту не скріплені печаткою, що є порушенням вимог до реквізитів офіційного документа.

Прокурор у підготовчому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника, зазначивши про відсутність підстав для повернення обвинувального акту.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав, та наполягав на його задоволенні.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання захисника, суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Згідно із ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для повернення обвинувального акту, суд зазначає, що обставини на які посилається захисник в своєму клопотанні, як на підстави повернення обвинувального акту фактично зводяться до оспорювання наразі стороною захисту допустимості та належності доказів здобутих в даному кримінальному провадженні а також правильності кваліфікації кримінального правопорушення яке ставиться обвинуваченому.

Суд зазначає, що за приписами п. 5 ч. 2 ст. 191 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Питання ж допустимості доказів суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 89 КПК України).

Також, статтею 89 КПК України закріплено, що у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

У зв'язку із цим, на даному етапі судового провадження, суд розцінює такі посилання сторони захисту як передчасні, та такі що не можуть бути підставою для повернення судом обвинувального акту.

Стосовно тверджень захисника про неправильність кваліфікації кримінального правопорушення яке ставиться обвинуваченому, то суд також не може прийняти їх як підстави для повернення обвинувального акта, оскільки відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України, питання про те чи містить діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, суд повинен вирішити при ухваленні вироку.

Думка захисника про те, що оскільки копії обвинувального акту які були вручені стороні захисту не скріплені печаткою є порушенням вимог до реквізитів обвинувального акту як офіційного документа, судом також не може буди прийнята, оскільки правилами ч. 3 ст. 191 КПК України закріплено лише, що обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту слід відмовити, оскільки судом встановлено, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні повністю відповідає вимогам КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника Макарова Анатолія Анатолійовича про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42018050000000421 від 11 липня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст ухвали проголошений 16 листопада 2018 року о 16 год. 15 хв.

Головуючий-суддя: О.В. Ільяшевич