Рішення № 77940981, 03.10.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25334/16-а

Провадження № 2-а/761/21/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року

Шевченківський районний суд м. Києва

у складі:

головуючого-судді: Кондратенко О.О.

при секретарі: Андрусь С.А.

за участі

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції УПП у м. Києві лейтенанта поліції Стрюкової Катерини Валеріївни, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

В С Т А Н О В И В :

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: інспектора патрульної поліції УПП у м. Києві лейтенанта поліції Стрюкової К.В. (надалі по тексту - інспектор), Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (надалі по тексту УПП у м. Києві ДПП), в якому просив суд:

-скасувати постанову серія ПС2 №801340 від 22 грудня 2015 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КпАП України;

-закрити провадження за відсутність складу адміністративного правопорушення.

Одночасно з позовом, позивачем було подано до суду заяву про поновлення процесуального строку, який позивач просив суд поновити, оскільки оскаржувана постанова від 22 грудня 2015 року ним була отримана лише 05 липня 2016 року.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що його було притягнуто до відповідальності з недотриманням встановленого порядку, постанова прийнята з порушенням його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач на задоволенні позовної заяви наполягав у повному обсязі, з підстав викладених у позові.

Відповідач інспектор патрульної поліції УПП у м. Києві лейтенанта поліції Стрюкової К.В. в судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином; в судове засіданні не з'явилась у зв'язку з перебуванням у відпусті по вагітності та пологам.

Представник Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав відзив на позов; проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 заперечував у повному обсязі.

Суд, заслухав пояснення позивача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і це встановлено судом, 22 грудня 2015 року відносно позивача відповідачем (інспектором) було винесено постанову серії ПС2 №801340 про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КпАП України із визначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави.

Інспектором встановлено, що 22 грудня 2015 року, близько 11 год. 10 хв. по пр-кту. Червонозоряному у м. Київ, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "Volkswagen Passat", номерний знак НОМЕР_1, здійснив рух по смузі для руху маршрутних транспортних засобів, чим порушив п. 17.1. Правил дорожнього руху, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст..251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.3 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції ( ст. 222 КпАП України).

Однак, не зважаючи на те, що згідно вищевказаної норми Закону, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та які були надані під час розгляд справи по суті.

Крім того, суду взагалі не надано доказів скоєння позивачем правопорушення зазначеного у постанові від 22 грудня 2015 року, в порядку ст. 251 КУпАП, а саме щодо фіксування зазначених подій технічними приладами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, чи інших документів.

Додані представником відповідача УПП у м. Києві ДПП фотокарти до відзиву не є належним доказом, оскільки вони не містять фіксації вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КпАП України, саме з боку ОСОБА_1

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що відповідачами, в порушення вимог ст. 280 КпАП України, додатково не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винна позивача в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що норми ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, на думку суду, в даному випадку є недоведеним.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об?єктивне з?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В той же час, в порушення вказаних вимог, посадовою особою Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції у м. Києві не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч.ч. 2, 5 ст. 77 КАС України).

Однак, відповідачі, які належним чином повідомлені про дату, місце і час розгляду справи, не надали суду належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності своїх дій, не направили обґрунтованих заперечень проти заявлених позовних вимог.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, суд приходить до висновку, що слід скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення від 22 грудня 2015 року ПС2 №801340.

Стосовно вимог позивача, щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, то в цій частині позов не підлягає задоволенню, оскільки питання закриття провадження у справі в рамках адміністративного судочинства може мати місце лише у порядку та на підставах, визначених ст. 238 КАС України.

Стаття 284 КУпАП визначає види постанов по справі про адміністративне правопорушення, у т.ч. постанова про закриття справи.

Отже, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення може мати місце лише в рамках розгляду справи у порядку КпАП України.

Стаття 245 КАС України визначає повноваження суду при вирішенні справи.

Так, відповідно до даної норми Закону у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 19, 25, 47, 72, 77-79, 90, 121, 139, 241-246, 250, 286, 293-295 КАС України, ст.ст. 122, 245, 251, 252, 254, 268, 280, 289 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2) ідентифікаційний номер НОМЕР_2, місце реєстрації: АДРЕСА_1) до інспектора патрульної поліції УПП у м. Києві лейтенанта поліції Стрюкової Катерини Валеріївни (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9), Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ПС2 №801340 від 22 грудня 2015 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 1 020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 08 жовтня 2018 року

Суддя: