Рішення № 77930527, 30.10.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/7170/18

Провадження № 2-о/369/202/18

РІШЕННЯ

Іменем України

30.10.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Ковальчук Л.М.,

при секретарі Бугайовій М. В.,

за участю

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання з особою на день її смерті, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з ОСОБА_3 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_7.

Свої вимоги заявник ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що на момент смерті його матері ОСОБА_3 він проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1.

Встановлення факту постійного проживання на момент смерті йому необхідно для реалізації його прав, як члена сім'ї померлого пенсіонера ОСОБА_3, що передбачене ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_7 його матері ОСОБА_3, яка отримувала пенсію за втратою годувальника військовослужбовця (його батька ОСОБА_4), на підставі складеного та переданого до УПЗВ Київської області наприкінці січня 2018 року запиту, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області була отримана пенсійна справа матері ОСОБА_3 (в електронному та паперовому вигляді) від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, де вона обліковувалась як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Заявник зазначив, що йому були видані всі необхідні документи щодо здійснення виплати допомоги в разі смерті пенсіонера, яка передбачена ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.

02 квітня 2018 року заявником ОСОБА_1 була складена і надана до ГУ ПФУ в Київській області офіційна заява щодо виплати йому недоодержаної пенсії матері ОСОБА_3 та надано копії інших документів, які є обґрунтуванням його права на отримання вказаної виплати.

У наданому листі ГУ ПФУ в Київської області від 02 травня 2018 року № 279/03 було повідомлено, що «у зв'язку зі смертю пенсіонерки ОСОБА_3, на рахунку Пенсійного фонду України залишилася недоотримана пенсія у розмірі 57 337,60 грн.», а також не наведено перелік документів, які йому необхідно надати для отримання цих коштів, і повідомлено, що сума недоотриманої пенсії може бути виплачена, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня смерті пенсіонера.

В листі ГУ ПФУ в Київській області від 02 травня 2018 року № 1435/М-01 було повідомлено про надходження до УПЗВ Київської області 02.04.2018 року заяви за вх. № 1435/М-01 і зазначено, що «для одержання недоотриманої пенсії, згідно ст. 61 Закону України № 2262-ХІІ та ст. 52 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» разом із заявою необхідно надати довідку про те, що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 пенсіонерки ОСОБА_3, заявник проживав разом з нею. У разі неможливості надання такої довідки, підставою для виплати недоотриманої пенсії може бути рішення суду про встановлення факту сумісного проживання.

Заявник ОСОБА_1 вказував у заяві, що зареєстрованим місцем постійного проживання його матері ОСОБА_3, яке визначено в паспорті громадянина України та інших документах, було: АДРЕСА_1, про що є також інформація у пенсійній справі. У вказаному житлі з часу його побудови та введення в експлуатацію (тобто з 1963 року), крім його матері ОСОБА_3 також фактично проживали і були в установленому порядку зареєстровані (з пропискою у паспорті) його батько ОСОБА_4, який помер у 1994 році, та він, ОСОБА_1.

У 1992 році ними було придбано будинок дачного типу за адресою: АДРЕСА_5, у якому він згодом прописався з метою використання наданої йому, як співробітнику міліції, пільги з оплати комунальних послуг (вода, електроенергія), оскільки такі ж пільги на основне житло вже мали його батько, а в подальшому-його мати.

Заявник у поданій заяві зазначив, що він фактично продовжував проживати за адресою, де проживав батько та мати (з 1994 року тільки мати): АДРЕСА_1, зокрема, з причин того, що придбаний будинок (1962 року побудови) був технічно не придатний для тривалого проживання у зв'язку з відсутністю опалення, газопостачання, необхідності проведення ремонту приміщень тощо, а також у зв'язку із його специфікою служби в органах внутрішніх справ України, яка пов'язана з постійними відрядженнями у межах України загальна тривалість яких складала від 6-ти місяців на рік.

У 2012 році, вказане житло за адресою: АДРЕСА_1, у якому проживали він та його мати, на підставі оформленого 27 липня 2012 року Першою Донецькою державною нотаріальною конторою договору дарування квартири було передано йому у власність. Вказаний будинок на даний час належить йому на праві власності.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції та іншими обставинами, пов'язаними з тимчасовою окупацією окремих районів Донецької та Луганської областей, а також у зв'язку з вимогами законодавства щодо необхідності реєстрації на підконтрольній Україні території для подальшого отримання пенсії його мати ОСОБА_3 у листопаді 2014 року переїхала до м. Суми, де була зареєстрована як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

З тих же підстав у листопаді 2014 року заявник переїхав до міста Києва за місцем його роботи в системі МВС України, а з листопада 2015 року та до теперішнього часу- в системі Національної поліції України, та був зареєстрований у встановленому порядку як внутрішньо переміщена особа.

У подальшому ОСОБА_3 за станом здоров»я та скрутним фінансовим станом повернулася до свого зареєстрованого місця проживання у місті Донецьку.

У період часу з 03.09.2017 року по 07.09.2017 року, з 06.11.2017 року по 18.11.2017 року, з ІНФОРМАЦІЯ_7 по 08.12.2017 року заявник ОСОБА_1 тричі знаходився у місті Донецьку, де надав допомогу матері у лікуванні та з інших побутових питань.

