Рішення № 77930251, 07.11.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/7127/17

Провадження № 2/361/775/18

07.11.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретарів Бас Я.В., Сулоєвої А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ "Приватбанк" ( надалі - банк) звернувся до суду із позовом до відповідачів та просив суд стягнути солідарно заборгованість у розмірі 19168, 24 доларів США, що за курсом становить 26,53 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 12 жовтня 2017 року складає 508533 грн. 41 коп. станом на 12 жовтня 2017 року за кредитним договором № К2К4АU01170016 від 02 лютого 2006 року, також просили стягнути солідарно судові витрати.

Свій позов обґрунтовують тим, що 02 лютого 2006 року позивач та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № К2К4АU01170016.

Згідно договору банк зобов'язався надати відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 23128 доларів США на термін до 01 лютого 2013 року, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Банк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 23128 доларів США.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядку та строки.

Позивач вказує, що у зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 12 жовтня 2017 року має заборгованість в розмірі 178357,31 доларів США. Позивач зазначає, що оскільки законодавством не передбачено вимагати повергнення всієї суми заборгованості, вони просять лише стягнути заборгованість за тілом кредиту, що складає 19168, 24 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язання за Договором № К2К4АU01170016 від 02 лютого 2006 року, укладений договір поруки з поручителем ОСОБА_2 та договір поруки укладений між банком та ОСОБА_3.

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору поруки, а саме п. 5 позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов'язань за Договором № К2К4АU01170016.

Згідно п. 6 Договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора протягом п'яти календарних днів з моменту її отримання.

Вимога, що була пред'явлена до поручителів щодо виконання забезпеченого зобов'язання, залишена без задоволення.

Позивач вказує, що відповідачі у кредитних правовідносинах діють як солідарні боржники; предметом спору є однорідні права та обов'язки, що випливають з кредитного договору та договору поруки, з метою здійснення принципу процесуальної економії, позивач вважає за доцільне об'єднати позовні вимоги позивача до декількох відповідачів в одній позовній заяві.

Вказаний позов направлений на адресу суду 14 листопада 2017 року, зареєстрований в канцелярії суду 22 листопада 2017 року.

24 листопада 2017 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області призначений розгляд справи на 14 грудня 2017 року.

30 січня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач ОСОБА_1 просить відмовити позивачу в задоволенні позову повністю у зв'язку із пропуском строку позовної давності посилаючись на вимоги статей 253, 257, 261 ЦК України, одночасно просив під час винесення рішення по даній справі вирішити питання компенсації йому, ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката Оснач Світлани Анатоліївни, згідно Договору про надання правничої допомоги за № 74/17 від 05 грудня 2017 року.

В своєму відзиві посилається на те, що згідно п.1.1 кредитного договору встановлений кінцевий строк виконання зобов'язання - 01 лютого 2013 року.

Позивач звернувся до суду з даним позовом згідно дати вказаній в позовній заяві 30 жовтня 2017 року, тобто майже через 4 роки.

До відзиву доданий орієнтовний розрахунок суми витрат на правничу допомогу, яку відповідач очікує понести в зв'язку із розглядом справи у випадку відмови в задоволені позову складатиме 6400 грн. 00 коп. як оплата витрат на надання правничої допомоги та гонорару в розмірі 3% від ціни позову в розмірі 15256 грн. 00 коп.

30 січня 2018 року також надійшов відзив на позовну заяву від ОСОБА_3, в якому вона просить відмовити в задоволені позову, також просила під час винесення рішення по даній справі вирішити питання компенсації йому, ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката Оснач Світлани Анатоліївни, згідно Договору про надання правничої допомоги за № 03/18 від 13 січня 2018 року.

Відповідач ОСОБА_3 посилається на те, що враховуючи подані до суду документи із них вбачається, що ОСОБА_1 порушив зобов'язання по сплаті кредиту ще у 2009 році, і це підтвердив сам позивач у своєму розрахунку заборгованості.

Відповідач ОСОБА_3 посилається на те, що пунктом 1 укладеного між нею та позивачем договором поруки № К2К4AU01170016 /1 від 02.02.2006 року встановлено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язання за кредитним договором. Згідно з пунктом 12 договору поруки строк, в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права або законного інтересу за цим договором, встановлюється у 5 років.

Відповідач вказує, що з врахуванням того, що кінцевий термін погашення кредиту для відповідача ОСОБА_1 був встановлений до 01 лютого 2013 року, то позивач мав право заявити вимоги до поручителя ОСОБА_3 на підставі укладеного договору поруки протягом шести місяців з цієї дати, а саме до 02 серпня 2013 року.

Після цієї дати порука ОСОБА_3 за договором поруки № К2К4AU01170016 /1 від 02.02.2006 року на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України є припиненою, тому відповідач ОСОБА_3 зазначає, що позовні вимоги пред'явлені до неї за припиненою порукою не можуть бути задоволені судом.

До відзиву на позовну заяву поданий орієнтовний розрахунок суми витрат на правничу допомогу, які відповідач очікує понести в зв'язку із розглядом справи, що складають у разі відмови в задоволенні позову 5600 грн. в якості оплати витрат на надання правничої допомоги та гонорару в розмірі 2 % від ціни позову в розмірі 10051 грн. 98 коп.

30 січня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_2 в якому вона просить відмовити в задоволені позову, також просила під час винесення рішення по даній справі вирішити питання компенсації йому, ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу адвоката Оснач Світлани Анатоліївни, згідно Договору про надання правничої допомоги № 73/17 від 01 грудня 2017 року.

Відзив відповідача ОСОБА_2 міститься аналогічний зміст викладення як і відзив відповідача ОСОБА_3 щодо обґрунтування підстав для відмови в задоволенні позову, а саме у зв'язку із припиненням права кредитора на задоволення своїх вимог за рахунок поручителя, оскільки із врахуванням того, що кінцевий термін погашення кредиту для відповідача ОСОБА_1 був встановлений до 01 лютого 2013 року, то позивач мав право заявляти до відповідача ОСОБА_2, як поручителя вимоги на підставі укладеного між нею та банком договором поруки протягом шести місяців з цієї дати, а саме до 02 серпня 2013 року. Після цієї дати порука за договором поруки № К2К4AU01170016 /2 від 02.02.2006 року на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України є припиненою. Відповідач звертає увагу, що позивач звернувся до суду 30 жовтня 2017 року. Тому, позовні вимоги позивача, пред'явлені ним до неї як до поручителя за припиненою порукою не можуть бути задоволені судом.

До відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 поданий орієнтовний розрахунок суми витрат на правничу допомогу, які відповідач очікує понести в зв'язку із розглядом справи, що складають у разі відмови в задоволенні позову 5600 грн. в якості оплати витрат на надання правничої допомоги та гонорару в розмірі 2 % від ціни позову в розмірі 10051 грн. 98 коп.

21 лютого 2018 року надійшла відповідь на відзив від ПАТ КБ "Приватбанк" в якому позивач окрім наведених обставин в позовній заяві посилаючись на вимоги ст. ст. 509, 546, 553, 554, 559, 598, 610 ЦК України, вказує що згідно п. 12 договору поруки, порука за даним кредитним договором припиняється після 5-ти років з дня настання терміну повернення кредиту. Кредитором було пред'явлено вимогу до поручителя, що підтверджується реєстром відправлень в межах 5-ти річного строку. Крім того, позивач посилається на те, що відповідачем не заявлено вимоги про припинення договору поруки, а лише надано заперечення щодо позову банку. Порука вважається дійсною до моменту, коли судом не буде встановлено факту припинення договору.

Позивач посилається на те, що згідно п. 11 договору поруки цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.

Таким чином, зазначає, що обставини на які посилається відповідач не відповідають дійсності.

28 лютого 2018 року надійшла відповідь на відзив в якому містяться аналогічні обставини та посилання на норми права, як і у відповіді на відзив від 21 лютого 2018 року.

02 травня 2018 року відповідачі подали свої заперечення на відповідь на відзив, наполягають на відмові в задоволені позову, окрім того ОСОБА_2 посилається на те, що пред'явлення зустрічного позову про визнання поруки припиненим не є обов'язковим, оскільки зазначеним нею обставинам суд, також надає правову оцінку, тому вказані позовні вимоги не є необхідними для застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України.

02 травня 2018 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області проведення підготовчого провадження закінчено, справу призначено до розгляду на 21 червня 2018 року.

12 червня 2018 року, 05 липня 2018 року надійшли відповідь на заперечення ПАТ КБ "Приватбанк", аналогічні вже надісланим.

