Постанова № 77931919, 13.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4200/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Григорова А.М. , Старосуда М.І.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018, суддя Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 09.08.18 по справі № 820/4200/18

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.02.2018 року №0000475008, видане Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018р. в задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Харківобленерго" відмовлено.

Акціонерне товариство "Харківобленерго", не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає вказане рішення суду таким, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: абз. 2 ст. 19 Конституції України, п. 89.7 ст. 89, п. п. 100.1, 11.13 ст. 100, п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, п. п. 3.9, 5.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, ст. ст. 77, 78, 90, 242 КАС України. Суд взагалі не дослідив та не надав належної оцінки ряду аргументам позивача з відповідними доказами, які прямо відносяться до предмету спору, наслідком чого стало прийняття судом незаконного та необґрунтованого рішення, що є порушенням ст.ст. 78, 90, 242 КАС України. Ігноруючи наведені Позивачем доводи щодо відсутності доказів погашення суми податкового боргу за податковою декларацією з податку на прибуток за Ш квартал 2017 року та порушення податковим органом вимог п. 89.7 ст. 89 ПК України щодо черговості зарахування коштів, як додаткового доказу попереднього факту, суд просто обмежився констатуванням факту, що в межах даної справи відсутні позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача по зарахуванню коштів, сплачених позивачем з податку на прибуток за інший, ніж зазначено у платіжному дорученні період або за іншим призначенням платежу. Вказує , що позивачем податковий борг за І квартал 2017 року у зазначених сумах не сплачувався, а відповідно відсутні підстави і для нарахування штрафу відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПКУ. Зазначені платежі були сплачені позивачем на виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду про розстрочення виконання постанови у справі №820/1291/16. Доводи ж відповідача щодо зарахування означених сум згідно з черговістю виникнення податкового боргу у якості оплати за декларацією позивача з податку на прибуток підприємств за І квартал 2017 року є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам п. 89.7 ст. 89 ПКУ і підлягають відхиленню , оскільки розстрочений судом податковий борг виник ще до 31.08.2016, у той час як відповідач зараховує проведену за ним оплату в якості сплати податкового боргу значно пізнішого періоду - за І квартал 2017, термін оплати за яким з наведеної ним же у розрахунку інформації складає тільки 19.05.2017. Враховуючи наведене вище безпідставне зарахування відповідачем оплати податкового боргу більш раннього періоду в якості оплати більш пізнього періоду та відсутність проведених позивачем оплат за податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства за І квартал 2017 у цих сумах вважає, що судом порушено і п. 89.7 ст. 89, п. 126.1 ст. 126 ПКУ. Вказує , що суд безпідставно не врахував надані позивачем докази стосовно погашення відповідачем податкового боргу на загальну суму 227 891,75 грн. саме за інкасовими дорученнями, що складені на підставі скасованого рішення відповідача від 24.10.2017 № 10 , крім того, не врахував пояснення з цього приводу позивача та відповідача, які визнавали вказані обставини, що у свою чергу відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України взагалі звільняє від необхідності доказування таких обставин. Позивачем у додатку № 10 до позовної заяви було надано суду перелік здійснених відповідачем на підставі свого рішення від 24.10.2017 № 10 оплат на загальну суму 227 891,75 грн., які за сумами та датою повністю відповідають наведеному у Розрахунку до оскаржуваного ППР переліку платежів. Однак, як свідчать надані позивачем докази , здійснені вони якраз на підставі скасованого рішення відповідача. Вказаним доказам суд не надає жодної оцінки та мотивування їх відхилення або врахування, що є порушенням ч. 4 ст. 90 КАС України. Суд не врахував встановлені рішенням суду Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2018 по справі № 820/6139/17 факти, які відповідно до вимог КАС України не перевіряються та не доводяться знову, про неправомірність рішення від 24.10.2017 № 10. Позивач не заперечує проти наявності заборгованості та наявність визначеного ПКУ обов'язку з його погашення, однак позивач погашення цього податкового боргу у сумі 227 891,75 грн. не здійснював, а рішення відповідача з його стягнення та погашення визнані судом протиправними. Відповідно, з часу набрання рішенням суду законної сили рішення відповідача від 24.10.2017 № 10 втратило чинність, а тому воно та подальші на його виконання дії відповідача не мають за собою жодних правових наслідків, у тому числі і щодо погашення податкового боргу. Застосування відповідачем п. 126.1 ст. 126 ПКУ можливе лише за наявності погашення простроченого податкового боргу, а з урахуванням наведеного рішення суду по справі № 820/6139/17 та його правових наслідків вважаємо, що вказана умова відсутня. За таких обставин , вважає , що оскаржуване податкове повідомлення-рішення щодо нарахування штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми з податку на прибуток підприємств за І квартал 2017 є незаконним та підлягає скасуванню. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 , ухвалити нове рішення по справі, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Офіс великих платників податків ДФС не згоден з зазначеною скаргою та зазначає, що судове рішення від 06.08.2018 прийняте у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим і скасуванню не підлягає, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволені апеляційної скарги.

