Рішення № 77943643, 19.11.2018, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3943/18

2/583/1117/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Безрядіної О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Охтирська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог.

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі талону до ордеру №509, виданого Роменською КЕЧ Міністерства оборони СРСР від 25.10.1976 року її дідові ОСОБА_3, який був в послідуючому основним квартиронаймачем, у складі сім’ї було надано право зайняти квартиру за адресою: АДРЕСА_1 з трьох кімнат житловою площею 43,4 кв.м. Вказана квартира до цього часу не приватизована та є комунальною власністю. На підставі рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради №35 від 16.02.2011 року Приватному підприємству «СІБ» виконавчим комітетом Охтирської міської ради у зв’язку із смертю основного квартиронаймача згідно ст.106 ЖК УРСР та п.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надано дозвіл на переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_2 на її ім’я. Тому на даний час саме позивачка є квартиронаймачем.

Крім неї у вказаній квартирі з 30.06.2005 року з дозволу її покійного батька ОСОБА_4, який входив до складу сім’ї ОСОБА_3, за договором зареєстрований також ОСОБА_2 Особисто вона з відповідачем ніяких договорів не укладала і фактично він у вказаній квартирі ніколи не проживав і був у ній зареєстрований формально. В зв’язку з реєстрацією відповідача вона несе додаткові витрати по оплаті квартирної плати, це перешкоджає вільному користуванню майном, тому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_3.

Аргументи учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, але надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягали в повному обсязі, просили в разі неявки відповідача по справі ухвалити по справі заочне рішення, наслідки ухвалення заочного рішення їй відомі та зрозумілі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить оголошення про виклик до суду, розміщене на сайті Судової влади України, причину неявки до суду не повідомив. Зі згоди позивачки та її представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

02.10.2018 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області позовну заяву було залишено без руху.

Після усунення недоліків ухвалою суду від 30.10.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 19.11.2018 року.

У позові ОСОБА_1 просила викликати в судове засідання свідків, однак суд ухвалив розгляд справи здійснювати без допиту свідків, оскільки факт відсутності відповідача за вказаною адресою підтверджується іншими письмовими доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб’єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об’єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов’язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що на підставі талону до ордеру №509, виданого Роменською КЕЧ Міністерства оборони СРСР від 25.10.1976 року на ім’я ОСОБА_3 з сім’єю, яка складається з дружини ОСОБА_6, дочки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_4, їм було надано право на зайняття квартири в АДРЕСА_4 (а.с.12). На той час квартиронаймачем був ОСОБА_3 (а.с.13).

28.06.1996 року народилася ОСОБА_8 та була зареєстрована у вказаній квартирі з 09.06.1998 року (а.с.15).

На даний час квартира не приватизована.

Починаючи з 30.06.2005 року у квартирі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_5 з дозволу попереднього квартиронаймача був зареєстрований відповідач по справі ОСОБА_2, про що зазначено у по квартирній картці (а.с.13). В послідуючому квартиронаймачем став ОСОБА_4 на підставі рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради № 345 від 18.06.1997 року (а.с.13).

На підставі рішення виконавчого комітету Охтирської міської ради №35 від 16.02.2011 року Приватному підприємству «СІБ» виконавчим комітетом Охтирської міської ради у зв’язку із смертю основного квартиронаймача згідно ст.106 ЖК УРСР та п.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надано дозвіл на переоформлення особового рахунку на квартиру АДРЕСА_2 на ім’я позивачки. Після переоформлення основним квартиронаймачем вважати ОСОБА_8 (а.с.16).

Відповідач по справі, починаючи з моменту реєстрації, а саме з 30.06.2005 року в спірній квартирі не проживав та не проживає, всі обов’язки, пов’язані з договором найму житлового приміщення, виконує позивачка по справі, з позивачкою, як з квартиронаймачем, будь-яких договорів не укладав та згоди на прописку не брав, чим порушує права позивачки.

В даному випадку посилання позивачки у позові на захист права власності є недоречним, так як вказана квартира не приватизована, тому дані правовідносини регулюються ЖК України.

Відповідно до ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім’я якого видано ордер.

Права і обов’язки членів сім’ї наймача регулюються ст.64 ЖК України. Відповідач не є членом сім’ї наймача, як вже зазначалося, був прописаний за договором із попереднім квартиронаймачем.

Відповідно до ст.71 ЖК України у випадку вибуття наймача жилого приміщення та членів його сім’ї без поважних причин понад шість місяців, договір найму житлового приміщення вважається розірваним.

Ст.72 ЖК України передбачає визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідач не проживає більш ніж шість місяців без поважних причин у вказаній квартирі, нових договорів про користування квартирою з позивачкою як квартиронаймачем не укладав, однак, залишається зареєстрованим за цією адресою, чим порушує права позивачки.

Факт не проживання відповідача по справі за адресою: вул., Армійська, 76АДРЕСА_6 підтверджується актом, складеним відповідальними особами ПП «СІБ» від 31.07.2018 року, згідно якого ОСОБА_2, будучи зареєстрованим у вказаній квартирі за договором, фактично в ній не проживає.

З п. 10 Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року зі змінами та доповненнями «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вбачається, що по справам про визнання наймача чи членів його сім’ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК) необхідно встановити причини відсутності відповідача вище встановленого строку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач по справі не проживав у спірній квартирі з часу своєї реєстрації без поважних причин, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, визнавши відповідача втратившим право користування квартирою.

Висновок суду.

Відповідно до ст.263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. У відповідності до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України відповідач не надав заперечень проти позову та доказів у їх обґрунтування.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 Олегівни, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, таким, що втратив право користування житловими приміщенням, а саме квартирою №75 в будинку №76 в м. Охтирка Сумської області.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення складено 19 листопада 2018 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду ОСОБА_10