Рішення № 7794437, 02.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.10 р. Справа № 9/158

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Мельничук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Конте Україна”, м.Київ

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Красногорівка

про стягнення 74807грн.64коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Кукоба І.Г. бухгалтер (за довіреністю №3 від 12.01.2010р.);

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Конте Україна”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Красногорівка, про стягнення заборгованості в розмірі 74807грн.64коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 70 940грн.29коп., пені в розмірі 2 355грн.10коп. та 5% річних в розмірі 1512грн.25коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №161п/09 від 30.04.2009р., видаткові накладні №DP00001617, №DP00001624 від 14.05.2009р., №DP00001696, №DP00001697, №DP00001698 від 19.05.2009р., №DP00001745, №DP00001746, №DP00001754 від 21.05.2009р., №DP00001816, №DP00001817, №DP00001818 від 26.05.2009р., №DP00001955, №DP00001956, №DP00001957 від 11.06.2009р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 03.12.2009р., 23.12.2009р. заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4948019 Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м.Красногорівка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України зареєстроване як фізична особа-підприємець.

02.02.2010р. позивачем надана заява б/н та дати, відповідно з якою останній зазначає про здійснення відповідачем часткової оплати.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

30.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Конте Україна”, м.Київ та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, м.Красногорівка укладений договір поставки №161п/09 від 30.04.2009р., відповідно з яким постачальник (позивач) передає у власність, а покупець (відповідач) приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі (п.1.1 договору).

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 договору, асортимент, кількість товару та вартість партії товару, що постачається за даним договором, визначаються у накладних, які оформлюються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару. Партією товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній. Асортимент товару, його кількість та вартість кожної окремої партії товару зазначається в накладних.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором поставки №161п/09 від 30.04.2009р.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями протягом строку дії договору. Датою поставки партії товару вважається дата приймання-передачі товару, зазначена у відповідній накладній (п.4.4 договору).

Згідно п.5.1 договору приймання-передача товару здійснюється представниками сторін в місці поставки в порядку, визначеному чинним законодавством України, та оформлюється шляхом підписання накладних.

За твердженням позивача, на виконання умов договору, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 92937грн.32коп., що підтверджується видатковими накладними №DP00001617, №DP00001624 від 14.05.2009р., №DP00001696, №DP00001697, №DP00001698 від 19.05.2009р., №DP00001745, №DP00001746, №DP00001754 від 21.05.2009р., №DP00001816, №DP00001817, №DP00001818 від 26.05.2009р., №DP00001955, №DP00001956, №DP00001957 від 11.06.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 03.12.2009р., 23.12.2009р 2009р. зобовязав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів на видаткових накладних №DP00001617, №DP00001624 від 14.05.2009р., №DP00001696, №DP00001697, №DP00001698 від 19.05.2009р., №DP00001745, №DP00001746, №DP00001754 від 21.05.2009р., №DP00001816, №DP00001817, №DP00001818 від 26.05.2009р., №DP00001955, №DP00001956, №DP00001957 від 11.06.2009р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення або заперечення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних №DP00001617, №DP00001624 від 14.05.2009р., №DP00001696, №DP00001697, №DP00001698 від 19.05.2009р., №DP00001745, №DP00001746, №DP00001754 від 21.05.2009р., №DP00001816, №DP00001817, №DP00001818 від 26.05.2009р., №DP00001955, №DP00001956, №DP00001957 від 11.06.2009р., підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених накладних та прийнята відповідачем без заперечень.

Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що покупець здійснює оплату кожної партії товару на умовах відстрочки платежу через 30 календарних днів з моменту поставки товару, незалежно від факту його реалізації, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату отриманої продукції на суму 21997грн.03коп. та всупереч вимогам договору та закону, на момент подання позовної заяви до суду, не оплатив залишкову вартість отриманого товару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 70940грн.29коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Зобовязанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 70 940грн.29коп.

Однак, в процесі розгляду справи відповідачем частково погашена сума основного боргу, а саме:

- 28.12.2009р. сплачена сума в розмірі 1000грн.00коп., що підтверджується платіжним дорученням №6 від 28.12.2009р.;

- 25.01.2010р. сплачена сума в розмірі 1000грн.00коп., що підтверджується платіжним дорученням №@cs721824 від 25.01.2010р.

Копії зазначених вище платіжних доручень залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення відповідачем частини основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2000грн.00коп. підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмета спору.

Одночасно, оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення залишку заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованість в розмірі 68940грн.29коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Конте Україна”, м.Київ в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 68940грн.29коп. обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача пені в розмірі 2355грн.10коп.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобовязань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3 договору встановлено, що у випадку прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі вищезазначеного пункту договору позивачем нарахована пеня в розмірі 2355грн.10коп. за прострочення оплати товару з 12.06.2009р. по 20.11.2009р. (з урахуванням здійснених оплат та кожною окремої накладної).

Судом арифметично перевірений наданий позивачем розрахунок пені в сумі 2355грн.10коп. та встановлено, що його розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, у зв”язку з чим, з огляду на прострочення оплати товару, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним, позивач заявляє про стягнення з відповідача суми 5% річних в розмірі 1512грн.25коп.

Відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Одночасно, 7.3 договору встановлено, що у випадку прострочення оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику у відповідності зі ст.625 ЦК України суму боргу з урахуванням індексу інфляції за увесь час прострочення, а також зобов`язаний сплатити 5% річних від суми заборгованості за користування коштами.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, у судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі зазначеного пункту договору, за розрахунком позивача, 5% річних становлять суму в розмірі 1512грн.25коп. за період прострочення з 12.06.2009р. по 20.11.2009р. (з урахуванням здійснених оплат та кожною окремої накладної).

Розглянувши зазначену позивачем суму 5% річних, суд встановив, що останнім допущено арифметичну помилку, в результаті чого належний до стягнення розмір 5% річних становить 1503грн.02коп.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення 5% річних в розмірі 1512грн.25коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 1503грн.02коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Конте Україна”, м.Київ до відповідача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Красногорівка про стягнення заборгованості в розмірі 74807грн.64коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 70940грн.29коп., пені в розмірі 2355грн.10коп. та 5% річних в розмірі 1512грн.25коп. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (за адресою: АДРЕСА_1, 85630, р/рНОМЕР_2 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Конте Україна” (за адресою: вул.Марганецька, 95, м. Київ, 02095; фактична адреса: вул. Васильківська, 30, м. Київ, 03022; р/р 26000032533701 у Харківському відділенні Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012, код ЄДРПОУ 32771122) суму основного боргу в розмірі 68940грн.29коп., пеню в розмірі 2355грн.10коп. та 5% річних в розмірі 1503грн.02коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 747грн.98коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235грн.97коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2000грн.00коп. припинити провадження у справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 02.02.2010р. оголошено повний текст рішення.

Суддя