07 листопада 2018 року представником відповідачів Оснач С.А. подані заяви про надання можливості подати остаточні розрахунки судових витрат протягом п'яти днів з моменту ухвалення судом рішення по справі відповідно п. 8 ст. 141 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, відповідей на відзив, та заперечень. Вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідачів Оснач С.А. заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у відзивах на позов.

Суд вислухавши представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши обставини у справі та виниклі їм правовідносини дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 лютого 2006 року між банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір за № К2К4АU01170016.

Згідно умов договору п.1.1 банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом: надання готівкою через касу на строк до 01 лютого 2013 року включно, у вигляді не поновлювальної кредитної лінії у розмірі 23128 доларів США на наступні цілі: купівля автомобіля, а також у розмірі 12491, 79 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3,2.2.7. даного Договору, зі сплатою користування Кредитом відсотків у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом і винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,15 % від суми виданого кредиту, комісії за дострокове погашення кредиту відповідно до п. 3.11 даного договору. Періодом сплати вважати з 20 по 25 число кожного місяця.

Згідно п.5.1.,5.3 даний договір у частині 3.7. набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами, в інших частинах - з моменту надання позивальником розрахункових документів або оформлення касових документів з метою використання кредиту в межах зазначених у них сум в обсязі виданих позичальникові коштів до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором. Припинення дії договору здійснюється відповідно до діючого законодавства України.

17 лютого 2006 року між Банком та ОСОБА_1 укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № К2К4АU01170016 від 02 лютого 2006 року, внесено зміни до пункту 1.1.

02 лютого 2006 року між банком та ОСОБА_3 укладений договір поруки за № К2К4АU01170016/1, згідно п. 1 даного договору предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором від 02 лютого 2006 року № К2К4АU01170016, згідно якого кредитор надав боржнику кредит в сумі 23128 доларів США, а боржник повинен виконати зобов'язання з повернення кредиту, наданого у вигляді невідновлювальної лінії, в сумі 23128 доларів США у строк до 01 лютого 2013 року включно; сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 1% за місяць у період сплати з 20 по 25 число кожного місяця; щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати у сумі 445,03 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом, відсотками, комісією; сплати відсотків за користування кредитом при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту у розмірі 3,00 % за місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. (а.с. 14)

Згідно п. 4 вказаного договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В п. 5 договору поруки у випадку невиконання боржником якого - небудь зобов'язання, передбаченого п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання.

В п. 6 договору поруки зазначається, що поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора, на протязі 5 - ти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

В п. 9 договору поруки, зазначено, що у випадку невиконання поручителем зобов'язань боржника за кредитним договором на протязі 5-ти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в п. 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 0, 15 % за день, але не більше подвійної ставки НБУ.

В п. 11, 12 зазначається про те, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Порука за цим договором припиняється після 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

02 лютого 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладений договір поруки за № К2К4АU01170016/2, згідно п. 1 даного договору предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором від 02 лютого 2006 року № К2К4АU01170016, згідно якого кредитор надав боржнику кредит в сумі 23128 доларів США, а боржник повинен виконати зобов'язання з повернення кредиту, наданого у вигляді не відновлювальної лінії, в сумі 23128 доларів США у строк до 01 лютого 2013 року включно; сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 1% за місяць у період сплати з 20 по 25 число кожного місяця; щомісячного надання грошових коштів (щомісячний платіж) у період сплати у сумі 445,03 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка включає заборгованість за кредитом, відсотками, комісією; сплати відсотків за користування кредитом при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту у розмірі 3,00 % за місяць від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. (а.с. 13)

Згідно п. 4 вказаного договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В п. 5 договору поруки у випадку невиконання боржником якого - небудь зобов'язання, передбаченого п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання.

В п. 6 договору поруки зазначається, що поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання, зазначені в письмовій вимозі кредитора, на протязі 5 - ти календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору.

В п. 9 договору поруки, зазначено, що у випадку невиконання поручителем зобов'язань боржника за кредитним договором на протязі 5-ти календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в п. 5 цього договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 0, 15 % за день, але не більше подвійної ставки НБУ.

