Вирок № 77934367, 19.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/20053/18

н/п 1-кп/640/1099/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю:

секретаря - Бломберус С.А.,

прокурора - Заярного С.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальні провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018220830000223 від 12.10.2018 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харцизьк Донецької області, громадянина України, не судимого, неодруженого, працюючого неофіційно на будівництві різноробочим, проживаючого: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2018, приблизно о 22 год. 05 хв., ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у вестибюлі станції «Героїв Праці» Комунального підприємства «Харківський метрополітен», яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, 22-М, в порушення вимог п.п. 4.1.2, 4.2.1 «Правил користування Харківським метрополітеном», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №712 від 10.08.2004, відповідно до яких оплаті підлягають кожний прохід за межі пропускних пунктів станцій метрополітену та заборону входити на станцію у стані алкогольного сп'яніння, не сплативши за проїзд, намагався пройти через турнікет до станції.

Після чого, черговою по залу вищевказаної станції метрополітену ОСОБА_3 викликано гучномовцем чергового поліцейського ОСОБА_2 та охоронця ТОВ «Практик» ОСОБА_4, які виконували свої службові обов'язки по охороні громадського порядку на території станції.

Негайно прибувши за викликом ОСОБА_2 та ОСОБА_4 побачили, що ОСОБА_1 перебуває в стані сильного алкогольного сп'яніння, пред'явили останньому законну вимогу покинути станцію, роз'яснивши, що знаходитись в стані алкогольного сп'яніння у метрополітені заборонено. На що ОСОБА_1 почав агресивно реагувати, гучно лаятись нецензурними словами в бік ОСОБА_2 та ОСОБА_4, погрожувати останнім фізичною розправою, однак вестибюль станції покинув.

Приблизно через 5 хвилин ОСОБА_1 повернувся до вестибюлю станції та направився до турнікетів, однак був зупинений черговим поліцейським ОСОБА_2, який продовжував вимагати останнього покинути станцію, попередивши про встановлену законодавством відповідальність. ОСОБА_1 на законні вимоги ОСОБА_2 не реагував, лаявся нецензурними словами в бік ОСОБА_2

Після чого, ОСОБА_2 взяв під руку ОСОБА_1, щоб вивести останнього з вестибюлю станції, на що останній почав чинити активний опір, відштовхуючи від себе ОСОБА_2, намагаючись при цьому нанести тілесні ушкодження, у зв'язку з чим, ОСОБА_2 почав застосувати до ОСОБА_1 заходи фізичного впливу. В цей час ОСОБА_1, діючи умисно, з мотивів неповаги до авторитету правоохоронних органів, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, який виконує службові обов'язки з охорони громадського порядку та бажаючи перешкодити їх виконанню, почав реагувати агресивніше та своєю лівою рукою відірвав погон з правого плеча форменої сорочки ОСОБА_2, а своєю правою рукою зірвав з форменої сорочки поліцейського жетон співробітника поліції.

Побачивши, що ОСОБА_1 чинить активний опір поліцейському ОСОБА_2, охоронець ТОВ «Практик» ОСОБА_4 та свідки події втрутились та зупинили протиправні дії ОСОБА_1

Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 342 КК України, тобто опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків щодо охорони громадського порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю, надав показання, якими підтвердив обставини, які зазначені вище, у вчиненому щиро розкаявся.

Даючи оцінку показанням ОСОБА_1, суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєного обвинуваченим злочину, пояснюють мотив скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено, підстав сумніватися в правдивості його свідчень у суду немає.

Враховуючи, що учасники судового розгляду, визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, встановлено, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, розглядає справу за правилами, встановленими вказаною нормою закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю, та суд кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 342 КК України, тобто опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків щодо охорони громадського порядку.

Як особистість ОСОБА_1 працездатний, працює неофіційно на будівництві різноробочим, неодружений, не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини справи, вказані дані про особу, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що обвинувачений повинен нести мінімальне покарання в межах санкції частині статті у виді штрафу, оскільки його відбування у такий спосіб є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 визнати винуватим за ч. 2 ст. 342 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Речовий доказ: DVD-R 4,7 GB, 120 MIN, 16X з написом «Axent» залишити зберігати в матеріалах справи; формену чоловічу сорочку синього кольору, погон, шкіряний палицеудержувач, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області, - повернути потерпілому ОСОБА_2.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом тридцяти діб з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий -