Постанова № 77942971, 08.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6670/18

Номер справи місцевого суду: 500/1196/17

Головуючий у першій інстанції Швець В. М.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гірняк Л.А., Сегеда С.М.,

при секретарі: Ткачук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом SVS Logistics LTD до ОСОБА_2 про стягнення збитків, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2018 року про залишення без задоволення клопотання представника ОСОБА_2 про забезпечення судових витрат та про зустрічне забезпечення, -

встановив:

14 березня 2017 року SVS Logistics LTD звернулося до суду із позовом про стягнення із ОСОБА_2 збитків у розмірі 4 003 033,04 грн.

Свої вимогиSVS Logistics LTD обґрунтувало наступним.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07.06.2016 року по справі № 522/3137/16-ц частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до SVS Logistics LTD, ТОВ «Сітрон Шипінг», ОСОБА_4, Logitrans Corp. Samur 3 Shipping Company S.A. про стягнення заборгованості. Стягнуто солідарно зSVS Logistics LTD, ОСОБА_4, ТОВ «Сітрон Шипінг», Logitrans Corp. Samur 3 Shipping Company S.A. на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 101800 доларів США, судовий збір у розмірі 7165,61 грн. у рівних частках.

24.10.2016 року Приморським районним судом м.Одеси видано виконавчий лист № 522/3137/16-ц, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 52741634 у Білгород-Дністровському міськрайонному відділі ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

25.10.2016 року постановою головного державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області накладено арешт на судно PALLADA, №ІМ08866931, тип: суховантаж, позивний: ERJY, місце та рік будівництва: 1968 рік, Чеська республіка, що належить SVS Logistics LTD.

Про наявність арешту судна позивач дізнався від капітана судна PALLADA, якому у зв'язку із арештом заборонили вихід з порту м.Білгород-Дністровський.

07.06.2016 року SVS Logistics LTD подало апеляційну скаргу на Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 07.06.2016 року, тому постановою про повернення виконавчого документа до суду від 04.11.2016 року знято арешт з вказаного судна.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області рішення Приморського районного суду м.Одеси від 07.06.2016 року скасовано. Провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до SVS Logistics LTD,ТОВ «Сітрон Шипінг», ОСОБА_4, Logitrans Corp. Samur 3 Shipping Company S.A.про стягнення заборгованості - закрито.

Перебування під арештом судна PALLADA з 25.10.2016 р. по 05.11.2016 р. спричинило неможливість SVS Logistics LTD виконати свої зобов'язання по фрахтовому договору від 18.10.2016 року та договору морського перевезення, фрахтовий контракт від 22.10.2016 року та призвело до того, щоSVS Logistics LTD поніс збитки у виді упущеної вигоди та інших витрат (портові витрати, амортизація судна, заробітна плата та харчування екіпажу, дизельне масло, страхування) загальною сумою 148 425,40 доларів США, що еквівалентно 4 003 033,04 грн.

SVS Logistics LTD просить стягнути із ОСОБА_2 зазначену суму та судові витрати в розмірі 62 345,50 грн.

22.03.2017 року SVS Logistics LTD звернулося до суду із заявою про забезпечення позову, мотивуючи тим, що розмір завданих збитків є значним, а невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Просить накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2, а саме: квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту 21810665; відкриту автостоянку за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкту 19170112; складське - торговельне приміщення № С2-14 за адресою: АДРЕСА_3 реєстраційний номер об'єкту 17512612.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 березня 2017 року заявуSVS Logistics LTD про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на наступне нерухоме майно, що перебуває у приватній власності ОСОБА_2: квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкту 21810665; відкриту автостоянку за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об'єкту 19170112; складське - торговельне приміщення № С2-14 за адресою: АДРЕСА_3 реєстраційний номер об'єкту 17512612.

24 березня 2017 року відкрито провадження у справі за позовом SVS Logistics LTD до ОСОБА_2 про стягнення збитків.

05.04.2017 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 березня 2017 року, якою накладено арешт на її майно, та просить вказану ухвалу скасувати.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18.05.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 березня 2017 року - залишено без змін.

29.05.2017 року ОСОБА_2 знову подала апеляційну скаргу на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 березня 2017 року,якою накладено арешт на її майно, та знову просить вказану ухвалу скасувати.

Ухвалоюапеляційного суду Одеської області від 14.06.2017 року відмовлено ОСОБА_2 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22 березня 2017 року.

06.06.2018 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката ОСОБА_3 звернулася до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у зазначеній справі з клопотанням про забезпечення судових витрат. Просить застосувати забезпечення судових витрат по цивільній справі за позовом SVS Logistics LTD до ОСОБА_2 про стягнення збитків, визначити позивачеві розмір забезпечення судових витрат у сумі 25 948,00 гривень та зобов'язати позивача сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду та зобов'язати позивача надати до суду документи, що підтверджують внесення вказаних коштів на депозитний рахунок суду.

Також, 06.06.2018 року ОСОБА_2 через свого представника - адвоката ОСОБА_3 звернулася до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області у зазначеній справі з клопотанням про зустрічне забезпечення. Просить застосувати зустрічне забезпечення позову по цивільній справі за позовом SVS Logistics LTD до ОСОБА_2 про стягнення збитків, визначити позивачеві розмір зустрічного забезпечення у сумі 1 500 000 гривень та зобов'язати позивача надати до суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2018 року клопотання представника відповідача, по цивільній справі за позовом SVS Logistics LTD до ОСОБА_2 про стягнення збитків, про забезпечення судових витрат та про зустрічне забезпечення - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав 17.07.2018 року апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2018 року та ухвалити нову ухвалу, якою клопотання представника відповідача про забезпечення судових витрат та клопотання про зустрічне забезпечення задовольнити у повному обсязі.

08.10.2018 року до апеляційного суду Одеської області від представника SVS Logistics LTD - адвоката Лукинюка В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якій, посилаючись на те, що вважає ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2018 року законною та обґрунтованою, а вимоги апеляційної скарги - безпідставними, просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2018 року по справі № 500/1196/17 залишити без задоволення, а ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18.06.2018 року по справі - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Залишаючи без задоволення клопотання представника ОСОБА_2 про забезпечення судових витрат та про зустрічне забезпечення, районний суд виходив з наступного: враховуючи, що провадження по справі відкрито 24 березня 2017 року, розгляд справи по суті призначений ухвалою суду від 21 листопада 2017 року, а тому вважав недоцільним застосування забезпечення судових витрат на даній стадії розгляду справи, враховуючи, що раніше тривалий час таке питання учасниками справи не ставилося, та ст.135 ЦПК України передбачене забезпечення майбутніх судових витрат; позовні вимоги позивача походять саме через арешт майна позивача за заявою відповідача, тому аргумент щодо відсутності майна у позивача для відшкодування судових витрат та збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, районний суд не враховував; зустрічне забезпечення застосовується при забезпеченні позову, а позов був забезпечений ще 22 березня 2017 року, але відповідачем такий тривалий час питання про зустрічне забезпечення не ставилось; на час забезпечення позову норм про забезпечення судових витрат та зустрічне забезпечення в ЦПК не існувало, тому що вони встановлені в редакції ПК України від 15 грудня 2017 року.

З такими висновками районного суду апеляційний судпогоджується частково, з огляду на наступні обставини.

1.

Відповідно до ст.135 ЦПК України суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат). Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові. Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Статтею 135 ЦПК України також передбачено, що сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування. У разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про забезпечення судових витрат, районний суд виходив з того, щостаття 135 ЦПК України передбачає забезпечення лише майбутніх судових витрат, а клопотання було подано лише на стадії розгляду справи по суті. Разом з тим, з часу відкриття провадження, таке питання учасниками справи не ставилося. А тому районний суд прийшов до висновку про недоцільність застосування забезпечення судових витрат на даній стадії розгляду справи.

Апеляційний суд не погоджується із таким висновком районного суду, адже поза увагою залишилися ті майбутні судові витрати, які виникли у відповідача після дати подачі клопотання про забезпечення судових витрат, та ті витрати, що можуть виникнути в процесі розгляду справи в подальшому. Разом з тим, ЦПК України не містить вказівок щодо неможливості заявлення клопотання про забезпечення судових витрат на стадії розгляду справи по суті.

Таким чином апеляційний суд приходить до висновку, що районний суд безпідставно позбавив права відповідача на забезпечення майбутніх судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Апеляційний суд приймає до уваги доводи апелянта про те, що законодавством України не передбачена відповідальність позивача у випадку скасування судом вищої інстанції рішення суду, яке почав виконувати державний виконавець, проте не визнає їх такими, що можуть вплинути на результат розгляду апеляційної скарги.

2.

Відповідно до ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Також ст. 154 ЦПК України передбачає, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що районний суд, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, вірно прийшов до висновку про те, що зустрічне забезпечення застосовується при забезпеченні позову, а позов був забезпечений ще 22 березня 2017 року, але відповідачем такий тривалий час питання про зустрічне забезпечення не ставилось. Районний суд також вірно зазначив, що на час забезпечення позову норм про забезпечення судових витрат та зустрічне забезпечення в ЦПК не існувало, тому що вони встановлені в редакції ПК України від 15 грудня 2017 року.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає частково.

У відповідності до вимог частини другої ст. 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Керуючись п.5 ст. 353, 367, п. 2 ч.1 ст.374, 376, 381 - 384, п.2 ч.1 389 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2018 року - змінити і задовольнити клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в частині забезпечення судових витрат.

Зобов'язати позивача SVS Logistics LTD забезпечити судові витрати шляхом внесення на депозитний рахунок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської областігрошові кошти у розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч гривень) грн. у десятиденний строк.

В іншій частині - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 19 листопада 2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області Н.А. Кононенко

Л.А. Гірняк

С.М. Сегеда