Рішення № 77934152, 09.11.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/6649/17

Провадження № 2/638/1804/18

09.11.2018 р. Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді - Подус Г.С.,

при секретарі - Коваленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Шевченківського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики ХМР, Шевченківський районний відділ Державної міграційної служби у місті Харкові про виселення та зняття з реєстрації,-

встановив:

У квітні 2017 року позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_1, третя особа Служба у справах дітей Шевченківського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики ХМР, Шевченківський районний відділ Державної міграційної служби у місті Харкові про виселення та зняття з реєстрації, в якому просив суд:

-Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 інтереси якої представляє її мати ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

-Зобов'язати Шевченківський районний відділ Державної міграційної Служби Ураїни в Харківській області зняти з реєстрації ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 інтереси якої представляє її мати ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.

-Стягнути судові витрати з відповідачів.

Позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» обґрунтовує тим, що між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укргазбанк» та громадянкою ОСОБА_5 був укладений Кредитний договір №19/08-2 від 08.08.2008 р. В забезпечення виконання кредитного договору між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки №19/08-2 від 08.08.2008 р., предметом якого є трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого 21.01.2004 р. приватним нотаріусом ХМНО Назаренко О.О. Внаслідок порушення зобовязання рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.01.2015 р., залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21.04.2015 р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.06.2015 р., в рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на вказану квартиру. Під час виконання рішення суду державним виконавцем встановлено, що в квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, що утруднює рішення суду щодо звернення стягнення на квартиру, а саме впливає на ціну нерухомого майна, кошти від реалізації якого будуть направлені на погашення кредитної заборгованості.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву про слухання справи без його участі.

В судове засідання відповідачі не з'явились, причин неявки суду не повідомили, повідомлялися завчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №19/08-2 від 08.08.

В забезпечення виконання кредитного договору між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладений договір іпотеки №19/08-2 від 08.08.2008 р., предметом якого є трикімнатна квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на підставі договору Дарування, посвідченого 21.01.2004 року приватним нотаріусом ХМНО Назаренко О.О.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.01.2015 року, залшеним без змін Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21.04.2015 р. та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.06.2015 р., в рахунок погашення заборгованості звернено стягнення на вказану квартиру.

Відповідно до ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132 2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132 2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.

Згідно ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що може міститись в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотеко держателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частинами 1, 2 ст. 39 України "Про іпотеку", передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Суд вправі відмовити у задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

В розумінні частин 1, 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку", частини 3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців за винятком наймачів та членів їх сімей. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Тобто, із аналізу указаних норм слідує, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців за винятком наймачів та членів їх сімей.

Належить також зазначити, що за змістом статей 39, 40 Закону України "Про іпотеку" та статті 109 ЖК України особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 ст. 109 ЖК України).

Указаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України висловленої за результатами розгляду справи N 6-39цс15.

В свою чергу, вимоги публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про зняття відповідачів з реєстраційного обліку, шляхом зобов'язання Шевченківського районного відділу Державної міграційної Служби Ураїни в Харківській області зняти з реєстрації відповідачів є похідними від позовних вимог щодо виселення відповідачів і тому також підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь банку підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265,273, 289 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_7, третя особа Служба у справах дітей Шевченківського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики ХМР, Шевченківський районний відділ Державної міграційної служби у місті Харкові про виселення та зняття з реєстрації - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 інтереси якої представляє її мати ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Зобов'язати Шевченківський районний відділ Державної міграційної Служби Ураїни в Харківській області зняти з реєстрації ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 інтереси якої представляє її мати ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути в дольовому порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Дзержинський районний суд міста Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15.11.2018 року.

Суддя