Ухвала суду № 77942803, 30.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-кп/785/613/18

Номер справи місцевого суду: 522/20747/17

Головуючий у першій інстанції Лабунський В. М.

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Котелевського Р.І.,

суддів: Кадегроб А.І., Прібилова В.М.,

за участю:

секретаря - Стоянової Л.І.

прокурора - Моско О.В.

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_2

захисника - Мироненка Н.Л.

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Одеської області Купріної І.В. на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси 19.02.2018 року по кримінальному провадженню №12015160500003241 від 05.05.2015року, -

встановив:

оскарженою ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015160500003241 від 05.05.2015року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України повернуто прокурору, для усунення недоліків, як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що встановлено відсутність підтвердження того, що після завершення досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_4 та його захиснику були вручені копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, що вказує на невиконання слідчим вимог ч.4 ст. 291 КПК України та порушує гарантоване п.1 ч.3 ст.42 КПК України право обвинуваченого знати у вчиненні якого саме кримінального правопорушення він обвинувачується.

Не погодившись з ухвалою районного суду, прокурор відділу прокуратури Одеської області Купріна І.В. подала апеляційну скаргу, в якій вказує на незаконність ухвали та просить її скасувати, а обвинувальний акт направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Прокурор посилається на те, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст.291 КПК України, а зазначені в ухвалі мотиви з яких суд прийшов до висновку про існування недоліків обвинувального акту, не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

Заслухавши суддю-доповідача; думку прокурора та представника потерпілого, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У відповідності до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

За змістом частин 1, 3 статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом. Зокрема, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.

Із наведених положень кримінального процесуального закону слідує, що на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, повернення обвинувального акта прокурору допускається лише у разі невідповідності обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону, а не порядку його вручення стороні захисту.

Разом із тим, районний суд повертаючи прокурору обвинувальний акт для усунення недоліків, не дотримався наведених положень КПК України та не врахував, що неотримання стороною захисту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування можливо було компенсувати у суді під час підготовчого судового засідання, шляхом вручення копії зазначених документів обвинуваченому, та оголошення перерви для надання можливості стороні захисту ознайомитися з обвинувальним актом, що в свою чергу в повній мірі забезпечувало виконання загальних засад кримінального провадження, визначених ст.ст. 8, 9, 28 КПК України та положень ст. 6 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, та слугувало виконанню положень ст.28 КПК України.

Отже, висновок суду, який став підставою для повернення обвинувального акту прокурору, не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки обвинувальний містить усі відомості, що передбачені ст. 291 КПК України, а тому рішення суду першої інстанції апеляційний суд вважає необґрунтованими, а повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків слід визнати безпідставним.

Крім того, апеляційним судом встановлені інші обставини, які вказують на незаконність ухвали районного суду.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти у тому числі рішення, яким повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Вказана норма не містить вказівки на те, у який саме строк прокурор має усунути недоліки обвинувального акту в разі їх встановлення судом. Не містять таких вказівок й інші норми кримінального процесуального закону.

Стаття 28 КПК України розкриває поняття розумного строку. Зокрема, розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист (ст. 114 КПК України).

Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Однак, районний суд на положення зазначених норм КПК України уваги не звернув, та прийнявши необґрунтоване рішення про повернення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, більш того, встановив конкретний строк прокурору, протягом якого останній мав усунути недоліки обвинувального акту, що суперечить положенням ст.ст. 28, 36, 113, 114 КПК України, а тому таке рішення районного суду є незаконним.

З урахуванням наведеного, оскаржувана ухвала районного суду про повернення обвинувального акту прокурору підлягає скасуванню, а обвинувальний акт підлягає поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст. 314 КПК України.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора відділу прокуратури Одеської області Купріної І.В. - задовольнити.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19.02.2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015160500003241 від 05.05.2015року відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.286 КК Україниповернуто прокурору, для усунення недоліків, як такий, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України - скасувати, та призначити новий розгляд обвинувального акта в суді першої інстанції, зі стадії підготовчого провадження, в іншому складі суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

Р.І. Котелевський А.І. Кадегроб В.М. Прібилов