ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.02.10 р. Справа № 20/281пд
Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.
розглянуву відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи”, м.Донецьк
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ
про розірвання договорів підряду та про стягнення 2746632,83 грн.
За участю представників:
від позивача: Тітов Я.А., Різниченко Ю.О. – дов.
від відповідача: Рудковська І.В. – дов.
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи”, м.Донецьк, із позовом до Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ.
У своєму позові позивач просить суд розірвати договір № 027/1-764 від 28.03.07 р. та договір № 027/11922 від 04.09.08 р.; стягнути з відповідача грошові кошти за договорами № 027/1-764 від 28.03.07 р. та № 027/11922 від 04.09.08 р. у сумі 2746632,83 грн., з яких 2300440,59 грн. – сума боргу, 362565,46 грн. – сума інфляційних втрат, 83626,78 грн. – суму 3% річних.
В обґрунтування свого позову позивач посилається на порушення відповідачем умов договорів № 027/1-764 від 28.03.07 р. та № 027/11922 від 04.09.08 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
Відповідач позовні вимоги визнав частково, про що надав суду письмовий відзив на позовну заяву № 026-93иск/09, в якому зазначив, що в бухгалтерському обліку комбінату числиться кредиторська заборгованість за виконані роботи згідно договорів № 027/1-764 від 28.03.07 р. та № 027/11922 від 04.09.08 р. в сумі 2300440,59 грн. Стосовно стягнення витрат за послуги адвоката відповідач заперечив, посилаючись на те, що позивач не надав доказів, яка саме сума складає фактичні витрати при здійсненні правового обслуговування, не додав разом із позовною заявою договір про надання адвокатських послуг. Крім того, у своєму відзиві відповідач заперечив проти позовних вимог щодо розірвання зазначених договорів, у зв’язку з тим, що вважає зазначені вимоги необґрунтованими, оскільки строк дії договорів на цей час вплинув. Також у своєму відзиві відповідач посилався на тяжкий фінансовий стан підприємства, у зв’язку з чим просив суд розстрочити виконання рішення строком на 5 місяців зі сплатою щомісячно заборгованості рівними частинами.
04 грудня 2010 року позивач надав суду заяву, в якій від позовних вимог стосовно розірвання договорів № 027/1-764 від 28.03.07 р. та № 027/11922 від 04.09.08 р. відмовився. Крім того, в заяві позивач зазначив, що процесуальні наслідки відмови від позовних вимог йому відомі. В іншій частині позовні вимоги просив залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
28 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи” (далі-Підрядник) та Відкритим акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат” (далі-Замовник) було укладено договір № 027/1-764 (далі-Договір № 024/1-764).
Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Договору № 024/1-764, Підрядник зобов’язався виконати будівельно-монтажні роботи по обладнанню ЕЦ станції ст.Конвертерна та робіт по мірі надходження проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов’язався прийняти та оплатити прийняті роботи.
Згідно із п.3.1 Договору № 024/1-764, поточна оплата здійснюється Замовником у безготівковому порядку в національній валюті України щомісячно відповідно до акту виконаних робіт (ФКБ-2в та ФКБ-3), який підписано сторонами, на протязі 10 банківських днів. При розрахунках за виконані роботи вартість матеріалів, які постачаються Підрядником, а також вартість механізмів та автотранспорту приймається за погодженими із Замовником цінами. Акт виконаних робіт готує Підрядник, здає об’єми виконаних робіт за актом ф.КБ-2в Замовнику в строк не пізніше 25 числа звітного місяця.
Пунктом 5.2.8 Договору № 024/1-764 передбачено, що у випадку привідрядження на окремі роботи робітників Підрядника з міст постійного мешкання та праці Замовник відшкодовує Підряднику понад договірної ціни добові витрати за фактично відпрацьований час й проїзні витрати робітників за окремо виставленими Підрядником рахунками з наданням підтверджуючих документів (списки робітників, накази про привідрядження, табеля звіту виходів робітників), забезпечує окрему платню за користування житловими приміщеннями, придатними для проживання робітників підрядних організацій, з наступною компенсацією витрат за проживання з наданням підтверджуючих документів. Оплачує роботу Підрядника у випадку зриву строків закінчення робіт не з вини останнього по окремо узгодженому Замовником та Підрядником рішенню, оформленому додатково.
