Ухвала суду № 77926563, 19.11.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/782/17

№ провадження 1-кп/453/10/18

У Х В А Л А

про призначення додаткової судово-медичної експертизи

19 листопада 2018 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Микитина В.Я.,

секретаря судових засідань Корнута Т.Б.,

з участю прокурора Максимів О.Г.,

потерпілої ОСОБА_2,

захисників обвинуваченого - адвокатів Мицика О.В. та Вуйцік О.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_5,

та представника цивільного відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Сколе Львівської області кримінальне провадження, внесене 21.07.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140300000640, про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дрогобич Львівської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого за основним місцем праці лікарем-анестезіологом КЗ ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війни та репресованих ім. Юрія Липи», працюючого за сумісництвом лікарем-анестезіологом, консультантом КЗ ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», із наявною інвалідністю ІІІ групи (загальне захворювання), депутатом не являється, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Сколівського районного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження, внесене 21.07.2016 року у Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12016140300000640 щодо ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України. Зокрема, згідно обвинувального акта у вказаному кримінальному провадженні, обвинуваченому ОСОБА_5, як лікарю-консультанту КЗ ЛОР «Львівський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ставиться у провину неналежне виконанням ним своїх професійних обов`язків, а саме нефахове проведення у приміщенні КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ», куди він прибув для надання консультації хворому ОСОБА_7, пункції правої плевральної порожнини, що є у причинному зв`язку з настанням смерті останнього.

У матеріалах кримінального провадження наявний висновок комісійної судово-медичної експертизи № 10, виконаної 28.02.2017 року експертною комісією КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи», згідно котрої експертами надано відповіді на наступні питання: чи правильно було встановлено діагноз хворого ОСОБА_7 після його поступлення у КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» та подальше його лікування, якщо ні, то чим це пояснюється?; чи у повному обсязі в умовах КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» проведено обстеження хворого ОСОБА_7?; чи відповідало призначене лікування хворому ОСОБА_7 встановленому йому діагнозу, якщо ні, то чим це пояснюється?; чи у повному об'ємі та чи своєчасно надано медичну допомогу хворому ОСОБА_7 в умовах КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ», якщо ні, то чим це пояснюється і які саме заходи необхідно було б ще провести?; чи не було протипоказань призначеного лікування хворому ОСОБА_7 та чи проведене лікування стало причиною погіршення стану його здоров'я?; яку медичну допомогу у даному випадку зобов'язані були надати медичні працівники при встановленні у хворого ознак захворювання, зокрема з діагнозом «цироз печінки у стадії субкомпенсації алкогольного генезу», «синдром відміни алкоголю», «алкогольна енцефалопатія», «алкогольний делірій», та чи зобов'язані були виконати певні медичні заходи, встановлені чинними нормативними документами МОЗ України, якщо так, то які саме?; що було підставою для втручання хворому ОСОБА_7, зокрема під час проведення медичної маніпуляції плевральної пункції?; чи були порушені медичними працівниками чинні медичні документи МОЗ України під час лікування хворого ОСОБА_7 у КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ», у тому числі проведення медичної маніпуляції плевральна пункція та після її проведення, якщо так, то які саме і ким саме?; чи є медичні дані про вміст алкоголю у хворого ОСОБА_7 при поступленні у КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ», якщо так, то в якій кількості та яка ступінь сп'яніння?; яка причина смерті особи і час її настання?; чи хворіла особа хворобами, які б сприяли настанню смерті?; чи є у причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_7 характер і тяжкість його захворювання?; чи є у причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_7 виконання або неналежне виконання професійних обов'язків медичними працівниками, допущене під час лікування, якщо так, то які саме і ким саме?; чи являється причиною смерті ОСОБА_7 випадковий прокол діафрагми справа та печінки, що виникли під час проведення медичної маніпуляції плевральна пункція та з чим пов'язаний випадковий прокол діафрагми? Експертною комісією надано відповіді на поставлені слідчим запитання.

Обвинувачений ОСОБА_5 своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає в силу цілого ряду розбіжностей у медичній документації хворого ОСОБА_7, а також відсутності частини такої документації під час виконання вказаної вище комісійної судово-медичної експертизи № 10 від 28.02.2017 року, у зв'язку з чим у судовому засіданні його захисниками - адвокатами Мициком О.В. та Вуйцік О.Б. заявлене клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи з метою з'ясувати наступні питання: чи призводить випадковий прокол печінки під час проведення діагностичної плевральної пункції до неминучої смерті хворого від крововтрати в умовах реанімаційного відділення КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ»?; чи повинні були (або могли) завідуючий відділенням та лікуючі (чергові) лікарі виявити у хворого ОСОБА_7 шляхом проведення загального аналізу крові кожної години (або двох годин), згідно рекомендацій лікаря-консультанта, кровотечу через падіння показників гемоглобіну та еритроцитів після проведення хворому пункції правої плевральної порожнини?; чи підлягала хірургічному або консервативному лікуванню своєчасно виявлена кровотеча внаслідок проведення загального аналізу крові кожної години (або двох годин) згідно рекомендацій лікаря консультанта ОСОБА_5?; яким би мав бути порядок дій (вжиті заходи) лікарями КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» у разі діагностування у хворого ОСОБА_7 кровотечі після проведення плевральної пункції?; чи мало місце неналежне виконання лікарями КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» обов'язків по лікуванню хворого ОСОБА_7 враховуючи наступне: відсутність в історії хвороби хворого ОСОБА_7 опису флюрографії при госпіталізації 29.06.2016 року; приховування факту релаксації діафрагми, діагностованого у ОСОБА_7 у 2013 році; не проведення додаткового рентгенологічного дослідження, рекомендованого лікарем-рентгенологом після 29.06.2016 року з метою виявлення ознак паталогічної тіні у районі діафрагми; невиконання рекомендацій лікаря-консультанта від 05.07.2016 року щодо проведення рентгенографії грудної клітки хворого ОСОБА_7; невиконання рекомендацій лікаря-консультанта від 19.07.2016 року щодо проведення загального аналізу крові щогодини, невитребування оглядової рентгенографії легень від 00:30 20.07.2016 року та не врахування її результату при визначенні критичного стану хворого для надання невідкладної медичної допомоги хворому після проведення діагностичної пункції протягом 9-ти годин?; що є фактичною причиною смерті ОСОБА_7: випадковий прокол діафрагми та печінки, що спричинили кровотечу чи недіагностована лікарями КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» протягом 9-ти годин кровотеча та непроведення невідкладних медичних заходів з метою рятуванням життя хворого?

Клопотання про призначення у справі додаткової судово-медичної експертизи обґрунтоване тим, що у матеріалах кримінального провадження наявні два описи проведеної 29.06.2016 року флюрографії хворому ОСОБА_7, які не відповідають один одному: один містить відомості про наявність патологічного вогнища, релаксації діафрагми до V-го ребра, що може свідчити про патологію діафрагми або суміжних органів (печінки, правої легені), інший опис зазначає лише про підняття діафрагми до V-го ребра, що є можливим при супутній патології і рахується нормою. Зазначене різне формулювання стало можливим, на думку сторони захисту, внаслідок зловживань з боку працівників КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» при формулюванні висновку медичної ради. При цьому, на момент проведення комісійної судово-медичної експертизи № 10 від 28.02.2017 року жодного з вказаних вище описів в історії хвороби не було, як не було і оглядової рентгенографії легень, проведеної хворому 20.07.2016 року. Вказані документи експертами не оцінювались. У свою чергу, розбіжності в описах флюорографії хворого ОСОБА_7 вплинули на визначення діагнозу та лікування, а, у подальшому, - не було взято до уваги медичною радою КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ», КЕК департаменту ОЗ ЛОДА та при проведенні комісійної судово-медичної експертизи. Крім того, експертним висновком судово-медичної експертизи № 32 (комісійної, додаткової) від 31.01.2018 року, призначеної ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 29.11.2017 року, підтверджено те, що для виключення або підтвердження наявності патологічного процесу та призначення відповідного лікування необхідно було хворому провести додаткове рентгенологічне обстеження з правого боку органів грудної клітки, зокрема правограму або комп'ютерну томографію органів грудної клітки, що не було зроблено працівниками КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» з 29.06.2016 року по 20.07.2016 року. Також, під час судового розгляду, зокрема з показів лікарів КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» встановлено, що призначення лікаря-консультанта ОСОБА_5 під час огляду хворого ОСОБА_7 05.07.2016 року та 19.07.2016 року мали виключно рекомендаційний характер і виконувались лише за вказівкою лікуючого лікаря КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» та лікаря, під наглядом якого перебував хворий ОСОБА_7. Крім цього, у висновку експерта № 10 від 28.02.2017 року чітко вказано про неправильність тлумачення висновків консультантів, а рекомендація лікаря-консультанта ОСОБА_5 від 05.07.2016 року щодо проведення хворому ОСОБА_7 рентгену грудної клітки взагалі не була виконана, оскільки, як зазначив під час допиту лікуючий лікар ОСОБА_8, проведення такого він не вважав за доцільне з огляду на важкий стан хворого, незважаючи на те, що проведення рентгену грудної клітки хворого ОСОБА_7 та наявність знімку і опису в історії хвороби у подальшому могли виключити дії ОСОБА_5 у частині проведення пункції плевральної порожнини. Враховуючи зазначене, з метою з'ясування обставин, що мають значення для кримінального правопорушення, усунення існуючих неузгодженостей наявного висновку експерта із законодавчими нормами обвинувачений та його захисники просять призначити додаткову судово-медичну експертизу.

Обвинувачений ОСОБА_5 клопотання своїх захисників підтримав, просив таке задовольнити з підстав, що у ньому викладені.

Прокурор при вирішенні заявленого клопотання поклалася на розсуд суду, однак, у випадку призначення судом додаткової судово-медичної експертизи, заявила клопотання, котре просила розглянути одночасно із клопотанням сторони захисту, про призначення додаткової судово-медичної експертизи і у котрому вважає за доцільне поставити перед експертами наступні питання: чи входить в обов'язки згідно посадової інструкції лікаря-консультанта ОСОБА_5 проведення маніпуляції (операції) без проведення відповідних записів з обґрунтуванням у потребі про її проведення у медичних документах хворого?; за якими медичними критеріями стан хворого ОСОБА_7 кваліфіковано як тяжкий та такий, що вимагає втручання за життєвими показаннями та чи є таким втручання діагностична плевральна пункція?; чи можливо за відсутності рентгенологічного обстеження та інших будь-яких даних про наявність рідини у плевральній порожнині проведення пункції з діагностичною метою за життєвими показаннями?; чи входить у перелік можливих ускладнень проведеної плевральної пункції потрійного проколу органів черевної порожнини, у даному випадку печінки та діафрагми, кровотеча із судин міжреберних м'язів та печінки і чому описано три ранових канали у печінці, а не один, як про це стверджує лікар-консультант ОСОБА_5?; чи міг лікар-консультант ОСОБА_5 відмовитись від виконання діагностичної пункції за відсутності рентгенологічних даних чи даних ультразвукового дослідження синусу плевральної порожнини?; чи можливо методом перкусії відрізнити перкуторну тупість печінки та наявності рідини у плевральній порожнині?; які показники свідчили про гіпоксію (недостатність кисню), крім відсутності дихання аускультативно і перкуторної тупості до пункції?; чому у висновку за результатми клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги хворому ОСОБА_7, затвердженого наказом ДОЗ ЛОДА від 07.04.2016 року за № 306, не зазначено про необхідність проведення маніпуляції плевральної порожнини за життєвими показаннями?; чи проведена лікарем-консультантом ОСОБА_5 пункція плевральної порожнини хворому ОСОБА_7 відповідно до методики її проведення?; які подальші дії повинні були б бути проведені лікарем-консультантом ОСОБА_5 після проведення діагностичної пункції з метою отримання рідини та не отримання такої рідини?; чи існували ризики при проведенні пункції плевральної порожнини, зокрема кровотеча у плевральну порожнину та у черевну порожнину, за наявності достатніх даних, які були відомі лікарю-консультанту ОСОБА_5 та наявності медичної документації хворого ОСОБА_7?; які подальші дії після проведення невдалої спроби пункції плевральної порожнини повинен був вчинити лікар-консультант ОСОБА_5, у тому числі і залишення записів у медичній документації хворого ОСОБА_7?

