Ухвала суду № 77934763, 19.11.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/3694/17

Провадження № 2/629/140/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи служби у справах дітей та сім’ї Київської міської державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи служби у справах дітей та сім’ї Київської міської державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, посилаючись на те, що він перебував з відповідачем по справі в зареєстрованому шлюбі з 24 вересня 2011 року, який був розірваний 26 липня 2016 року за рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області. Від даного шлюбу народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу донька проживає разом з відповідачем по справі у місті Києві. Останнім часом позивач позбавлений можливості спілкуватися з дитиною у зв’язку з тим, що відповідач всіляко перешкоджає цьому. В зв’язку з чим просить зобов’язати відповідача по справі не перешкоджати йому у вихованні та вільному спілкуванні з їх донькою, визначивши наступні способи участі батька у вихованні дитини, а саме: особисте спілкування – побачення не менш ніж один раз на тиждень: з понеділка по п’ятницю з 10-00 години до 18-00 години без участі відповідача за місцем навчання дитини або за місцем тимчасового проживання або перебування позивача; спільний відпочинок батька разом з дитиною, а саме перша половина літніх канікул з правом виїзду дитини разом з батьком за межі території України та можливістю спільного проживання за місцем реєстрації батька, тобто: виїзд батька разом з дитиною за межі території України з метою оздоровлення у інші ніж літні місяці року на строк необхідний для проходження оздоровлення; необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв’язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою; у разі, якщо святкові дні припадають на день його побачення з донькою або цей день передує дню побачення, або є наступним після нього, то такі дні донька проводить з батьком; в день побачення батька з дитиною, батько має право забирати доньку з дому/школи особисто. Крім цього просить зобов’язати відповідача за два дні до дня зустрічі батька з дитиною надати йому точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це його особисто на наступний день з дня настання таких обставин. Також просить стягнути з відповідача по справі на його користь суду понесених ним витрат при подачі позовної заяви до суду.

12 грудня 2017 року ОСОБА_2 надала суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. В обґрунтування позову зазначила, що вона 24 вересня 2011 року зареєструвала шлюб з відповідачем по справі, який 26 липня 2016 року був розірваний на підставі рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області. Від даного шлюбу в них є дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач вихованням та забезпеченням доньки не займається, в зв’язку з чим просить стягнути з відповідача по справі на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше прожиткового мінімуму на утримання дитини до досягнення нею повноліття. Крім цього просить зобов’язати відповідача сплатити суму невиплачених аліментів з дня розірвання шлюбу у розмірі прожиткового мінімуму на утримання дитини віком до 6 років, що діяв з 26 березня 2016 року по 26 листопада 2017 року, що склав на день подання позову 19074 гривні 90 копійок.

05 липня 2018 року зустрічна позовна заява ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області була прийнята до провадження та об’єднана в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи служби у справах дітей Лозівської районної державної адміністрації Харківської області про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною батьком, який проживає окремо від неї.

13 листопада 2018 року від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про відкликання зустрічної позовної заяви, оскільки 13 серпня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Представник позивача за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 – ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву про проведення слухання справи за його відсутності та за відсутності його довірителя, на задоволенні первісного позову наполягають в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, але надала суду заяву в якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, оскільки вона проживає в м. Києві та має двох неповнолітніх дітей, а тому не може з’являтися до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що заяву позивача за зустрічним позовом та відповідача за первісним ОСОБА_2 необхідно задовольнити та провадження за зустрічним позовом закрити з наступних підстав.

За приписами ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст.13 Кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

У відповідності до вимог ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Підстав для не прийняття відмови від позовної заяви судом не встановлено.

Враховуючи вище викладене, суд вважає необхідним закрити провадження за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів в зв’язку з наявністю рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 13.08.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.

Керуючись ст.ст. 255, 256, 258, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів – закрити.

Роз’яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Н.А. Смірнова