Представник позивача підтримав обґрунтування та вимоги апеляційної скарги , наполягав на її задоволенні .

Представники відповідача підтримали свої заперечення та просили сул залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін , перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що фахівцями Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведена камеральна перевірка АК "Харківобленерго" (код ЄДРПОУ 00131954) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання з податку на прибуток підприємства з 07.12.2017 року по 26.01.2018 року, за результатами якої складений акт №56/28-10-50-08-12/00131954 від 05.02.2012р..

Перевіркою встановлено затримку сплати АК "Харківобленерго" узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за період з 07.12.2017 року по 26.01.2018 року згідно розрахунку штрафних санкцій, чим порушено п.57.1 ст.57 Податкового Кодексу України.

АК "Харківобленерго", не погоджуючись з висновками акту перевірки, надала свої письмові заперечення №01-13/1023 від 12.02.2018 року, які були розглянуті відповідачем та листом від 21.02.2018 р. №8064/10/28-10-50-08-18 повідомлено про залишення висновків акту перевірки без змін.

На підставі акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення №0000475008 від 26.02.2018 р. про застосування штрафу у розмірі 221169,02грн.

06.03.2018 р. за вих.№02-13/1441 АК "Харківобленерго" направила скаргу до Державної фіскальної служби України про перегляд податкового повідомлення-рішення.

Рішенням ДФС за №15273/6/99-99-11-03-01-25 від 03.05.2018 скаргу АК "Харківобленерго" залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення - без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що позивач не спростовує встановлених актом перевірки порушень, тому податкове повідомлення-рішення від 26.02.2018 року №0000475008 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби винесено контролюючим органом на підставі, у порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є правомірними. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову , виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законами з питань митної справи.

За змістом п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обовязку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Пунктом 57.1 ст. 57 та ст. 203 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податкового кодексу України для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Тобто, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Відповідно до п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до положень п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Такий порядок застосування штрафних санкцій залишається і при укладанні договору про розстрочення податкового боргу.

При цьому згідно з п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) пеня та штрафи на розстрочений податковий борг не нараховуються.

Враховуючи зазначене, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, передбаченого ст. 126 ПКУ, в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов'язань з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу.

Нарахування штрафів здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати.

Матеріали справи свідчать, що проведеною перевіркою встановлено затримку сплати АТ «Харківобленерго» узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на прибуток , а саме по податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2017 року № 9076287967 від 27.04.2017, граничний термін сплати 19.05.2017, за період з 07.12.2017 року по 26.01.2018 року у розмірі 1 105 845,03 грн., чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та розраховано штрафні санкції у сумі 221 169,02 грн. згідно з ст.126 Податкового кодексу України.

Позивач не заперечує щодо наявності заборгованості по сплаті податкових зобов'язань самостійно задекларований сум з податку на прибуток.

Так, в перевіряємому періоді позивачем здійснено платежів на суму 1105845,03 грн. на рахунок податку на прибуток підприємства і організацій , що перебувають у державній власності, код бюджетної кваліфікації 11020100 в т.ч.: 07.12.2017 р. на суму 227 891,75 грн.; 13.12.2017р. на суму 3 000,00 грн.; 21.12.2017р. на суму 437 476,64 грн.; 26.01.2018р. на суму 437 476,64 грн.

По інтегрованій картці платника з податку на прибуток платежі, здійснені АТ «Харківобленерго» у грудні 2017 та січні 2018, погасили недоїмку на суму 1 105 845,03 грн. по податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2017 року № 9076287967 від 27.04.2017 за якою граничний строк сплати повинен був статися 19.05.2017 і як результат була нарахована штрафна санкція у сумі 221 169,02 грн.

