Рішення № 77935728, 09.11.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/3150/18

Провадження № 2/635/2119/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2018 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Супрун Я.С.,

учасники справи:

позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»,

представник позивача: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача засобами поштового зв’язку звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 07.12.2007 в сумі 12710,20грн. та судового збору в розмірі 1762,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 07.12.2007, відповідач отримала кредит у розмірі 2000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

У порушення зазначених вимог відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала. Станом на 01.05.2018 відповідач має заборгованість у розмірі 12710,20грн., яка складається з наступного: 1950,99грн. – заборгованість за кредитом; 9677,77грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500,00грн. – штраф (фіксована частина) та 581,44грн. – штраф (процентна складова).

Ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області від 14 червня 2018 року провадження по справі відкрито, призначено судове засідання на 19 липня 2018 року о 15год. 00хв., яке перенесено на 11 вересня 2018 року о 14год. 00 хв. та 09 листопада 2018 року о 14год. 30хв., у зв’язку із наданням відповідачем ОСОБА_2 заперечення на позовну заяву та наданням позивачем відповіді на заперечення ОСОБА_2

23 жовтня 2018 року позивачем ОСОБА_2 було подано до суду заперечення на позовну заяву, де вона зазначила, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» є незаконними та необґрунтованими, оскільки нею 20.08.2014 із ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору б/н від 07.12.2007, відповідно до якої сторони погодились, що станом на дату підписання вказаної додаткової угоди заборгованість за кредитним договором складає 9704,34грн. та підлягає сплаті в термін до 22.08.2014. Відповідач ОСОБА_2 зазначила, що після укладення вказаної додаткової угоди сплатила борг за кредитним договором, тому вважає, що підстав для стягнення з неї заборгованості у ПАТ КБ «Приватбанк» немає.

06 листопада 2018 року представником позивача ОСОБА_3 було подано до суду відповідь на заперечення, у якій зазначила, що обставини, на які посилається відповідач у своєму запереченні не відповідають дійсності, а позовні вимоги банку підлягають задоволенню, крім того було зазначено, що додатковою угодою № 1 від 20.08.2014, на яку посилається відповідач, була проведена реструктуризація за кредитною картою № 4149605357876846, але банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором б/н від 07.12.2007, за яким ОСОБА_2 отримала карту МЕТРО. Крім того, представником позивача було зазначено, що немає підстав вважати неналежним наданий розрахунок заборгованості, оскільки вказаний розрахунок не спростований відповідачем, контррозрахунок не наданий, судово-бухгалтерська експертиза з метою з’ясування питання наявності або відсутності заборгованості відповідача за кредитним договором не проводилась.

Представником позивача ОСОБА_1 подано до суду клопотання про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач – ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась, подала до суду заяву, у якій просила відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк», оскільки борг за договором вона сплатила, на підтвердження чого надає відповідні докази, просила розгляд справи проводити без її участі.

Виходячи з наведеного, та з того, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити рішення в справі.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що у відповідності до укладеного договору б/н від 17.12.2013, відповідач отримала кредит у розмірі 8000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Згідно наданого розрахунку відповідач станом на 01.05.2018 має заборгованість у розмірі 12710,20грн., яка складається з наступного: 1950,99грн. – заборгованість за кредитом; 9677,77грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 500,00грн. – штраф (фіксована частина) та 581,44грн. – штраф (процентна складова).

Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. ст. 11, 12, 15, 20 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З копії додаткової угоди № 1 від 20.08.2014 до кредитного договору № SAMDNS0000017634247 (4149605357876846) від 07.12.2007 вбачається, що сторони узгодили зменшення заборгованості в частині заборгованості по сплаті відсотків 0,00грн., по сплаті комісії 0,00грн., пені 6933,12грн.; встановили на дату підписання цієї додаткової угоди заборгованість за договором у розмірі 9704,34грн.; дата остаточного погашення заборгованості за договором 22.08.2014.

З копії квитанції від 21.08.2014 вбачається, що ОСОБА_2 сплатила борг за договором у розмірі 9705,00грн.

Однак, у розрахунку заборгованості від 01.05.2018, наданим позивачем, вбачається, що вказаний платіж від ОСОБА_2 банком не був врахований.

Крім того, з копії Заяви позичальника від 20.12.2007, яку позивачем додано по позовної заяви на підтвердження позовних вимог, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 20 грудня 2007 року отримала кредитну карту № 4149605357876846. Однак, представником позивача у своїй відповіді на заперечення було зазначено, що додатковою угодою № 1 від 20.08.2014, на яку посилається відповідач, була проведена реструктуризація за кредитною картою № 4149605357876846, при цьому банк звернувся з позовом про стягнення заборгованості за договором б/н від 07.12.2007, за яким ОСОБА_2 отримала карту МЕТРО.

Жодних відомостей щодо отримання ОСОБА_2 карти МЕТРО, позивачем до суду надано не було. Також, позивачем було визначено предмет позову, а саме стягнення боргу за кредитним договором б/н від 07.12.2007 та додано Заяву позичальника, в якій містяться відомості щодо отримання 20 грудня 2007 року ОСОБА_2 лише картки № 4149605357876846.

З огляду наведеного, враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 було сплачено обумовлену додатковим договором № 1 від 20.08.2014 суму боргу за кредитним договором, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати з приводу сплати судового збору суд залишає за рахунок ПАТ КБ «Приватбанк» у зв’язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору залишити за рахунок Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк».

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до/або через Харківський районний суд Харківської області.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 (для погашення заборгованості), МФО 305299, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 50.

Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії МН № 175781, виданий Комінтернівським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 01.08.2001, місце реєстрації – Харківська область, Харківський район, смт. Безлюдівка, вул. Перемоги, б. 162, кв. 49.

Повний текст рішення буде складений 19 листопада 2018 року.

Суддя Н.М. Токарєва