Рішення № 77935955, 06.11.2018, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/1082/18

Провадження № 2/691/519/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2018 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ :

ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 27.03.2015 року між ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту серії ГК № 049/000/150000419. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом MG 550, д.р.н. СА 8449 АМ. 03.10.2015 року, на 45 км автошляху Золотоноша – Сміла – Умань сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mercedes, д.р.н. СА 5530 ВВ, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля MG 550, д.р.н. СА 8449 АМ, під керуванням ОСОБА_4 Внаслідок вказаної ДТП, застрахованому транспортному засобу MG 550, д.р.н. СА 8449 АМ, було завдано механічних ушкоджень. Згідно висновку авто товарознавчого дослідження № 86 від 14.11.2015 року, вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу склала 160682,18 гривні, що перевищувало 80% його дійсної вартості на момент настання дорожньо-транспортної пригоди. Виконуючи взяті на себе зобов’язанні по договору страхування, позивач, на підставі страхового акту № КАСКО/049/000/15/0020 від 25.12.2015 року, виплатив страхувальнику страхове відшкодування в загальному розмірі 124120,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 28.12.2015 року. Тобто, загальний розмір фактично понесених витрат позивачем склав 124120,00 гривень. Відповідно до постанови Городищенського районного суду від 11.12.2015 року, вказана ДТП сталася внаслідок порушень водієм ОСОБА_2О Правил дорожнього руху України, чим останній скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача як водія автомобіля Mercedes, д.р.н. СА 5530 ВВ, була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна», відповідно до Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4889234, то ПрАТ «СК «Провідна» здійснило виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/4889234 в розмірі 50000,00 гривень. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за полісом АІ/4889234 склала: 74120,00 гривень. Враховуючи викладене, просив стягнути з відповідача на користь позивача, завдані збитки в порядку регресу в розмірі 74120 гривень 00 копійок та судові витрати у сумі 1762 гривні 00 копійок.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте до суду надійшло клопотання, в якому він просить справу розглядати у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про отримання судових повісток. Листа про розгляд справи у його відсутність чи відзиву (заперечення) на позовні вимоги до суду не надходило.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вище викладене, за відсутності заперечень представника позивача, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були надані позивачем та досліджені у судовому засідання, вважає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно постанови Городищенського районного суду від 11.12.2015 року, 03.10.2015 року, близько 05 год. 20 хв., ОСОБА_2, на 45 км автошляху Золотоноша – Сміла – Умань, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку, в результаті чого сталася ДТП, а автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 2.3.б, 12.1. Правил дорожнього руху України.

Вказаною постановою Городищенського районного суду, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час розгляду справи становило 340 гривень.

27.03.2015 року між ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту серії ГК № 049/000/150000419. Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом MG 550, д.р.н. СА 8449 АМ.

Внаслідок вказаної ДТП, застрахованому транспортному засобу MG 550, д.р.н. СА 8449 АМ, було завдано механічних ушкоджень. Згідно висновку автотоварознавчого дослідження № 86 від 14.11.2015 року (копія знаходиться у матеріалах справи), вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу склала 160682,18 гривні, що перевищувало 80% його дійсної вартості на момент настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 22.14 Договору добровільного страхування наземного транспорту серії ГК № 049/000/150000419, у разі повної конструктивної загибелі транспортного засобу, страховик проводить виплату страхового відшкодування у розмірі страхової суми або дійсної вартості транспортного засобу (якщо дійсно вартість на момент настання події , що має ознаки страхового випадку є меншою за страхову суму), вирахуванням встановленої франшизи та залишкової вартості транспортного засобу.

Виконуючи взяті на себе зобов’язанні по договору страхування, позивач, на підставі страхового акту № КАСКО/049/000/15/0020 від 25.12.2015 року, виплатив страхувальнику страхове відшкодування в загальному розмірі 124120,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 28.12.2015 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 933 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Окрім того, згідно п.п. «а» п.п. 38.1.1 п. 38 ст. 38 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 як водія автомобіля Mercedes, д.р.н. СА 5530 ВВ, була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна», відповідно до Полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/4889234.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2016 року (вих. № 774/17), позивач звернувся з претензією до ПрАТ «СК «Провідна» на суму 124120,00 гривень.

ПрАТ «СК «Провідна» здійснило виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/4889234 в розмірі 50000,00 гривень, що підтверджує сам позивач.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і лімітом відповідальності страховика за полісом АІ/4889234 склала: 74120,00 гривень (124120,00 – 50000,00 = 74120,00 гривень).

Враховуючи викладене, та те, що відповідач у судове засідання не з'явився та не подав свої заперечення щодо предмета спору, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженими належними доказами та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Також, суд вважає за необхідне, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» судові витрати у сумі 1762 гривень 00 копійок.

На підставі вище викладеного, керуючись ч. 1 ст. 933, ч. 2 ст. 1187, ст. 1191 ЦК України, ст. ст. ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 – 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3, на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (р/р № 26503010191901 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, ЄДРПОУ 20602681) кошти в розмірі 74120 (сімдесят чотири тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок у відшкодування шкоди в порядку регресу.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_3, на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (р/р № 26503010191901 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, ЄДРПОУ 20602681) судові витрати у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 16.11.2018 року.

Суддя ОСОБА_5