Позивач вказує , що вказані грошові кошти були сплачені відповідно до ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 у справі № 820/1291/16, якою розстрочене виконання постанови суду від 29.09.2016 та зобов'язано компанію у період з 01.10.2016 по 31.12.2018 до кінця кожного місяця сплачувати податковий борг рівними частинами, з яких по податку на прибуток в загальному розмірі 437 746,57 грн. (424 782,94 грн. - розстрочена сума податку на прибуток та 12 693,70 грн. - розстрочена сума пені з податку на прибуток), тобто, розстрочений судом податковий борг виник ще до 31.08.2016. Позивач зазначає, що платежі за розстроченим зобов'язанням сплачені своєчасно, однак , відповідач проігнорував зазначене позивачем призначення платежу та самостійно неправомірно змінив його.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 р. по справі №820/1291/16 розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1291/16 щодо стягнення податкового боргу у сумі 46372711,37 грн. (34560842,16 грн. з податку на додану вартість та 11811869,21 грн. з податку на прибуток підприємств) строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1717507,83 грн. (1280031.19 грн. з податку на додану вартість та 437476,64 грн. з податку на прибуток підприємств), останній платіж у розмірі 1717507,79 грн. (1280031,22 грн. з податку на додану вартість та 437476,57 грн. з податку на прибуток підприємств), у період з 01.10.2016 по 31.12.2018.

Тобто , колегія суддів зазначає, що змінився граничний термін сплати таких сум податкового боргу, тому, податковий орган правомірно направив кошти, сплачені позивачем на погашення зобов'язань по декларації фактично «з урахуванням ухвали суду про розстрочення » за попередній період.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до наданих Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до суду апеляційної інстанції додаткових пояснень (разом з витягом ІКП платника; розрахунком податкового боргу; рішення судів по справі №820/1291/16) щодо наявності податкового боргу по розстроченим сумам, які були предметом розгляду справи №820/1291/16 вбачається, що станом на 31.01.2018 р. відповідно до даних ІКП (інтегрованої картки платника податків) податковий борг складається з декларації , пені, яка виникла за несвоєчасну сплату узгоджених сум.

Щодо питання стягнення з позивача податкового боргу за інкасовими дорученнями, колегія суддів зазначає наступне.

Так, на думку позивача по справі, оскільки є постанова Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2017 р. по справі №820/1423/17 (залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017р. по справі №820/1423/17), якою адміністративний позов АК "Харківобленерго" до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення та визнання дій протиправними задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 07.03.2017 р. № 2 та визнано протиправними дії Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо складання інкасових доручень, прийнятих на виконання рішення від 07.03.2017 №2, а тому у платника податків на даний час наявна переплата з податку.

Однак, таке твердженням АК "Харківобленерго" є помилковим , виходячи з наступного.

Так, по справі №820/1423/17 судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було порушено правила складання та направлення рішення щодо списання грошових коштів, передбаченого п.95.5 ст. 95 ПК України в рахунок погашення податкового боргу.

Однак, колегія суддів зауважує, що вищевказаними судами по справі №820/1423/17 не було встановлено відсутності заборгованості у платника податку, а навпаки було зазначено, що платник податків має податковий борг, а тому скасування рішення Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 07.03.2017 р. №2 не звільняє платника податків від обов'язку щодо погашення боргу та підстави для повернення вказаних сум відсутні , оскільки підприємство має податковий борг.

Окрім цього, відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) до податкового повідомлення - рішення №0000475008 від 26.02.2018 року по акту перевірки АК "Харківобленерго" №56/28-10-50-08-12/00131954 від 05.02.2018, сплата (погашення) узгоджених сум грошового зобов'язання здійснювались згідно платіжних доручень, жодного доказу, що погашення податкового боргу здійснювалось контролюючим органом за інкасовими дорученнями вказаний розрахунок не містить.

Враховуючи те , що затримка по сплаті узгоджених сум грошового зобов'язання за ухвалою суду від 28.10.2016 року по справі №820/1291/16 (податковий борг з податку на прибуток за деклараціями за 2015 рік, 1 квартал 2016 року, півроку 2016 року) та за податковою декларацією з податку на прибуток підприємства від 27.04.2017 року №9076287967 складає більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, застосована у відношенні позивача сума штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу відповідає вимогам Податкового кодексу України та фактичним обставинам справи, тому , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення від 26.02.2018 року №0000475008, прийнятого Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та відмови у задоволені адміністративного позову.

Жодні доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321 ,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.08.2018 по справі № 820/4200/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. ПодобайлоСудді(підпис) (підпис) А.М. Григоров М.І. Старосуд Повний текст постанови складено 19.11.2018.