Постанова № 77943904, 13.11.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року

м.Суми

Справа №577/1990/18

Номер провадження 22-ц/788/2012/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Хвостика С. Г. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Кононенко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на додаткове рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2018 року в складі судді Гетьмана В.В., ухваленого у м. Конотоп, повний текст якого складений 28 серпня 2018 року, -

в с т а н о в и в:

Статтею 351 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 серпня 2018 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 10 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Постановою Апеляційного суду Сумської області від 13 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково в частині визначення розміру аліментів та розміру стягнення судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 10 травня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

13 серпня 2018 року представник ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення у даній справі та стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14000 грн.

Додатковим рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2018 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто 400 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду представник позивача оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, просить додаткове рішення суду скасувати і ухвалити нове про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14000 грн. При цьому, представник позивача вважає, що понесені ОСОБА_1 судові витрати в зазначеному розмірі повинні бути компенсовані в повному обсязі. Зокрема, адвокат ОСОБА_2 наголосив, що він надав суду належні та допустимі докази на підтвердження стягнення з відповідача на користь позивача понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частково задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2, суд першої інстанції, враховуючи характер спірних правовідносин, ступінь складності справи та те, що представник позивача не брав участі в судових засіданнях вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 400 грн.

Колегія суддів в повній мірі не може погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_2 представляв інтереси позивача ОСОБА_1 в суді першої інстанції на підставі договору № 150 про надання правової допомоги від 21 березня 2018 року та додаткової угоди № 1 від 02 травня 2018 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача зазначив, що у зв'язку з розглядом даної справи будуть понесені витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких буде уточнено в процесі розгляду справи (а.с. 1 - 2).

Згідно з актом приймання - передачі наданих послуг від 06 серпня 2018 року представником позивача адвокатом ОСОБА_6 були виконані наступні дії з надання правової допомоги:

1) збір, опрацювання та підготовка відповідної документації клієнта щодо взаємовідносин з ОСОБА_3, необхідних для стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у формі окремої позасудової процесуальної дії тривалістю 1 година;

2) надання загальних консультацій, роз'яснень та письмових висновків про положення законодавства пов'язаних із стягненням аліментів на утримання неповнолітньої дитини у формі окремої позасудової процесуальної дії тривалістю 2 години;

3) складення та подання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у формі окремої позасудової процесуальної дії тривалістю 2 години;

4) відстеження призначення судової справи до розгляду, інформування клієнта про призначення справи до розгляду та надання роз'яснень щодо наслідків розгляду справи судом у формі окремої позасудової процесуальної дії загальною тривалістю 1 година;

5) надання загальних консультацій, роз'яснень та письмових висновків щодо судової практики про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у формі окремої позасудової процесуальної дії тривалістю 1 година.

Всього адвокатом було використано 7 годин (а.с. 32).

Витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 14000 грн. підтверджуються прибутковим касовим ордером № 01-07082018 від 07 серпня 2018 року (а.с. 33).

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У пп. 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз'яснено, що при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейський Суд з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 (50%), складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, значенням справи для сторони, а також того, що за заявою ОСОБА_1 розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без її участі та без участі її представника, колегія суддів дійшла висновку про необхідність збільшення розміру судових витрат та стягнути з відповідача на користь позивача 800 грн. понесених нею витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів вважає, що надані представником позивача договір про надання правової допомоги від 21 березня 2018 року, додаткова угода від 02 травня 2018 року, прибутковий касовий ордер № 01-07082018 від 07 серпня 2018 року про сплату 14000 грн. та акт приймання - передачі наданих послуг від 06 серпня 2018 року не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі, оскільки вони є завищеними та не відповідають критерію пропорційності щодо задоволення вимоги та розумної необхідності таких витрат.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Додаткове рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2018 року в даній справі змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 800 грн. в рахунок компенсації судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: С.Г. Хвостик

Судді: Т.А. Левченко

О.Ю. Кононенко