На день смерті матері ОСОБА_3, а саме ІНФОРМАЦІЯ_7, він перебував разом з нею в місті Донецьку та особисто отримав в цей день довідку про причину її смерті № 369, яка була складена Комунальною установою «Центральна міська клінічна лікарня № 1 міста Донецьк», а в подальшому отримав свідоцтво про її смерть та здійснив поховання.

Його перебування у місті Донецьку на вказані дати, у тому числі ІНФОРМАЦІЯ_7, відповідно до оформленого у встановленому порядку дозволу Служби безпеки України підтверджується зафіксованими та наданими на запит від 16.05.2018 року за вх. № М-6570 Державною прикордонною службою України даними про перетинання ним на власному автомобілі лінії розмежування через найближчий до міста Донецька офіційно визначений контрольний пункт в»їзду-виїзду (КПВВ «Мар»їнка, пункт пропуску Курахове).

ОСОБА_1 зазначив, що у пенсійній справі померлої ОСОБА_3 обґрунтованих та оформлених у встановленому порядку документів щодо припинення відповідних виплат, факт не отримання пенсії ОСОБА_3 за період з квітня 2016 року по листопад 2017 року є таким, що відбувся з вини органу Пенсійного фонду України.

Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_1 просив встановити факт його постійного проживання разом із ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7, на день її смерті, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримав та просив її задовольнити.

У судове засідання представник заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд, вислухавши пояснення заявника, з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого 20 серпня 1959 року.

ОСОБА_3 померла в м. Донецьку ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, видане 24 січня 2018 року Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, та рішенням Деснянського районного суду м Києва від 24 січня 2018 року.

Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 місцем проживання ОСОБА_3 з 22 травня 1964 року є АДРЕСА_1.

Згідно з довідкою від 26 листопада 2014 року № 5924001673 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, за життя ОСОБА_3 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 і перемістилася з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в АДРЕСА_6.

Вказані адреси, а саме АДРЕСА_6 та АДРЕСА_1 ОСОБА_3 вказала, як адреси свого проживання в заяві від 26 листопада 2014 року, яку вона подавала до пенсійного фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до паспорта серії НОМЕР_6 місцем постійного проживання заявника ОСОБА_1 з 22 вересня 2000 року є АДРЕСА_5.

Згідно з довідкою від 19 листопада 2014 року № НОМЕР_2 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_5 і перемістився з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в АДРЕСА_7.

Відповідно до довідки від 14 грудня 2016 року № 1234 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_5, фактичним його місцем проживання/перебування є АДРЕСА_7.

В судовому засіданні заявник підтвердив, що він дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_7, та надав суду копію довідки про місце реєстрації/перебування та довідку про взяття на облік особи, з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

02 квітня 2018 року заявник ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату йому недоотриманої пенсії після померлої ОСОБА_3, та надати йому завірені копії визначеного розміру пенсії і щомісячних нарахувань за весь період нездійснених виплат, а також здійснити йому нарахування та виплату допомоги у зв»язку зі смертю пенсіонера. В цій заяві ОСОБА_1 вказав адресу свого перебування: АДРЕСА_7, адресу листування: АДРЕСА_8.

Листом від 02 серпня 2018 року № 279/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повідомило заявника ОСОБА_1 про те, що у зв'язку зі смертю пенсіонерки - матері заявника ОСОБА_3, на рахунку Пенсійного фонду України залишилась недоотримана пенсія у розмірі 57337,60 грн., та визначило перелік документів, які має надати заявник для отримання зазначених коштів, зокрема, необхідно було надати довідку про те, що на день смерті пенсіонерки заявник проживав разом з нею, та копії документів, які підтверджують родинний зв'язок з померлою.

Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області від 02 серпня 2018 року № 1435/М-01 заявнику ОСОБА_1 повідомив про відсутність підстав для розгляду питання виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_3 у зв'язку з ненаданням довідки про те, що на день смерті пенсіонерки заявник проживав разом з нею або рішення суду про встановлення факту сумісного проживання, а також про проведення виплати допомоги на поховання.

Адресою заявника ОСОБА_1 в цих двох листах вказано АДРЕСА_7.

В заявах, адресованих начальнику штабу АТЦ Служби безпеки України від 10 травня 2018 року та Головному центу обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16 травня 2018 року, заявник вказував зареєстроване місце свого проживання: АДРЕСА_5, адресу перебування: АДРЕСА_7, адресу для листування АДРЕСА_8.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (крім тих, що перелічені в ч. 1 цієї статті), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Із роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Законом України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум, і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (ч. 1 ст. 61).

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено що сума пенсії, що належала пенсіонеру і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали (ч. 1 ст. 52).

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ч. 1 ст. 29 ЦК України).

Слід зазначити, що доводи заявника, викладені у заяві та в наданих поясненнях у судовому засіданні, не підтверджують факт його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 на час смерті його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7.

Подані заявником ОСОБА_1 докази в обгрунтування його заяви про встановлення факту постійного проживання з ОСОБА_3 на день її смерті не підтверджують і спростовують той факт, що заявник ОСОБА_1 на день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 проживав з нею постійно за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту його постійного проживання з ОСОБА_3 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 293, 315, 319 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання з особою на день її смерті, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, відмовити.

Повне рішення суду складено 16 листопада 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Ковальчук Л.М.