Ухвала суду № 77939126, 15.11.2018, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/4207/18

Справа № 754/16037/18

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2018 року м. Київ

Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва: - Шмигельський Д.І.,

за участю секретаря: - Стригуненко Н.Л.,

за участю прокурора: - Яценка О.О.,

в присутності підозрюваного: - ОСОБА_4,

за участю захисника: - Надубової О.А.,

розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві Миронова О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Славути Хмельницької області, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, зі слів проживаючого за адресою: АДРЕСА_3

-28.11.2017 року Нетішинським міським судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком 3 (три) місяці, -

В С Т А Н О В И В :

15.11.2018 року слідчий СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві Миронов О.С. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України

Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12018100030009568 від 13.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження 14.11.2018 року гр. ОСОБА_4 повідомлено про підозру в тому, що він знаходячись за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 5, переслідуючи корисливу мету таємного викрадення чужого майна, вступив у попередню змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло, ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_9, направився до будинку АДРЕСА_4, де ОСОБА_4 побачив ненадійний замок дверей до квартири НОМЕР_1, що належить ОСОБА_10

Діючи узгоджено, у відповідності до попередньо розподілених ролей, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4, спільно з ОСОБА_7, підійшов до дверей квартири АДРЕСА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло, за допомогою відмичок, які мали при собі, відчинили дверний замок, а ОСОБА_9 в той час стояв біля під'їзду вказаного будинку та спостерігав за обстановкою навколо, з метою попередження ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про появу сторонніх осіб.

Після того, як ОСОБА_4 та ОСОБА_7 проникли до приміщення квартири НОМЕР_1, де зібрали речі, що знаходились всередині, після чого вийшли та передали частину речей ОСОБА_9, тим самим, шляхом проникнення у житло, таємно викради чуже мано, що належить ОСОБА_10, а саме: кавомолку марки «Krups», вартістю 1.500 грн., фен марки «BaByLiss», вартістю 1.200 грн., грошові кошти в розмірі 200 російських рублів, два модулі оперативної пам'яті для персонального комп'ютера, які матеріальної цінності для потерпілої не становлять.

Після чого, ОСОБА_4, спільно із ОСОБА_9 та ОСОБА_7, утримуючи вищевказані речі при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши при цьому потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду у загальному розмірі 2.780 грн.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово судимим, спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

14.11.2018 року о 12 годині 45 хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, в клопотанні викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник Надубова О.А. проти клопотання заперечували, просили застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, у вигляді домашнього арешту., посилаючись на те, що підозрюваний повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та активно сприяв його розкриттю. Крім того, захисник вказує на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, за станом здоров'я ОСОБА_4 має ряд тяжких захворювань, які потребують постійного лікування та приймання лікарських препаратів.

Вислухавши думки прокурора, підозрюваного та захисника, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов'язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Як зазначено в ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_4, приходить до висновку, причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення у достатній мірі доводиться доказами, що долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу , а також наданими прокурором у судовому засіданні.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі та строк від трьох до шести років, раніше судимий, без визначеного роду занять, суспільно-корисною працею не займається, немає постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків, його стан здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення.

Вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 182 КПК України, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4, його майновий стан, вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі - 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-179,183,184,193,194,196,202, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Обрати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, - до 24 години 00 хвилин 11 січня 2019 року.

Строк тримання під вартою рахувати з 12 години 45 хвилин 13 листопада 2018 року.

Визначити розмір застави - 50 (п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 88.100 (вісімдесят вісім тисяч сто) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 січня 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Д.І. Шмигельський