Ухвала суду № 77943950, 16.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44023/18

Провадження № 1-кс/761/29893/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Алфьорової Т.В., слідчого Харченка І.Б., захисника Тищенка Л.М., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Харченка І.Б., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110000000668 від 15 листопада 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селища Буча Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого в КП «Ірпіньводоканал» на посаді машиніста КНС, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушеня передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області Харченка І.Б., погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області Алфьоровою Т.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 15 листопада 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до якої останній, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем марки «Opel Vektra», реєстраційний номер знак республіку Литви НОМЕР_1, рухаючись проїжджою частиною вулиці Шевченка, поблизу будинку №14 Б, в селі Качали Бородянського району Київської області, здійснив виїзд на узбіччя де допустив наїзд на ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Після чого водій ОСОБА_2 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, однак через деякий час був затриманий працівниками поліції. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали тяжкі тілесні ушкодження та були госпіталізовані до Бородянської ЦРЛ.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового слідства або суду, про що свідчить те, що він намагався зникнути з місця події та іншим чином перешкоджати досудовому розслідуванню.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисники, заперечували проти задоволення клопотання, вважаючи оголошену підозру необґрунтованою, наведені стороною обвинувачення ризики недоведеними. У зв'язку з цим сторона захисту просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний з триманням ОСОБА_2 під вартою.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Згідно з положеннями статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Наведена гарантія закріплена також у ст. 29 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав та свобод особи визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-Чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-Чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-Чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Враховуючи, що з дня ратифікації Конвенції Держава Україна та її органи влади взяли на себе зобов'язання визнати юрисдикцію Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), керуватись його рішеннями та при вирішенні будь-якого питання діяти через призму визнання людини та її прав та свобод найвищою цінністю, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з позицією ЄСПЛ «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» вказано, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що необхідні для обґрунтування обвинувального вироку.

Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у цьому випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_2 ознак інкримінованого злочину за ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними з огляду не лише на покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, а також з огляду на його поведінку безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, а саме те, що підозрюваний не зупинився відразу після події, а був затриманий працівниками поліції.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Слідчий суддя вважає, що характер інкримінованого підозрюваному злочину, вчиненого шляхом свідомого грубого порушення Правил дорожнього руху, що завдало шкоду здоров'ю людини, дії підозрюваного, які створюють достатні підстави для висновку про бажання ОСОБА_2 зникнути з місця злочину, свідчать про наявність чинників для критичної оцінки моральних якостей останнього, що також підтверджує ймовірність позапроцесуальної поведінки останнього.

Наявність у підозрюваного соціальних зв'язків, постійного місця мешкання у м. Києві хоча і свідчить про його певні зв'язки із суспільством, у той же час наведенні чинники не є такими, що повністю усувають або значно мінімізують ризик переховування ОСОБА_2 від слідства та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених сторонами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч. 2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи, може бути застосований, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати розмір застави, оскільки злочин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області Харченка І.Б., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110000000668 від 15 листопада 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, строком до 12 січня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_2 розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 440 500 (чотириста сорок тисяч п'ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р 37318005112089.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:

- після звільнення з-під варти невідкладно прибути до уповноваженого органу для застосування електронного засобу контролю;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_2, ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: Головчак М.М.