Рішення № 77943627, 16.11.2018, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/671/18

Провадження № 2/581/271/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2018 року сел. ОСОБА_1

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання – Бочкун Л.І., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

Сутність заявлених вимог до суду

03 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним вище позовом, який мотивувала тим, що спільне проживання з відповідачем вже припинено більше одного року, кожна зі сторін проживає окремо один від одного в різних населених пунктах, почуття любові та поваги один до одного втрачено, а тому подальше збереження сім’ї вважала не можливим. Щодо стягнення аліментів із відповідача зазначала про те, що ОСОБА_3 добровільно, щомісячно допомогу на утримання їх спільної дочки не надає, потреби дитини щороку зростають, а відповідач надає лише періодичну допомогу, отримуючи нестабільний та неофіційний дохід, самостійно вона забезпечити належне утримання дитини без допомоги зі сторони відповідача не може. Просила суд розірвати шлюб, зареєстрований із відповідачем ОСОБА_3 08 вересня 2001 року відділом реєстрації актів громадянського стану Липоводолинського управління юстиції Сумської області, актовий запис № 26, та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання їх спільної неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позиції позивача, відповідача по даній справі

У судовому засідання 16 листопада 2018 року ОСОБА_2 позов підтримала в повному обсязі та суду пояснила, що вона утримує свою дочку й мешкає разом із нею, сукупний щомісячний їх дохід складає біля 7000 грн. (його складає щомісячна зарплата позивача, отримувана за 1,75 % ставки педагогічного працівника (отримувана після всіх обов’язкових відрахувань). Підтвердила, що спільна з відповідачем дитина мала відхилення у стані здоров’я, проте зараз хвороба знаходиться в стані ремісії, стан здоров’я самого позивача є задовільним, дочка ОСОБА_5 виявила бажання жити разом із нею однією сім’єю, відвідує додатково хореографічну та вокальну студії. Уточнила, що вона з відповідачем із квітня 2017 року припинила спільне проживання однією сім’єю, працевлаштувалася на постійну роботу в м.Суми, дочка навчається в школі в м.Суми, заходи на примирення між нею та відповідачем позитивних результатів не дали, а тому на даний час перебувати з ним у шлюбі не бажає через різні погляди на подальше життя. Із приводу періодичності надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання їх спільної дочки суду пояснила про те, що протягом березня-липня 2017 року відповідач добровільно надавав їй допомогу сумарно біля 3000-4000 грн., у серпні 2017 року для підготовки дитини до школи надав біля 2500-3000 грн., на Новий 2018 рік біля 4000 грн, які були витрачені на придбання зимового одягу дитині; у 2018 році – надавав допомогу у квітні сумарно на 2000 грн., у червні 2018 року – 1000 грн., 30 жовтня поточного року - 1000 грн.

Відповідач у судовому засіданні 16 листопада 2018 року позов визнав частково: на розірвання шлюбу з позивачем погодився, вважаючи збереження сім’ї з позивачем неможливим. Із приводу стягнення аліментів пояснив, що він згоден щомісячно сплатити аліменти на утримання їх спільної дочки в розмірі 1000 грн. Уточнив, що він з травня по грудень 2017 року працював неофіційно і в цей час отримувані ним доходи дозволяли йому добровільно допомагати їх спільній дочці матеріально, з січня по березень 2018 року він також неофіційно працював водієм у сел.Недригайлів, отримуючи 3600 грн. заробітної плати (за останній місяць роботи його фактичний роботодавець зарплату не виплатив); улітку поточного року на лікування його матері від онкохвороби у приватної особи він позичив 8000 грн., які протягом частини літа 2018 року підрядними роботами відпрацьовував, у подальшому влітку цього року він продовжив неофіційно працювати у фізичної особи водієм в сел.ОСОБА_1 і наданий час отримує 2000-3000 грн. щомісячного доходу. Після смерті матері, на даний час проживає як сел. ОСОБА_1 разом із батьком, так і в сел. Недригайлів із жінкою однією сім’єю без реєстрації шлюбу, інших додаткових доходів він не отримує, стан свого здоров'я оцінює як задовільний (раніше в нього були наявні відхилення, пов’язані з серцем).

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 жовтня 2018 року у даній справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання на 30 жовтня 2018 року о 14 год. 10 хв. 30 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження в даній справі, визначено дату судового засідання по розгляду по суті поданого позову на 16 листопада 2018 року з викликом сторін.

Установлені судом обставини справи

08 вересня 2001 року сторони зареєстрували шлюб. У шлюбі від відповідача позивачка народила дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із позивачем по справі та перебуває на її утриманні (а.с.8,9).

Шлюбно-сімейні відносини сторін у часі припинені більше одного календарного року, із квітня 2017 року позивач разом із дочкою проживають у м.Суми, а відповідач окремо від них, що сторони обопільно визнали під час підготовчого судового засідання.

Позивачка працює педагогічним працівником у дошкільному навчальному закладі (м.Суми), щомісячно отримує заробітну плату більшу від мінімально визначеної законом, має захворювання хребта (а.с.31,32).

Відповідач за віком є працездатною особою та не перебуває на обліку, як особа, яка шукає підходящу роботу, інвалідності не має, має професію водія, на диспансерних обліках в Липоводолинській ЦРЛ не перебуває, зареєстрований та періодично проживає в сел. ОСОБА_1, зі слів самого відповідача неофіційно працевлаштований, щомісячно отримує заробітну плату меншу від мінімальної заробітної плати (а.с.34,35).

Неповнолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, навчається у 8 класі Сумської СШ № 29 м. Суми (музичний профіль), відвідує платні хореографічні та вокальні студії, проживає разом із позивачем у справі, протягом 2012-2015 років перебувала на диспансерному обліку з приводу захворювання нирок (а.с.23-25).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі:

а) по вимозі про розірвання шлюбу

Згідно з нормами ст.110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя й рішення про розірвання шлюбу суд постановляє, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя чи інтересам дітей сторін.

б) по вимозі про стягнення аліментів

Статтею 180 СК України визначений обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За змістом статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд ураховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 5) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 6) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з положеннями ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7,8 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. До цього, суд ураховує, що батьки зобов’язані піклуватися про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, забезпечувати необхідне харчування, медичний догляд, лікування дітей, створювати умови для проживання, виховання та розвитку дитини, утримувати дітей на нормальному рівні матеріального забезпечення. 17 травня 2017 року внесено зміни до ч.2 ст.182 СК України та визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не можу бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Висновки суду по суті заявлених вимог:

а) по вимозі про розірвання шлюбу:

З огляду на визнання відповідачем позову в частині про розірвання шлюбу, яке не суперечить закону та не порушує інтересів сторін по справі, обопільне небажання сторін вживати заходів на примирення та, ураховуючи втрату сторонами бажання проживати разом однією сім’єю у шлюбі, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них, збереження сім'ї за таких обставин є неможливим, а тому шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід розірвати.

На думку суду, розірвання шлюбу між сторонами у даній справі є втручанням держави у сімейне життя сторін, проте воно ґрунтується на чітких, доступних та передбачуваних для них нормах чинного сімейного закону, узгоджується з метою захисту прав обох сторін, можливу побудову інших сімей та укладення інших шлюбів через обопільне припинення раніше зареєстрованого шлюбу і відповідає потребі у встановленні розумного балансу між вищевказаними інтересами сторін щодо неможливості в подальшому збереження шлюбу між ними (така правова позиція суду випливає зі змісту ч.2 ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

б) по вимозі про стягнення аліментів:

При визначенні розміру стягуваних аліментів, суд приймає до уваги майнове становище сторін, їх стан здоров’я та їх обопільний обов’язок утримувати їх спільну дитину до її повноліття, стан здоров’я самої дитини, положення чинного законодавства, якими визначено мінімально необхідний розмір аліментів, який має забезпечувати достатній рівень матеріального забезпечення дитини, застосовуючи засади розумності та справедливості, та дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дочки саме у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 грн., але не менше мінімального розміру аліментів, визначених законом.

На думку суду, визначений розмір аліментів, який підлягає стягненню на підставі даного судового рішення, має забезпечити належний життєвий рівень дитини, задовольняючи її найнеобхідніші потреби з огляду на установлені судом вищевказані обставини щодо доходів сторін, їх сімейного стану та стану здоров’я й зростаючі потреби їх спільної дитини.

При цьому суд зауважує, що позивач не довела суду відповідними засобами доказування матеріальну можливість відповідача сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж визначено судом, включаючи, наявність значних неофіційних доходів, майна, яке приносить певний постійний і щомісячний дохід тощо. З огляду на пояснення позивача з приводу обсягу та періодичності надання в позасудовому порядку відповідачем допомоги на утримання їх спільної дочки при відсутності офіційної працевлаштованості ОСОБА_3 (ці обставини також підтвердив відповідач), суд обрахував середній щомісячний обсяг доходів відповідача, з якого ОСОБА_3 фактично взмозі щомісячно сплачувати позивачу аліменти на утримання їх спільної дитини, який дорівнює в усередненому розміру 1200 грн.

Стягнення аліментів із відповідача на користь позивача є також втручанням держави у сімейне та приватне життя ОСОБА_3, проте воно ґрунтується на чітких, доступних та передбачуваних для нього нормах чинного сімейного закону, узгоджується з метою захисту прав дитини і відповідає нагальній потребі дитини на забезпечення її належного утримання батьками. Також на думку суду, у даній справі при встановленні справедливого балансу між майновим становищем батьків (у тому числі, її майнового стану платника аліментів (відповідача по справі) та одержувача аліментів (позивача по справі) та інтересами дитини на належне утримання для її повноцінного розвитку й виховання, суд надає перевагу інтересам останньої, оскільки відповідач є працездатний, регулярно, проте неофіційно отримує заробітну плату, тобто він є здатним сплачувати аліменти, проте спільна дочка сторін проживає разом із матір’ю та утримується позивачем по справі, в силу свого віку та розвитку не здатна забезпечувати власні необхідні потреби (така правова позиція суду узгоджується та випливає зі змісту п.2 ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до ст.141 ЦПК України в зв'язку із частковим задоволенням позову про стягнення аліментів та з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору, з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь держави в сумі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.21,24, 110, 112 СК України, ст.2, 5, 10-13, 19, 76-82, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 273, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Розірвати шлюб, зареєстрований 08 вересня 2001 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Липоводолинського управління юстиції Сумської області, між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (дівоче прізвище - Кроль) ОСОБА_6, актовий запис за № 26.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 03 жовтня 2018 року.

Якщо в подальшому розмір аліментів у твердій грошовій сумі при обрахунку щомісячного аліментного платежу буде меншим від 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то аліменти з відповідача стягувати щомісячно у твердій грошовій сумі, яка еквівалентна розміру 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 704 грн. 80 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом 30 днів із дня його проголошення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Липоводолинський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1).

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2).

Повне рішення суду складено 19 листопада 2018 року.

Суддя Д. В. Бутенко