Рішення № 77928226, 03.10.2018, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2-а/679/30/2018

Справа № 679/1126/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

при секретарі Ясенчук С.Ю.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Гнатів І.І.,

третьої особи ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Нетішин адміністративну справу №679/1126/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1) до виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області (адреса місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 05399231), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_2), про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Нетішинського міського суду з позовом до виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування підпункту 2.1. пункту 2 рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області №381/2017 від 29.08.2017 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що рішенням Нетішинського міського суду від 26.08.2016 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27.02.2017 року, його визнано батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнуто аліменти на дитину на користь ОСОБА_4 Проте, остання знаючи про вищевказані рішення суду, звернулась до виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області із заявою про приватизацію нею та малолітньою ОСОБА_6 займаного ними житлового приміщення в гуртожитку, а саме: кімнати АДРЕСА_2, без дозволу позивача як батька дитини, на участь у приватизації малолітньої ОСОБА_6 В свою чергу, ОСОБА_1 дізнавшись із офіційного веб-сайту Нетішинської міської ради, що на розгляді виконавчого комітету буде розглядатись питання щодо приватизації ОСОБА_4 та малолітньою ОСОБА_6 вищевказаного житлового приміщення, 22.08.2017 року звернувся із відповідною заявою до голови постійної комісії із забезпечення реалізації житлових прав громадян до якої долучив копії судових рішень про визнання його батьком малолітньої ОСОБА_6

Проте, на думку позивача, відповідач знехтував вимогою закону, зокрема, ч.2 ст.2, ч.2 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396, щодо надання обов'язкової письмової згоди обома батьками на приватизацію малолітньою особою житла та 29.08.2017 року прийняв оскаржуване рішення №381/2017, підпунктом 2.1. пункту 2 якого передав у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_6 житлове приміщення у гуртожитку, що використовується на умовах найму, а саме кімнату АДРЕСА_2, загальною площею 18,2 кв.м, житловою площею 12,9 кв.м.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки він як батько малолітньої ОСОБА_6 згоди на її участь у приватизації житлового приміщення не надавав.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 14.09.2017 року відкрито провадження у даній справі.

Суд зазначає, що 15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим КАС України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувся за правилами загального позовного провадження, що передбачено новою редакцією КАС України.

Відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 14.09.2017 року за заявою позивача вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії підпункту 2.1. пункту 2 рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області №381/2017 від 29.08.2017 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 року вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасовано та постановлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 18.04.2018 року зупинено провадження у справі до моменту вирішення питання про відвід головуючого судді Базарника Б.І. за заявою третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4

Ухвалою Нетішинського міського суду від 19.04.2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід головуючого судді відмовлено.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 24.04.2018 року провадження у даній справі відновлено.

Відповідно до письмових заперечень представника відповідача, які надійшли до суду 29.12.2018 року, останній вказує на те, що 24.07.2017 року адміністратором Центру надання адміністративних послуг було прийнято заяву про оформлення передачі в приватну спільну сумісну власність жилого приміщення у гуртожитку, що займає ОСОБА_4 разом із членами її сім'ї. До заяви додано повний пакет документів згідно з п.18 Положення про порядок передачі житлових приміщень у гуртожитках, затвердженого рішенням 19 сесії Нетішинської міської ради 6 скликання від 29.12.2011 року №19/368.

29.08.2017 року листом №604/15.13.4.-36 надійшла інформація з відділу державної реєстрації актів цивільного стану про те, що 28.04.2011 року проведено реєстрацію народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис №145 із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України. Враховуючи означене, постійна комісія із забезпечення реалізації житлових прав громадян 23.08.2017 року розглянула звернення ОСОБА_4 щодо передачі їй та її доньці у власність житлової кімнати НОМЕР_1 та 29.08.2017 року було прийнято оскаржуване позивачем рішення, на підставі якого 11.09.2017 року керівником органу приватизації видано Свідоцтво про право власності на житло.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, представник відповідача вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 являються безпідставними та необгрунтованими, а тому просить відмовити у їх задоволенні.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позов, надали пояснення аналогічні змісту позову, просили його задоволити.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та навела обґрунтування, зазначені у письмових запереченнях на позов ОСОБА_1

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, вважають його вимоги безпідставними та необгрунтованими. ОСОБА_4 також зазначила, що саме нею було ініційовано питання про визнання позивача батьком їхньої малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв'язку з чим вона зверталась до суду з відповідним позовом. ОСОБА_4 вказує, що ОСОБА_1 не визнавав себе батьком та оскаржував рішення, яким підтверджено його батьківство, що суперечить змісту та доводам, які наводяться останнім в даній справі. На момент її звернення до органу приватизації та прийняття рішення про передачу їй та доньці у спільну власність житлової кімнати, відповідачем не внесено змін до актового запису про народження їх доньки ОСОБА_6 щодо його батьківства, він не є членом їхньої сім'ї, а отже, на її переконання, відповідачем прийнято правомірне та законне рішення.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про те, що позовна заява не підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що підпунктом 2.1. пункту 2 рішення виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області №381/2017 від 29.08.2017 року передано у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_6 житлове приміщення у гуртожитку, що використовується на умовах найму, а саме кімнату АДРЕСА_2, загальною площею 18,2 кв.м, житловою площею 12,9 кв.м. (арк.м.40).

Прийняттю згаданого рішення передувала заява ОСОБА_4 від 24.07.2017 року до Центру надання адміністративних послуг Нетішинської міської ради про оформлення передачі в приватну спільну сумісну власність жилого приміщення у гуртожитку.

Відповідно до п.18 Положення про порядок передачі житлових приміщень у гуртожитках, що належать до комунальної власності м.Нетішина у власність громадян, затвердженого рішенням 19 сесії Нетішинської міської ради 6 скликання від 29.12.2011 року №19/368, громадянином до органу приватизації надаються:

- оформлена та підписана усіма повнолітніми членами сім'ї, які беруть участь у приватизації заява на приватизацію житлового приміщення у гуртожитку;

- довідка про склад сім'ї та займані приміщення, видана підприємством, що обслуговує гуртожиток;

- засвідчена завідувачем гуртожитку копія ордера про вселення на житлову площу або інший документ, що посвідчує правомірність проживання на займаній житловій площі у гуртожитку;

- довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду;

- довідка про відсутність (наявність) житла на праві приватної власності у заявника та членів сім'ї;

- довідки з місця роботи повнолітніх членів сім'ї (для непрацюючих довідку про те, що не працюють);

- довідки з місця навчання та з місця тимчасової реєстрації на період навчання;

- нотаріально засвідчена заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку;

- копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

- довідка з медичного закладу про перебування заявника та членів сім'ї на обліку осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

- довідка з відділення Ощадбанку України про включення до списку громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів;

- ксерокопія паспортів (сторінки 1, 2 та з відмітками про реєстрацію) на повнолітніх та свідоцтв про народження на неповнолітніх членів сім'ї.

ОСОБА_4 при подачі заяви на приватизацію житла 24.07.2017 року надано весь пакет документів, що підтверджено представником відповідача та третьою особою ОСОБА_4 в судовому засіданні.

Вивчаючи подані ОСОБА_4 документи відповідачем здійснено запит на підтвердження інформації, що стосується реєстрації відомостей про народження малолітньої ОСОБА_6 до відділу державної реєстрації актів цивільного стану. Листом №604/15.13.4.-36 від 29.08.2017 року (в день прийняття оскаржуваного рішення) відповідачу надійшла інформація про те, що 28.04.2011 року проведено реєстрацію народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис №145 із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (арк.м.38).

22.08.2017 року позивач звернувся із заявою до голови постійної комісії із забезпечення реалізації житлових прав громадян відповідно до якої просив прийняти копії судових рішень про визнання його батьком малолітньої ОСОБА_6 (арк.м.11).

Так, ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27.02.2017 року залишено в силі рішення Нетішинського міського суду від 26.08.2016 року, яким ОСОБА_1 визнано батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто на користь ОСОБА_4 аліменти на дитину в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.03.2016 року і до досягнення дитиною повноліття, а також вирішено питання про судові витрати.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (ч.1 цієї статті).

Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку (ч.2 ст.8 Закону).

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина (ч.3 ст.8 Закону).

Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону (ч.4 ст.8 Закону).

Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396, передбачено перелік документів, які громадянин подає до органів приватизації.

Відповідно до ч.2 п.18 Положення за малолітніх та неповнолітніх членів сім'ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Як вбачається з матеріалів справи та засвідчено в ході судового розгляду ОСОБА_4 як мати малолітньої ОСОБА_6 прийняла рішення щодо приватизації житла одноосібно, оскільки відомості про батька в свідоцтві про народження дитини ОСОБА_6 на момент звернення до органу приватизації були внесені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України..

На час звернення ОСОБА_4 до органів приватизації з заявою про приватизацію житлового приміщення, а також на день прийняття оскаржуваного позивачем рішення, зміни відомостей про батьків у актовий запис про народження малолітньої ОСОБА_6 на підставі ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 27.02.2017 року не були внесені.

Відповідно до п.2.5 розділу 2 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 року, передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається:

- особою, щодо якої складено актовий запис;

- одним із батьків неповнолітнього (малолітнього);

- піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього;

- опікуном недієздатної особи;

- спадкоємцем померлого;

- представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Якщо заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін до актового запису про народження після державної реєстрації народження, не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови засвідчення справжності підпису нотаріально. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.

Згідно з п2.6. розділу 2 Правил разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:

- свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;

- інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Відповідно до абз.8 п.2.1 розділу 2 Правил, заява про визнання батьківства, яка є підставою для внесення змін, може бути подана до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про народження (крім випадків, коли актовий запис про народження складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) або за місцем постановлення рішення суду про визнання батьківства.

Згідно п. 2.13.1 розділу 2 Правил, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Пунктом 2.21 розділу 2 Правил передбачено, що у разі внесення змін на підставі рішення суду, постанови адміністративного суду, органу опіки та піклування, оформленого розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету відповідних рад, за потреби, до них додаються відповідні заява про внесення змін та інші необхідні для виконання документи, які надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання актового запису цивільного стану, до якого вносяться зміни.

Відповідно до п.2.22 розділу 2 Правил, після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається або надсилається для вручення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп "Повторно". Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку.

При цьому, суд зазначає, що законодавством не визначено строк, упродовж якого заявник може звернутись до відділу ДРАЦС з метою внесення змін до актового запису цивільного стану у зв'язку з визнанням батьківства на підставі рішення суду.

Водночас, зміни відомостей про батька дитини внесено лише 28.03.2018 року, що підтверджується Витягом №00019990905 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення до актового запису змін, доповнень, та виданого повторно 26.04.2018 року свідоцтва про народження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, серії НОМЕР_2.

Таким чином, на переконання суду, відповідач правомірно прийняв рішення №381/2017, підпунктом 2.1. пункту 2 якого передав у спільну сумісну власність ОСОБА_4 та малолітньої ОСОБА_6 житлове приміщення у гуртожитку, оскільки на момент його прийняття відомості про батька дитини не були змінені у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, судом зазначається, що для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваним рішенням чи дією (бездіяльністю) суб'єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається.

Позивачем не надано суду доказів, які б свідчили, що у зв'язку із прийняттям відповідачем оскаржуваного індивідуального акту права, свободи та інтереси позивача потребують захисту. Проте, що позивач звернувся до суду в інтересах малолітньої доньки, останній також не зазначав у своєму позові, проте з пояснень його представника в судовому засіданні вбачається, що він оскаржує вищевказане рішення Нетішинської міської ради з метою захисту права його малолітньої доньки ОСОБА_6 на приватизацію житла в майбутньому.

Зважаючи на вказане, суд приходить до висновку про безпідставність посилання позивача на порушення його прав відповідачем, оскільки оскаржуване рішення не стосується його безпосередньо і жодним чином не впливає на його права, свободи чи інтереси.

Відповідно до статті 2 частини 2 пункту 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У адміністративному позові ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1) до виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області (адреса місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 05399231), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_2), про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду або через Нетішинський міський суд протягом тридцяти днів з його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.10.2018.

Суддя Б.І. Базарник