Види робіт та розмір вартості додаткових робіт були узгоджені сторонами у Додаткових угодах № 1 від 08.06.07 р., № 2 від 21.06.07 р., № 3 від 09.10.07 р., № 4 від 11.11.07 р., № 5 від 29.01.08 р., № 6 від 09.06.08 р., № 7 від 22.07.08 р.
Як стверджує позивач у своєму позові, позивачем за Договором № 024/1-764 були виконані роботи та понесені інші витрати, які на умовах зазначеного договору підлягають відшкодуванню відповідачем відповідно до п.5.2.8 Договору № 024/1-764 на загальну суму 5110644,49 грн., що підтверджується актами виконаних робіт підписаними відповідачем, рахунками по відшкодуванню.
Як зазначає позивач у своєму позові, відповідачем у порушення зобов’язань за вищезазначеним договором, виконані й прийняті роботи та витрати були оплачені лише частково на суму 2833875,10 грн., що підтверджує платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.
04 вересня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи” (далі-Підрядник) та Відкритим акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат” (далі-Замовник) було укладено договір № 027/1-1922 (далі-Договір № 027/1-1922).
Відповідно до п.п.1.1, 1.2 Договору № 027/1-1922, Підрядник зобов’язується виконати будівельно-монтажні роботи по обладнанню ЕЦ при будівництві комплексу ДП № 2 та інші роботи по мірі надходження проектно-кошторисної документації. Замовник зобов’язався прийняти та оплатити прийняті роботи.
Згідно із п.3.1 Договору № 027/1-1922, поточна оплата здійснюється Замовником у безготівковому порядку в національній валюті України щомісячно згідно із актом виконаних робіт (ф.КБ-2в та ф.КБ-3), який підписано сторонами, на протязі 10 банківських днів. При розрахунках за виконані роботи вартість матеріалів, які постачаються Підрядником, а також вартість механізмів та автотранспорту приймається за узгодженими із Замовником цінами. Акт виконаних робіт готовить Підрядник, здає об’єми виконаних робіт за актом ФБК-2в Замовнику в строк не пізніше 25 числа звітного місяця.
Як стверджує позивач, відповідач виконані й прийняті роботи не оплатив, чим порушив свої зобов’язання за Договором № 027/1-1922, у зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 23671,20 грн.
Листом № 027/1-950 від 16.10.08 р. відповідач звернувся до позивача із проханням зупинити будівельно-монтажні роботи та зняти техніку з об’єктів капітального будівництва та реконструкції ВАТ “Алчевський металургійний комбінат”.
Як зазначено у позові, виконання робіт за вищевказаними договорами позивачем зупинені, вся техніка з об’єктів будівництва була вивезена.
Позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами про погашення заборгованості (лист № 30/11-08 від 21.11.08 р., № 16/12-08 від 29.12.08 р.), які залишилися без відповіді.
20 лютого 2009 року позивач направив відповідачу претензію № 11/02-09 з вимогою сплатити існуючу заборгованість за Договором № 024/1-764 та Договором № 027/1-1922, за роботи, що вже були виконані та прийняті відповідачем.
У відповіді на претензію № 047/027-49 від 16.03.09 р. відповідач повідомив, що заборгованість у розмірі 2300439,83 грн. існує у бухгалтерському обліку підприємства. Однак, у зв’язку із кризою у металургійній області розрахуватися за виконані роботи відповідач не може, оскільки відсутнє фінансування, та запропонував розрахуватися з позивачем металопродукцією.
Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом та просив суд розірвати договір № 027/1-764 від 28.03.07 р. та договір № 027/11922 від 04.09.08 р.; стягнути з відповідача грошові кошти за договорами № 027/1-764 від 28.03.07 р. та № 027/11922 від 04.09.08 р. у сумі 2746632,83 грн., з яких 2300440,59 грн. – сума боргу, 362565,46 грн. – сума інфляційних втрат, 83626,78 грн. – суму 3% річних.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду із письмовою заявою, в якій від позовних вимог стосовно розірвання договорів № 027/1-764 від 28.03.07 р. та № 027/11922 від 04.09.08 р. відмовився.
