Постанова № 77931921, 19.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: О.А. Прилипчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 р. Справа № 818/1993/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Ральченка І.М.,

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, повний текст складено 31.07.18 по справі № 818/1993/18

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області у відмові здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з врахуванням процентних надбавок, передбачених пунктом "в" статті 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 р., як особі, яка в період проходження служби брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; відновити виплату вартості продовольчого пайка, яка була складовою грошового забезпечення при призначенні пенсії, але з червня 1995 року безпідставно скасована; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок пенсії позивачу, призначеної за вислугу строків служби згідно до ст. ст. 12а, 13а, Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який діяв на момент призначення та перерахунку пенсії: відповідно до п. "в" ст.13 збільшити раніше установлений основний розмір пенсії з 58% до 63%, провести її перерахунок з дня призначення - 08.07.1994 p. пo квітень 2006 р. та забезпечити виплату в повному обсязі; з квітня 2006 р., після отримання статусу особи з інвалідністю 3-ї групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи при виконанні службових обов'язків і віднесений до категорії 1 відповідно до ст. 23 призначити пенсію по інвалідності в розрізі пенсії за вислугу років та згідно п. "в" ст.13 збільшити основний розмір пенсії на 10%, провести перерахунок призначеної пенсії та забезпечити її виплату в повному обсязі по теперішній час; з червня 1995 року відновити виплату незаконно скасованої вартості продовольчого пайка - як складової грошового забезпечення при призначенні пенсії; зобов'язати начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області Зленко Т.В. в установлений судом строк надати звіт суду про виконання судового рішення.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області перерахувати ОСОБА_2 з червня 1995 р. розмір пенсії з урахуванням вартості продовольчого пайка.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, за винятком вимог щодо перерахування розміру пенсії з урахуванням вартості продовольчого пайка, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В силу положень ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_2 з 01.01.2007 р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

12.04.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою з питання перерахунку пенсії, у якій просив здійснити перерахунок пенсії, встановивши основний розмір пенсії на рівні 62 % за період з 08.07.1994 р. по квітень 2006 р.; та на рівні 72% з травня 2006 р.; при проведенні перерахунку включити вартість продовольчого пайка з червня 1995 р.; здійснити виплату недорахованої пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області листом від 25.04.2018 р. №1400/Б-11 повідомило позивача, що розмір пенсії за вислугу років при призначенні становив 58% відповідної суми грошового забезпечення (20 років - 50% ) + (1 рік х 3%) + 5%; та у зв'язку із встановленням позивачу третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з 24.03.2006 р. відповідно до ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначена пенсія по інвалідності у розмірі 60%, оскільки розмір пенсії по інвалідності більше, ніж розмір пенсії за вислугу років. Пенсія позивачу призначена та виплачується згідно з нормами чинного законодавства, а тому підстави для призначення пенсії у розмірі 62% та 72% після перерахунку відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності порушеного відповідачем права позивача, яке б підлягало захисту в судовому порядку в обраний ним спосіб у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів підтримуючи твердження щодо необґрунтованості адміністративного позову ОСОБА_2 в частині вимог щодо перерахунку пенсії, призначеної за п. п."а" ст.12 та п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не погоджується із підставами та мотивами, за яких судом першої інстанції зроблений такий висновок виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_2 був звільнений з посади начальника відділу аналізу, планування, контролю та правового забезпечення штабу УВС України в Сумській області на пенсію-через хворобу за ст. 64 п. "б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 р. № 114.

Відповідно до висновку від 26.07.1994 року 98/5848 ОСОБА_2 пенсія призначена згідно з п. п."а" ст.12 та п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за вислугою років у розмірі 58% від сум грошового забезпечення.

Звертаючись до суду позивач вважав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області при визначенні розміру пенсії щодо неврахування процентних надбавок, передбачених п. "в" ст. 13 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 р., як особі, яка в період проходження служби брала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що фактично позивач не погоджується із призначеним розміром відсотків грошового забезпечення зазначеними у висновку №98/5848 від 20.07.1994 року 98/6335, а саме невірно встановленого розміру пенсії.

При цьому, суд першої інстанції з посиланням на п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 р. № 3-1, ч. 1 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 р. зазначав, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Так, враховуючи, що органу Пенсійного фонду не надавались ні позивачем, ні УВС України в Сумській області інші довідки про види грошового забезпечення позивача, які б мали бути враховані при призначенні пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність відмови відповідача у здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2

Однак, колегія суддів не погоджується із таким твердженням суду першої інстанції, оскільки у даному випадку звернення позивача стосується не перерахунку розміру пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а обумовлене необхідністю здійснення перерахунку у зв'язку із помилкою, що допущена при первісному призначенні пенсії ОСОБА_2

Таким чином, аналізуючи правильність призначення пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 р. визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з п. «а» ст. 12 зазначеного Закону право на пенсію за вислугу років мають: особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

Пунктом «а» ст. 13 вказаного Закону визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до наказу Управління внутрішніх справ в Сумській області від 03.07.1994 р. № 82 звільнений з посади начальника відділу аналізу, планування, контролю та правового забезпечення штабу УВС України в Сумській області за ст. 64 п. «б» - через хворобу.

Так, відповідно до п. «б» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 р. № 114 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.

Отже, позивач є особою, що звільнена в запас, з огляду на що в силу положень п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років має призначатись у розмірі 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Крім того, в силу п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, беручи до уваги, що на момент звільнення зі служби вислуга років ОСОБА_2 становила 21 рік 09 місяців 11 днів, позивач мав статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, віднесеного до 3 категорії, пенсія за вислугу років має складати 58 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2, виходячи із основного розміру пенсії 63 процента грошового забезпечення, з огляду на що позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині є безпідставними.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст. 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та збільшити основний розмір пенсії на 10% згідно з п. "в" ст. 13 зазначеного Закону колегія суддів зазначає наступне.

Так, ОСОБА_2 12.04.2018 р. звертаючись до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою з питання перерахунку пенсії, крім іншого, просив здійснити з травня 2006 року перерахунок пенсії відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області у відповіді від 25.04.2018 року № 1400/Б-11 на вказану заяву позивача не з'ясована наявність підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_2 з цих підстав, відповідь містить лише посилання на призначення позивачу пенсії по інвалідності за ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, враховуючи, що суд не може підміняти орган, на який покладено вирішення цього питання, та оскільки звернення позивача в цій частині відповідач належним чином не розглянув, та відповідного рішення не прийняв, колегія суддів вважає належним способом захисту порушеного права позивача зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 щодо перерахунок пенсії відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та прийняти за результатами розгляду відповідне рішення.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За положеннями ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі викладеного, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити рішення суду першої інстанції в частині підстав та мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 в частині вимог щодо проведення перерахунку пенсії позивача, призначеної за п. п."а" ст.12 та п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за вислугою років у розмірі 58% від сум грошового забезпечення; та скасування рішення суду першої інстанції в частині вимог щодо перерахунку пенсії за п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з прийняттям нового про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 818/1993/18 скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 щодо перерахунку пенсії за п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Прийняти в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 12.04.2018 року щодо перерахунку пенсії за п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та прийняти за результатами розгляду відповідне рішення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 818/1993/18 щодо в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 щодо перерахунку пенсії, призначеної за п. п."а" ст.12 та п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" змінити в частині підстав та мотивів відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 р. по справі № 818/2073/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов