Ухвала суду № 77939882, 16.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/17980/18

Провадження № 1-кс/520/7135/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2018 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Голуб І.О., захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання т.в.о. заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області Макарової М.М., яке погоджено прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Голуб І.О., про застосування в рамках кримінального провадження №42018161010000435 від 03.10.2018 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Велика Чернігівка, ст. Леганського району, Луганської області, з середньою освітою, не одруженого, який займає посаду помічника командира малого броньованого артилерійського катеру «Кременчуг», в/ч 2951 Т, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 10.01.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018161010000435 від 03.10.2018 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України.

У ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_2 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді помічника командира малого броньованого артилерійського катеру P177 «Кременчук» військової частини А2951Т, у військовому званні «головний старшина», діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, маючи намір на придбання для себе, без передбаченого законом дозволу, бойових припасів, знаходячись у невстановленому слідством місці та у невстановлений час, придбав, після чого продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне володіння бойовими припасами, незаконно переніс та 18.10.2018, близько 19.30 годин, збув за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 168, шляхом продажу 30 - мм патрон з осколоково-фугасним запалювальним снарядом та 30 - мм постріл з осколкової гранатою ВОГ-17 громадянину ОСОБА_5, за ціною 900 гривень.

Він же, повторно, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, маючи намір на придбання для себе, без передбаченого законом дозволу, бойових припасів, знаходячись у невстановленому слідством місці та у невстановлений час, придбав, після чого продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне володіння бойовими припасами, незаконно переніс та 15.11.2018, близько 11:45 годин, знаходячись за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, 309, збув шляхом продажу чотири 30 - мм патрона з осколоково-фугасним запалювальним снарядом громадянину ОСОБА_6 за ціною 2000 гривень.

В обґрунтування поданого клопотання сторона обвинувачення посилається на необхідність запобігання ризикам у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, знищення, приховання речей та документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідків в рамках даного кримінального провадження, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

В судовому засіданні прокурор подане клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просила застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з огляду на те, що підозрюваний раніше не судимий, свою вину визнає, співпрацює зі слідством.

Підозрюваний в судовому засіданні вказав, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає, в частині міри запобіжного заходу поклався на розсуд слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як вбачається з клопотання та наданих в його обґрунтування матеріалів, 15.11.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могли вчинити правопорушення.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, які ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в повній мірі підтверджується висновком експерта №129-В/1370-Д від 14.11.2018 року, протоколом допиту свідка від 03.10.2018 року, протоколом допиту свідка від 15.11.2018 року, протоколом затримання ОСОБА_2 від 15.11.2018 року, протоколом обшуку від 15.11.2018 року, протоколом освідування від 15.11.2018 року, протоколом допиту підозрюваного від 15.11.2018 року, довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 15.11.2018 року, актом перевірки об'єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів №550 від 15.11.2018 року та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у його вчиненні у вигляді безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі строком до семи років, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на даній стадії кримінального провадження наявний.

Крім того, враховуючи, що підозрюваному відомі свідки в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваний ОСОБА_2 перебуваючи на свободі, матиме змогу незаконно впливати на останніх у даному кримінальному провадженні, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Беручи до уваги суспільно-небезпечний характер ймовірного кримінального правопорушення, який спрямований проти громадської безпеки, наслідки, які могли настати у випадку несвоєчасного виявлення такого кримінального правопорушення, посаду, яку підозрюваний обіймає, та в зв'язку з цим цинізм, з яким супроводжувалося ймовірне вчинення такого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризиків можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, знищення та приховання речей та документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Таким чином, з урахуванням характеру, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, суворості покарання, яке загрожує останньому в разі визнання його винуватим у його вчиненні, наслідків, які могли настати в результаті його вчинення, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам можливо лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, специфіку інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, беручи до уваги майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.

Виключних випадків для застосування застави у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в судовому засіданні встановлено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання т.в.о. заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області Макарової М.М., яке погоджено прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Голуб І.О., про застосування в рамках кримінального провадження №42018161010000435 від 03.10.2018 року запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Південному регіональному управлінні військової служби правопорядку в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень.

Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - Державна казначейська служба України, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком до 15.01.2019 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із міста Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту фактичного затримання, а саме з 11 години 46 хвилин 15.11.2018 року та припиняє свою дію о 11 годині 46 хвилин 14.01.2019 року.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.