Вирок № 77929790, 08.11.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

08.11.2018

Справа № 359/7431/18

Провадження № 1-кп/359/564/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

8 листопада 2018 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях судового засідання Петрової Я.А., Петрової О.О.,

за участю прокурора Мойсієнко О.В., обвинувачуваного ОСОБА_1, законного представника ОСОБА_2, захисника Саламатової А.Г., представників служби у справах дітей Вигівської С.І., Коновал Д.Б., представників провенції Проневич А.В., Нікітьонок В.В., потерпілої ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12018110100001235, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2018 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Доросині Режищенського району Волинської області, українця, громадянина України, неодруженого, з неповною середньою освітою, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,-

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

На початку травня 2018 року, точної не встановлено, у ОСОБА_1, коли останній перебував за адресою: АДРЕСА_1, де тимчасово проживав з родиною, виник умисел направлений на таємне викрадення майна, належного ОСОБА_8

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, на початку травня 2018 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, приблизно о 11 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3, з метою власного збагачення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, з шкатулки, яка знаходилась в другій поличці письмового столу, розташованого в спальні, таємно викрав ланцюжок виготовлений зі сплаву золота, вагою 5 г, (вартість якого не надалося можливим встановити), ланцюжок виготовлений зі сплаву на основі золота, вагою 3 г. вартістю 3753 грн. 00 коп., ланцюжок на шию, виготовлений зі сплаву на основі золота, вагою 1 г. вартістю 1251 грн. 00 коп., обручка у вигляді черепахи, виготовлене зі сплаву на основі золота, вагою 4 г. вартістю 5044 грн. 00 коп., кільце виготовлене зі сплаву на основі золота, вагою 2 г. (вартість якого не надалося можливим встановити), кулон у вигляді ікони виготовлений зі сплаву на основі золота, вагою 5 г. (вартість якого не надалося можливим встановити).

Після цього ОСОБА_1 з місця події зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_8, згідно висновку експерта №12-4/1416 від 04.09.2018 року заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 13761 грн. 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується, у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1, визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, викладені фактичні обставини справи не оспорював. Щиро розкаявся та показав, що він на початку травня 2018 року, перебував за адресою: АДРЕСА_1, де тимчасово проживав з родиною, вирішив викрасти майно, що належало ОСОБА_8 та зі шкатулки, яка знаходилась в другій поличці письмового столу, розташованого в спальні, таємно викрав три ланцюжки виготовлений зі сплаву золота, дві золоті обручки, та золотий кулон у вигляді ікони. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Жалкує про вчинене та просив суд суворо не карати його, так як потерпіла до нього претензій матеріального та морального характеру немає.

У зв'язку з тим, що обвинувачений у присутності своїх законного представника та захисника, а також інші учасники кримінального провадження не оспорювали фактичні обставини вчинення злочину, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним досліджувати докази стосовно цих фактичних обставин та обмежується допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу, та приєднані матеріали прокурором стосовно судових витрат. А також досудову доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого.

Судом з'ясовано, що обвинувачений у присутності законного представника, захисника та інші учасники кримінального провадження розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення у судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані: за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Так, майно, яким заволодів обвинувачений, було для нього чужим, адже не перебувало в його власності чи законному володінні. ОСОБА_1 не мав на нього жодного права, цим майном він заволодів у спосіб, який заборонений законом. Це означає, що заволодіння майном відбулось протиправно. Викрадення майна здійснювалось обвинуваченим у відсутності інших осіб. За цією ознакою воно є таємним та визначається як крадіжка. ОСОБА_1 досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна. Його дії характеризуються умислом та корисливою метою. В результаті них він одержав фактичну можливість володіти, користуватись та розпоряджатись викраденим майном. Таким чином, вчинений обвинуваченим злочин є закінченим.

Тому суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив умисні дії, що виразились у таємному викраденні (крадіжка) чужого майна, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

З цього приводу у суду відсутні сумніви щодо засудження ОСОБА_1 за вчинення указаного злочину.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд вважає визнання ним своєї вини, його щире каяття та сприяння досудовому слідству у розкритті злочину.

Обставиною, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений є неповнолітнім, вчинив кримінальне правопорушення середньої тяжкості. Аналіз даних про його особу вказує на те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. На обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває. Неодружений, не працевлаштований. Навчається у ДПТНЗ «Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти» на 2 курсі за професією тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар з ремонту с/г машин, устаткування водій автотранспортних засобів.

Відповідно до наданої суду досудової доповіді про неповнолітнього обвинувачуваного ОСОБА_1, встановлено, що за місцем проживання характеризується посередньо. За час навчання у ДПТНЗ «Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти» не виявив інтересу до навчання, тому результат навчання досягнень переважно низького рівня. У вільний від навчання час приїздить до батька та проживає з ним у гуртожитку. Допомагає батьку по господарству. Захоплюється спортом - футболом. Поведінка недисциплінована, хитрий, брехливий, байдужий. Агресію не виявляє. В цілому поведінка відповідає низькому ризику вчинення повторного кримінального правопорушення.

Крім того, не зважаючи на те, що потерпіла не заявила вимог щодо відшкодування шкоди (не перешкоджає зверненню до суду з цивільним позовом в загальному порядку, згідно вимог ЦПК України), однак обвинувачений не відшкодував і частини завданих ним збитків потерпілій ОСОБА_8

З урахуванням викладеного, тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, та зважаючи на обставини, які пом'якшують покарання, правову позицію прокурора та захисника, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, та з огляду на всі обставини в цілому, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1, за вчинення злочину належить призначити покарання у виді штрафу.

Суд вважає, що дана міра покарання відносно обвинуваченого є достатньою для виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого, пом'якшуючи обставини.

На думку суду підстав для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, як неповнолітньої особи, немає, зважаючи на його поведінку, характеристику та доповідь органу пробації, зважаючи на наявність у нього негативної характеристики. При цьому, на думку суду, наявність низького ступеня ризику вчинення нових злочинів, не впливає на можливість звільнення останнього від кримінального покарання на підставі ст. 105 КК України, як на тому наполягала сторона захисту.

Так, суд вважає, що обвинувачений повинен нести самостійно відповідальність за свої вчинки та має можливість сплачувати завдані ним збитки і сплатити відповідний розмір штрафу, оскільки отримує стипендію та має можливість працевлаштуватися з метою збільшення свого доходу.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 досяг віку можливості призначення покарання у вигляді штрафу.

Зважаючи на те, що в рамках кримінального провадження цивільний позов не пред'являвся, підстав для вирішення питання про відшкодування завданої шкоди судом не вирішувалось.

Крім того, з обвинуваченого, на користь Держави України, слід стягнути витрати на проведення експертизи у розмірі 705 грн. 00 коп.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_1 не приймались, підстав для їх обрання судом також не встановлено до набрання вироком суду законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ст. 22, ст. 122, 124, ч. 3, ст. 349, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст.ст. 50, 65-67, 105, ч. 1 ст. 185 КК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. на користь держави.

Засуджений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль. ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області, МФО: 899998, КБК: 21081100, р/р 31114106010004, призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, - на користь Держави України (Одержувач: Держбюджет м. Бориспіль, ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: УДК у Київській області. МФО: 899998. КБК: 21081100. р/р 31114106010004, призначення платежу: адміністративний штраф та інші санкції) - 705 (сімсот п'ять) гри. 00 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його законному представнику, захиснику та прокурору.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду С.М.Вознюк