Згідно із ст.78 Господарського процесуального кодексу України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Приймаючи до уваги вищезазначене, враховуючи, що відмова позивача від частини позовних вимог не порушує прав та охоронюваних законом інтересів будь-яких осіб, відповідає чинному законодавству України, повноваження представника позивача на вчинення зазначених дій судом перевірено, позивачем з’ясовано наслідки цих дій, відмову позивача від частини позовних вимог слід прийняти, провадження у справі щодо вимог про розірвання договорів № 027/1-764 від 28.03.07 р. та № 027/11922 від 04.09.08 р. - припинити на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договорами та додатковими угодами до договорів, рахунками-фактурами, виписками банку, Актами ф.КБ-2в, ф.КБ-3, податковими накладними, листами, претензією, відповіддю на претензію, актом звірення розрахунків.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2300440,59 грн. – суми боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 362565,46 грн. – суми інфляційних втрат, 83626,78 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі, в тому числі витрати за послуги адвоката покладаються на відповідача.
Факт надання позивачеві послуг адвоката, їх розмір підтверджено матеріалами справи, зокрема – договором № 12/21 від 19.11.09 р. про надання адвокатських послуг із додатковою угодою від 14.12.09 р., свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 12/21 від 14.12.09 р. на суму 40500,00 грн.
Відповідач звернувся до суду із письмовою заявою про розстрочку виконання рішення, в якій посилається на тяжке фінансове становище підприємства, у зв’язку з чим просив суд розстрочити виконання рішення строком на 5 місяців зі сплатою щомісячно заборгованості рівними частинами.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що обставини, на які посилається відповідач у клопотанні про розстрочку можуть суттєво ускладнити виконання рішення, суд, враховуючи заперечення позивача та його майнові інтереси, задовольняє клопотання відповідача частково, та надає відповідачеві розстрочку виконання рішення на 3 місяці. Виконання рішення суду від 04.02.10 р. слід розстрочити, зобов’язавши відповідача сплачувати заборгованість в розмірі 2787132,83 грн. та 25500,00 грн. витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 40500,00 грн. витрати за послуги адвоката у такий спосіб: до 04.03.10 р. – 937622,94 грн., до 04.04.10 р. – 937622,94 грн., до 04.05.10 р. – 937622,95 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 78, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи”, м.Донецьк, до Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ, – задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (94202, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Шмідта, 4; поточний рахунок 260066240, поточний рахунок 2600914210 у ЛОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, код ЄДРПОУ 05441447) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічні системи” (83012, м.Донецьк, вул.Словацька, б.61, кв.72; поточний рахунок 26006301611268 у Куйбишевському відділенні “Промінвестбанк” м.Донецьк, МФО 3344008, код ЄДРПОУ 23783619) 2300440,59 грн. – суму боргу, 362565,46 грн. – суму інфляційних втрат, 83626,78 грн. – суму 3% річних, 25500,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 40500,00 грн. – суму витрат за послуги адвоката.
Виконання рішення суду від 04.02.10 р. розстрочити, зобов’язавши відповідача сплачувати заборгованість в сумі 2787132,83 грн. та 25500,00 грн. витрати по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 40500,00 грн. витрати за послуги адвоката у такий спосіб: до 04.03.10 р. – 937622,94 грн., до 04.04.10 р. – 937622,94 грн., до 04.05.10 р. – 937622,95 грн.
Відмову позивача від частини позовних вимог - прийняти, провадження у справі щодо вимог про розірвання договорів № 027/1-764 від 28.03.07 р. та № 027/11922 від 04.09.08 р. - припинити.
Видати наказ у встановленому порядку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 04.02.10 р.
Повний текст рішення підписано 05.02.10 р.
Суддя
Надруковано 3 примірники:
1- позивачеві;
1 – відповідачеві;
1 –у справу
Вик.Канаховська В.В.
Судове рішення № 7794529, Господарський суд Донецької області було прийнято 04.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20/281пд. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: