Ухвала суду № 77944185, 10.11.2016, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа №: 461/3567/16

Провадження № 2/653/802/16

У Х В А Л А

10 листопада 2016 року Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Венглєвської Н.Б.,

при секретареві Мустафаєві Ф.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Генічеськ клопотання представника відповідача прокуратури Львівської області ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Львівської області, Регіонального сервісного центру МВС у Херсонській області, третя особа: Залізничний відділ поліції ГУ ГП МВС України у Львівській області, про звільнення майна з під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Прокуратури Львівської області, Регіонального сервісного центру МВС у Херсонській області, третя особа: Залізничний відділ поліції ГУ ГП МВС України у Львівській області про звільнення з-під арешту та зняття заборони на проведення реєстраційних операцій, накладених постановою СВ прокуратури Львівської області від 23.05.2011 року в рамках розслідування кримінальної справи №181-0311 на автомобіль, марки МАН, державний номер НОМЕР_1, який перебуває на обліку в м. Генічеськ Херсонської області та належить ОСОБА_2; та зобов’язання Регіонального сервісного центру МВС у Херсонській області скасувати накладену заборону на проведення реєстраційних операцій на вказаний автомобіль.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою слідчого СВ прокуратури Львівської області від 23.05.2011 року в ході досудового розслідування кримінальної справи №181-0311 було накладено арешт на майно позивача, а саме на належний йому транспортний засіб – автомобіль НОМЕР_2.

Відповідно до пояснень позивача викладених у позові, у 2013 році виокремлено кримінальну справу №181-0062 із вказаної вище кримінальної справи та передано її до СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України. На даний час зазначене кримінальне провадження перебуває у слідчого Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.05.2016 року позивачу було відмовлено у зняття арешті в порядку чинного КПК України та роз’яснено право на звернення до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту в цивільно-правовому порядку.

З урахуванням правової позиції наведеної у постанові ВСУ України від 15.05.2013 року та з посиланням на ст..ст. 321, 391 ЦК України ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом.

У судовому засіданні представник прокуратури Львівської області за дорученням – прокурор Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 заявила клопотання про закриття провадження у справі через те, що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Своє клопотання обґрунтовує тим, що відповідно до приписів ст.. 9 Перехідних положень КПК України, вирішення даного питання необхідно вирішувати у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. У зв’язку з вказаним вважає, що рішення щодо зняття арешту майна накладене під час дізнання та досудового розслідування може прийняти лише слідчий у проваджені якого перебуває кримінальне провадження. Крім того у своєму клопотання вказує на необхідність вирішення даного питання в порядку ст.. 174 КПК України, шляхом звернення до слідчого судді на території суду під юрисдикцією якого знаходиться правоохоронний орган у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження.

Представник позивача у судовому засіданні з клопотанням представника відповідача не погодився, просить в його задоволенні відмовити, оскільки вважає що арешт з належного позивачу майна можливо зняти лише в порядку цивільного судочинства. Також представник позивача пояснив, що із заявою про зняття арешту з майна в порядку КПК України він звертався до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова, який своєю ухвалою відмовив у задоволенні його клопотання та роз’яснив відповідне право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства. Також така позиція викладена у постанові Верховного Суду України, від 15 травня 2013 року, прийнятій за наслідками розгляду справи № 6-26 цс-13, предметом якої був спір за позовом власника про звільнення майна з-під арешту, накладеного в процесі кримінального провадження, при розгляді якої Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого, «право власності особи, яка не є учасником кримінального провадження, має захищатися шляхом звільнення цього майна з-під арешту, тобто законодавство про захист права власті поширюється на ці відносини».

Суд дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Львівської області, Регіонального сервісного центру МВС у Херсонській області, третя особа: Залізничний відділ поліції ГУ ГП МВС України у Львівській області, заслухавши доводи відповідача, заперечення з приводу заявленого клопотання представника позивача, приходить до висновку, що в задоволенні клопотання прокурора Чернати К.О. слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи постановою слідчого прокуратури Львівської області від 23.05.2011 року в ході досудового розслідування кримінальної справи №181-0311 було накладено арешт на майно позивача, а саме на належний йому на автомобіль, марки МАН, державний номер НОМЕР_1. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено з пояснень сторін дана постанова винесена відповідно до вимог КПК України 1960 року.

Пунктом 9 Перехідних положень КПК України передбачено, що запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом (тобто в порядку КПК України 1960 року).

Положеннями ч.1 ст.360-7 ЦПК України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Так, згідно судової практики Верховного Суду України, висловленої в постанові від 15 травня 2013 року, прийнятій за наслідками розгляду справи № 6-26 цс-13, предметом якої був спір за позовом власника про звільнення майна з-під арешту, накладеного в процесі кримінального провадження, при розгляді якої Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого, «право власності особи, яка не є учасником кримінального провадження, має захищатися шляхом звільнення цього майна з-під арешту, тобто законодавство про захист права власті поширюється на ці відносини».

Згідно матеріалів наявних у справі, вбачається, що 2013 році виокремлено кримінальну справу №181-0062 із вказаної кримінальної справи №181-0311 та передано її до СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України. На даний час зазначене кримінальне провадження за №12013150060001674 перебуває у слідчого Залізничного ВП ГУНП України у Львівській області.

Дана кримінальна справа виділена з кримінальної справи №181-0311, порушеної відносно начальника ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області, за фактом зловживання службовим становищем, за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.364 КК України.

У судовому засіданні встановлено, що в межах кримінальної справи №181-0311 так і в межах кримінального провадження №12013150060001674, ОСОБА_2С, як законний власник вищевказаного автомобіля, не був та не є підозрюваним, обвинуваченим чи цивільним позивачем даного кримінального провадження, а автомобіль марки «МАН, державний номер НОМЕР_1, який перебуває на обліку в м. Генічеськ Херсонської області - не є та не визначався речовим доказом.

Відтак, питання про скасування заборони на даний транспортний засіб з урахуванням правової позиції висловленої ВСУ у постанові від 15 травня 2013 року, прийнятій за наслідками розгляду справи № 6-26 цс-13 на думку суду слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Доводи прокурора щодо необхідності розгляду даного питання в порядку кримінального судочинства в частині вирішення питання про скасування арешту в порядку ст.. 174 КПК України вже вирішувалося судом та з цього приводу є відповідна ухвала якав набрала законної сили та є чинною на даний час. Крім того позиція з цієї думки була викладена прокурором який раніше приймав участь у розгляді справи у відповідних запереченнях наданих до суду 13.07.2016 року, де прокурор з посиланням на правову позицію ВСУ просив суд встановити правовий статус позивача та майна, що перебуває під арештом та відмовити в задоволенні позову у частині пред’явлення позову до прокуратури з тих підстав, що дане кримінальне провадження перебуває у провадженні Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВСУ України у Львівській області

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 168 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області ОСОБА_1 про закриття провадження у справі - відмовити.

Розгляд справи продовжити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд, шляхом подачі в 5-денний строк з дня її винесення /отримання / апеляційної скарги.

Суддя: Н.Б. Венглєвська