В п. 11, 12 зазначається про те, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором. Порука за цим договором припиняється після 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

Під час подання до суду позовної заяви поданий і розрахунок суми заборгованості за кредитним договором № К2К4АU01170016 укладеного між банком та ОСОБА_1 станом на 12 жовтня 2017 року.

Із вказаного розрахунку вбачається, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом складає 19168, 24 доларів США. (а.с. 5) Із вказаного розрахунку вбачається, що він проведений за період з 03 лютого 2006 року по 25 грудня 2012 року, з 04 січня 2013 року по 29 листопада 2013 року, розрахунок станом на 15.05.2014 рік, та станом на 12.10.2017 рік. В матеріалах справи міститься виписка по рахунку з 02 лютого 2006 року по 10 січня 2018 року (а.с. 66-85).

12 жовтня 2017 року банк на адресу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 направив письмове повідомлення в якому зазначається, що відповідно до укладеного договору № К2К4АU01170016 від 02 лютого 2006 року, укладеним між банком та ОСОБА_1, договорами поруки за № К2К4АU01170016/1, № К2К4АU01170016/2, від 02 лютого 2006 року, у зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором прострочена заборгованість складає 184155 доларів США, яку необхідно погасити повному обсязі. В повідомлені вказано, що в термін не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення, погасити заборгованість. (а.с. 7)

До повідомлення доданий реєстр відправлень від 20 жовтня 2017 року (штамп пошти 23.10.2017 р.), за № 5,6,7 вказані адреси та прізвища ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 (а.с. 8-9)

Суду не надані докази того, що відповідачі отримали вказане повідомлення про необхідність сплати боргу.

Згідно зі статтями 526, 530, 610 частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).

Таким чином, суд звертає увагу на те, що у кредитному договорі № К2К4АU01170016 укладеного між ОСОБА_1 та банком, кінцевий термін виконання кредитного зобов'язання є дата - 01 лютого 2013 року, тобто згідно вищенаведених вимог Цивільного кодексу України, можливий строк пред'явлення вимог до ОСОБА_1 по поверненню заборгованості за кредитом сплив 02 лютого 2016 року.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про застосування строків позовної давності суд вважає, вказану заяву обґрунтованою, тому в частині стягнення із ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитним договором К2К4АU01170016 від 02 лютого 2006 року слід відмовити у зв'язку з пропуском строків позовної давності.

Щодо стягнення із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором укладеним № К2К4АU01170016 від 02 лютого 2006 року між банком та ОСОБА_1 суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, виходячи із наступного.

За нормами статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що в разі укладення кількох договорів поруки, які забезпечують виконання одного зобов'язання, виникає кілька самостійних зобов'язань, сторони яких (поручителі) перебувають у правовідносинах з одним боржником, проте не пов'язані правовідносинами між собою. У такому разі кожен поручитель відповідає перед кредитором боржника в обсязі та відповідно до умов договору поруки, стороною якого він є.

Порука кількох осіб може визначатися як спільна в разі укладення договору поруки кількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише в такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Норми закону, якими врегульовано поруку, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У разі укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання у них не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись статтею 543 ЦК України, має право на свій розсуд пред'явити вимогу до боржника й кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі або частково, але поручитель, що виконав зобов'язання, не має права пред'явити вимогу до іншого поручителя щодо розподілу відповідальності перед кредитором.

У справі, яка розглядається, предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники за порушення умов одного й того ж кредитного договору.

З огляду на викладене й на відсутність положень про солідарну відповідальність поручителів у нормах чинного законодавства та в умовах договорів поруки підстав для солідарного стягнення з поручителів кредитної заборгованості згідно з вимогами частини третьої статті 554 ЦК України немає.

Саме до цього зводяться правові висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 11 березня 2015 року (справа № 6-35цс15).

З огляду на вищевикладене немає підстав для задоволення позову про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за кредитом укладеним за № К2К4АU01170016 від 02 лютого 2006 року між ОСОБА_1 та банком.

Відповідно ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Під час подачі позовної заяви до суду позивач сплатив 7628 грн. 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № ВОК30В14W1 від 30 жовтня 2017 року.

Оскільки суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, тому і судових збір в цій частині стягненню з відповідачів на користь позивача не підлягає.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 141, 264, 268 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02 лютого 2006 року в розмірі 19168 , 24 доларів США, що станом на 12 жовтня 2017 року складає 508533, 41 грн. - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.