Ухвала суду № 77934456, 15.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18103/16-ц

н/п 4-с/640/87/18

УХВАЛА

(про відмову в задоволенні скарги)

"15" листопада 2018 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Шаповал Є.Б.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за скаргою Комунального підприємства «Харківводоканал», зацікавлена особа – ОСОБА_1, особа, дії якої оскаржуються – старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник КП «ХВК» звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просить скасувати постанову про повернення виконавчого документа, винесену старшим державним виконавцем Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2, ВП №54938362 щодо виконання судового наказу від 22.12.2016 року по справі №640/18103/16-ц виданого Київським районним судом м. Харкова та зобов’язати державного виконавця Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 усунути порушення та відкрити виконаче провадження згідно виконавчого документу – судового наказу від 22.12.2016 року по справі №640/61803/16-ц. В обгрунтування вказаних підстав посилається на наступне. 02.05.2018 року на адресу КП «ХВК» надійшла вказана постанова від 13.04.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме судового наказу від 22.12.2016 року по справі №640/18103/16-ц виданого Київським районним судом м. Харкова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в розмірі 3503,19 грн., та судового збору в розмірі 344,50 грн. 10.05.2018 року КП «ХВК» було подано скаргу в порядку передбаченому ч.3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» на ім’я начальника ВДВС, скаргу на вказану постанову, проте відповідь досі на неї не надійшла, тому стягувач змушений звернутись до суду із вказаною скаргою. Стягувач в поданій до суду скарзі зазначає, що спірна постанова необгрунтована і винесена з порушенням вимог ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки з постанови не вбачається, які саме заходи були здійснені державним виконавцем, та державним виконавцем не було складено Акт в порядку ч.2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», не стягнено штраф з боржника, державний виконавець не звертався до суду з поданням про обмеження боржника у праві виїзду. А тому, на думку стягувача, державний виконавець не здійснив всіх можливих дій, направлених на обов’язкове виконання судового рішення.

Старший державний виконавець Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 надала до суду заперечення на скаргу, в яких просила відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що нею було здійснено ряд виконавчих дій в рамках ВП №54938362 щодо виконання судового наказу, а будь-якого майна у боржника виявлено не було, та заходи щодо розшуку вказаного майна виявились безрезультатними, а зазначення всіх заходів в постанові про повернення виконавчого документа не є обов’язковим, а накладення штрафу на боржника в переважній більшості стосується рішень немайнового характеру, а подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду є правом державного виконавця, а не його обов’язком.

Представник заявника КП «ХВК» в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, скаргу підтримав, та просив її задовольнити.

Від ст. державного виконавця Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_2 надійшла до суду заява про проведення судового засідання без участі представника Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, повідомлявся судом в установленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив.

18.10.2018 року вказана скарга надійшла до суду, та розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді від 23.10.2018 року було прийнято скаргу до розгляду, та витребувано з Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області належним чином завірену копію ВП №54938362, яку було надано до суду в судовому засіданні 01.11.2018 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано положеннями розділу VII ЦПК України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

22.12.2016 року Київським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь КП «ХВК» суму заборгованості за надані послуги у загальному розмірі 3503,19 грн., та витрати на судовий збір в розмірі по 344,50 грн. з кожного.

15.03.2017 року представником КП «ХВК» було отримано вказані 2 судового накази, які є виконавчими документами, та пред’явлено до виконання до Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ в Харківській області.

За заявою представника КП «ХВК» про відкриття виконавчого провадження, 20.10.2017 р. державним виконавцем Київського ВДВС м. Харків ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_4 відкрито виконавче провадження за вказаним судовим наказом в частині стягнення з ОСОБА_1 (ВП №54938362).

Постановою державного виконавця від 27.10.2017 року було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

В ході проведення виконавчих дій встановлено, що боржник не має будь-яких джерел доходів, інформація про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах України боржником до ДФС України від відповідних фінансових установ не надходила, боржник не отримує пенсійних виплат, не працює, інформація стосовно боржника щодо сум доходу нарахованого (сплаченого) податковим агентом платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня, за боржником не зареєстровані транспортні засоби, про що було складено Акт державного виконавця, та 13.04.2018 року було складено Акт, в якому зазначено, що боржник не мешкає за адресою, вказаною в судового наказі.

За вказаних обставин, 13.04.2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

Пункт 2 частини першої статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент проведення виконавчих дій) виконавчий документ

повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Пунктом другим частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 17.02.2017р оку) передбачено, що про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Проте, в наданих суду матеріалах виконавчого провадження №54938362 наявний акт від 13.04.2018 року про відсутність автотранспортних засобів зареєстрованих за боржником та Акт від 13.04.2018 року, в якому зазначено, що державним виконавцем було здійснено вихід за адресою боржника, проте двері не відчинили, та зі слів сусідів встановлено, що боржник не проживає за даною адресою, що спростовують доводи представника заявника.

Тобто, вважати, що державним виконавцем не здійснювалися заходи щодо виконання рішення суду - не можна.

За таких обставин вважати, що постанова про повернення виконавчого документу у зв'язку відсутністю майна, на яке може бути звернено стягнення, є необгрунтованою - не можна. Посилання стягувача, що виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження не зазначив про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника спростовується пунктом 2 постанови про відкриття ВП від 20.10.2017 року, а накладення штрафу відповідно до п. 3 XIV розділу Інструкції стосується виконання рішень немайнового характеру, та звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду не є обов’язком державного виконавця, а його правом. Також заявник в своїй скарзі просить зобов’язати державного виконавця відкрити виконавче провадження по справі №640/618103/16-ц, якої не існує.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вказаної скарги за наведених вище обставин, та роз’яснює право заявника на повторне пред’явлення виконавчого документа до виконання до відповідного органу ДВС, оскільки прийнята оскаржувана постанова була прийнята відповідно до закону в межах повноважень державного виконавця, і право заявника порушено не було.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 260, 447-453 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги Комунального підприємства «Харківводоканал», зацікавлена особа – ОСОБА_1, особа, дії якої оскаржуються – старший державний виконавець Київського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст ухвали складено 15 листопада 2018 року.

Суддя Г.А. ЗУБ