
гСправа № 358/1320/18 Провадження № 1-кп/358/150/18
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 листопада 2018 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Кіхтенка С.О.,
за участю секретаря с/з Симоненко О.О.,
прокурора Сєдова В.О.,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 Богуславського районного суду Київської області кримінальне провадження №12018110090000203, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2018 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Степанці, Корсунь-Шевченківського району, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх дітей не має, ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
суд,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 11.05.2018 року, близько 13 год. 30 хв., маючи на меті незаконне поводження з вибуховими речовинами, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи на залізничному переїзді в с. Іванівка, Богуславського району Київської області, на відстані 800 метрів від будинку № 36, по вул. Шевченка, в с. Іванівка, Богуславського району Київської області знайшов частину ручної гранати, а саме уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ, тим самим придбав вибуховий пристрій, для власного використання всупереч передбаченому законом порядку, поводження з якими здійснюється за наявності відповідного на те дозволу, після чого, незаконно зберігаючи його при собі, незаконно перемістив даний предмет до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 де незаконно, без передбаченого законом дозволу, тобто всупереч вимогам Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ від 12.10.1992 року за № 576, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 року за № 622, зберігав до 16.05.2018 року.
16.05.2018 року під огляду домоволодіння ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 працівниками поліції було виявлено та вилучено вибуховий пристрій, а саме уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ.
Згідно з висновком експерта № 14-174 від 02.08.2016 року наданий предмет являється уніфікованим запалом дистанційної дії УЗРГМ.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у висунутому обвинуваченні визнав та пояснив, що він 11.05.2018 року перебував на залізничному переїзді в с. Іванівка, Богуславського району Київської області де помітив металевий предмет, який вирішив забрати собі. Що даний предмет являється частиною ручної гранати йому було відомо, оскільки бачив його по телебаченню. Пристрій хотів використати в подальшому для глушіння риби.
Забравши даний предмет, він переніс його до свого домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 де зберігав до 16.05.2018 року доки працівники поліції не виявили та не вилучили його. У вчиненому щиро розкаявся.
За таких обставин, враховуючи позицію обвинуваченого, з'ясувавши, чи правильно розуміють учасники зміст фактичних обставин, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України.
Тому, оцінюючи всі обставини у кримінальному провадженні, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_2 в обсязі висунутого йому обвинувачення доведена повністю, тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 263 КК України відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_2 раніше не судимий, має постійне місце проживання, де характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки та готовності нести відповідальність за вчинене, обставиною, що обтяжує покарання відповідно до 67 КК України, судом не встановлено.
Тому, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому за вчинений злочин доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, зі звільненням від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України - з встановленням іспитового строку, оскільки вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства в умовах контролю його поведінки уповноваженим органом з питань пробації.
Долю речових доказів суд вирішує згідно ч. 9 ст. 100 КПК України.
Судові витрати, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ЗАСУДИВ:
Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, призначивши покарання у виді, позбавлення воли на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 не обирався.
Стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2 виданого Богуславським РВ ГУМВС України в Київській області 17.05.2005 року, інші дані суду невідомі, 1144,00 грн. (одну тисячу сто сорок чотири гривні) гривень 00 копійок за проведення вибухо -технічної експертизи (отримувач платежу: УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, р/р 31119115700011, МФО 820019, код ЄДРПОУ 37995466).
Речові докази по справі: вибуховий пристрій, а саме уніфікований запал дистанційної дії УЗРГМ, (спецпакет № 4273079), знищити після набрання вироком законної сили.
На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з моменту проголошення вироку, через Богуславський районний суд.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя С. О. Кіхтенко
Судове рішення № 77930000, Богуславський районний суд Київської області було прийнято 19.11.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 358/1320/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: