Рішення № 77927058, 07.11.2018, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1381/18

Провадження № 2/459/678/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Новосада М.Д.

з участю секретаря судового засідання Чухно Т.Л.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Червонограді за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної допомоги на утримання повнолітнього непрацездатного сина,

В С Т А Н О В И В :

07.05.2018 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому, із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31.08.2018 року, просив стягувати з відповідача на його користь матеріальну допомогу на його утримання в розмірі 1/4 частини від його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня звернення до суду пожиттєво. На обґрунтування позову послався на те, що відповідач є його батьком. Шлюб між його батьками розірвано. Стверджує, що являється дитиною-інвалідом, йому встановлено II групу інвалідності безтерміново. Зазначає, що хворіє на диспатичну кардіопатію-розчеплення передньої стулки мі трального клапана, патологія нирок, синдром Аарського і ММД у вигляді моторної недостатності. Вказує, що йому необхідні постійно кошти на лікування, влаштуватися на роботу немає змоги, його матеріальним утриманням займається лише мати, однак цих коштів не вистачає. Відповідач жодних коштів на його утримання не дає.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в якому просив відмовити останньому у задоволенні позову. На обгрунтуваня відзиву послався на те, що у зв'язку із шкідливими умовами праці на «Шахта «Зарічна» ДП «Львіввугілля» та інших шахтах, на яких він пропрацював близько 27 років, 15.02.2009 року звільнений за станом здоров'я з посади електрослюсаря підземного, виявлено профзахворювання, у зв'язку з чим неодноразово знаходився на лікуванні. Вказує, що з 2009 року і до сьогодні витрачає значні кошти на лікування. На його утриманні перебуває мати та онуки.

31.08.2018 року позивач подав відповідь на відзив, в якій просив не брати до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, як безпідставні та необґрунтовані.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що мати отримує пенсію в розмірі 2 000,00 грн. щомісячно. Просить позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що усі кошти йдуть на лікування позивача, Діагноз позивача є важким, потребує значних щомісячних витрат, влаштуватися на роботу не може, так як ніхто не хоче брати на роботу людину з такими вадами. Мати позивача не працює. Просить позов задовольнити повністю.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Представник відповідача пояснив, що і позивач, і його мати спроможні працювати, а на утриманні відповідача перебуває дочка, онука та мати відповідача, щомісяця витрачає значні кошти на лікуванні, так як є інвалідом III групи. Просять відмовити позивачу у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 2, 3).

Згідно з матеріалами справи позивачу встановлено II групу інвалідності з дитинства безтерміново (а.с. 4, 131). Також матеріалами справи підтверджено, що останній хворіє на диспатичну кардіопатію-розчеплення передньої стулки мітрального клапана, патологія нирок, синдром Аарського і ММД у вигляді моторної недостатності (а.с. 6-25, 132-161).

Позивач отримує державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства II групи у розмірі 1 452,00 грн. (довідка від 29.08.2018 року № 1787).

Кошти на утримання повнолітнього позивача відповідач в добровільному порядку не дає.

Відповідно до ст.198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Як передбачено ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно із ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Також ст.182 СК України передбачно, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу встановлено III групу інвалідності по професійному захворюванню безтерміново (а.с. 53), з 15.02.2009 року не працює (а.с. 60), у зв'язку з професійним захворюванням систематично проходить обстеження та лікування (а.с. 63,78, 106), має на утриманні непрацездатну матір ОСОБА_5, 1938 р.н.. Останній перебуває з 02.01.2007 року на обліку в головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком у розмірі 6 294,83 грн. (а.с. 123, 124), а також отримує з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м.Червонограда щомісячно страхові виплати (а.с. 166). За період з квітня 2018 року по вересень 2018 року отримав 30 101,82 грн. страхових виплат (довідка про доходи №6-6850/6 від 25.10.2018 року.

Судом встановлено, що матеріальний стан позивача є незадовільним, останньому встановлено безтерміново II групу інвалідності, хворіє.

Наведене свідчить про потребу позивача в наданні відповідачем йому матеріальної допомоги, а відповідач згідно зі своїм матеріальним становищем, на думку суду, має можливість надавати синові матеріальну допомогу. При цьому, суд виходить з того, що законом не встановлено конкретний розмір частки від доходу на утримання дитини, розмір такої частки визначає суд, виходячи з конкретних обставин справи.

Аліменти повнолітнім непрацездатним дочці, сину, які потребують матеріальної допомоги, у разі визнання їх інвалідами І, ІІ групи присуджуються на строк інвалідності.

Згідно з довідкою МСЕК серії 12 ААА №344378 від 06.09.2016 року ОСОБА_1 II група інвалідності встановлена безтерміново.

Згідно з ч. 1 ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

Відповідно до статті 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

За таких обставин, виходячи з принципу справедливості та розумності, а також обов'язку обох батьків приймати участь в утриманні своєї дитини, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача до сплати на користь позивача матеріальної допомоги щомісяця в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів пожиттєво, починаючи з 07.05.2018 року.

За подання позову до суду про стягнення аліментів позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Тому згідно із ст.141 ЦПК України з відповідача на користь Державної судової адміністрації України підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 2, 12,13, 81, 141, 200, 206, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) про стягнення матеріальної допомоги на утримання повнолітнього непрацездатного сина - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку(доходу), починаючи з 07.05.2018 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної судової адміністрації 704, 80 грн. судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.11.2018 року.

Суддя: М. Д. Новосад