Необхідність поставлення експертам додаткових питань прокурором обґрунтована тим, що фізикальні (фізичні) методи дослідження пацієнта, а саме огляд (інспекція), пальпація (промацування), перкусія (простукування) і аускультація (вислуховування), на переконання прокурора та попри розвиток сучасних методів, зокрема таких як ультразвукове дослідження та рентгенологічне дослідження, хоча і зберігають свою актуальність і на даний час, однак викликає подив у сторони обвинувачення недотримання самим обвинуваченим поряд з вищевказаними методами перед виконанням медичної маніпуляції хворому ОСОБА_7, а особливо при тому, що вона має ряд ускладнень, таких сучасних методів, як ультразвукове та рентгенологічне дослідження, хоча обвинувачений мав таку можливість, так як зазначене устаткування у КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» наявне та активно використовується за призначенням. Крім того, прокурор переконана, що без рентгенологічного обстеження хворого, як і без будь-яких інших даних про наявність рідини у його плевральній порожнині, проведення пункції з діагностичною метою не представлялось можливим. Ще прокурор наголошує на необхідності перевірки проведення обвинуваченим плевральної пункції відповідно до методики, зокрема з урахуванням положення хворого ОСОБА_7, згоди останнього чи членів його родини на проведення такої пункції тощо.

Потерпіла ОСОБА_2 при вирішенні питання щодо призначення у справі додаткової судово-медичної експертизи поклалася на розсуд суду, оскільки першочергово вважає обов'язком суду з'ясування дійсних обставин справи, встановлення винних осіб у виконанні чи невиконанні ними своїх посадових обов'язків, котрі призвели до смерті хворого ОСОБА_7, а також притягнення таких осіб до відповідальності, із розмежуванням їх відповідальності.

Представник цивільного відповідача КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» - ОСОБА_6 при вирішенні питання щодо призначення у справі додаткової судово-медичної експертизи поклалася на розсуд суду, однак просила врахувати, що у матеріалах кримінального провадження наявний результат патанатомічного дослідження ОСОБА_7 та виставлений патанатомічний діагноз, під час котрого паталогічного вогнища у діафрагмі та легенях останнього не було виявлено. Відповідно, результати флюорографії не впливали на встановлення діагнозу та обрання тактики лікування хворого ОСОБА_7, тому не мали суттєвого значення при проведенні комісійної судово-медичної експертизи як і не будуть мати при проведенні додаткової експертизи. Наголошує на тому, що рішення про проведення пункції плевральної порожнини хворому ОСОБА_7 приймав виключно лікар-консультант ОСОБА_5, без наявної у медичній документації рентгенограми та без згоди пацієнта на проведення такої пункції. Крім того, посилання сторони захисту у поданому клопотанні на рекомендування обвинуваченим лікуючому лікарю та медичним працівникам проведення щогодинного загального аналізу крові хворого ОСОБА_7 та, відповідно, невиконання ними цих рекомендацій, вважає безпідставними, так як таких рекомендацій у проведеному записі не існує.

Заслухавши думку присутніх сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 332 КПК України, під час судового розгляду суд, за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого, за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Частина 1 ст. 242 КПК передбачає, що експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а згідно з ч. 1 ст. 86 вказаного Кодексу, доказ визнається допустимим, якщо він не отриманий у встановленому ним порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод.

На неухильне дотримання процедури отримання доказів, а також їх ретельну перевірку судом на предмет допустимості також звертає увагу і Верховний Суд України у своїй постанові від 16.03.2017 року у справі № 5-364кс16, котра є обов'язковою та враховується судом.

Можливість та порядок призначення судом додаткової та комісійної судових експертиз у кримінальному провадженні чинним КПК України не регламентовано. Однак, діючою Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертиних досліджень, затвердженою наказом Мінсітерства юстиції України від 08.10.1998 року за № 53/5 (із змінами та доповненнями), визначені поняття додаткової та комісійної експертиз, порядок їх призначення та проведення.

Як роз'яснюється у п. 10. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу у кримінальних та цивільних справах», судам слід мати на увазі, що первинною є експертиза, при проведенні якої об'єкт досліджується вперше. Додаткова ж експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з'ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не усі подані йому об'єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними, або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові.

Таким чином, суд вправі призначити у кримінальному провадженні додаткову комісійну судову експертизу, при наявності для цього достатніх підстав.

Такі підстави у даному кримінальному провадженні мють місце, виходячи з наступного.

Так, як уже йщлося вище, на стадії досудового розслідування за клопотанням слідчого була проведена судово-медична експертизи № 10 (комісійна), котра була виконана 28.02.2017 року експертною комісією КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи», а експертами надано відповіді на ряд поставлених питань, а, основне, надано відповідь на питання про причини смерті хворого ОСОБА_7 і її зв'язок з неналежним виконанням професійних обов'язків обвинуваченим, який не фахово провів пункцію правої плевральної порожнини хворому.

Разом з тим, на переконання сторони захисту, настання смерті ОСОБА_7 є у причинному зв'язку із неналежним виконанням професійних обов'язків, пов'язаних з не визначенням точного діагнозу, обранням неправильної тактики лікування, відсутності динамічного спостереження за станом хворого після проведення плевральної пункції, не виявленням ускладнення, що виникло внаслідок діагностичної пункції, неефективним проведенням реанімаційних заходів у повному обсязі, що мало місце тільки зі сторони працівників КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ», і, як наслідок, значно зменшує ступінь вини обвинуваченого. Такі обставини підлягають додатковому дослідженню, так як будуть, з-поміж іншого, мати істотне значення при вирішенні заявленого потерпілими цивільного позову про стягнення майнової та моральної шкоди з винних осіб та їх працедавців.

Крім того, ухвалою від 29.11.2017 року у даній справі судом призначалася судова почеркознавча експертиза з дослідження підпису та технічної експертизи документа, на вирішення якої ставилось питання: чи виконаний підпис на звороті арк. 93 медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_7 № 2819 ОСОБА_5?; кщо даний підпис виконано іншою особою, то вказати із застосуванням яких технічних засобів або прийомів він був виконаний; чи має місце виконання іншого підпису поверх підпису, виконаного ОСОБА_5, або ж його обведення, якщо так, то чи виконаний інший підпис поверх підпису ОСОБА_5 ним або ж іншою особою? Цією ж ухвалою призначалася судово-медична експертиза (додаткова), на вирішення якої поставлено такі питання: шо спостерігається на знімку проведеної 29.06.2016 року флюорографії хворому ОСОБА_7, зокрема релаксація діафрагми до V-го ребра, чи підняття діафрагми до V-го ребра?; чи є патологічне вогнище у нижніх відділах правої легені або діафрагмі?; чи є і яка саме відмінність між термінами «релаксація діафрагми до V-го ребра» та «підняття діафрагми до V-го ребра» та які наслідки зазначених описів флюрографії для подальшого лікування хворого?

Згідно наявного у справі висновку судово-медичної експертизи № 32 (комісійної, додаткової) від 31.01.2018 року, судити про наявність паталогічного вогнища у нижньому відділі правої легені чи у діафрагмі, або на діафрагмі справа, по представленим рентгенологічним даним важко через затемнення у нижній частині правої легені і нечіткість контурів діафрагми. Для виключення або підтвердження наявності патологічного процесу та призначення відповідного лікування, пацієнту необхідно було провести додаткове рентгенологічне обстеження з правого боку органів грудної клітки, - правограму, або ж комп'ютерну томографію органів грудної клітки.

У свою чергу, з наявного у справі висновку судової почеркознавчої експертизи № 6899/6902 від 16.02.2018 року вбачається, що у місці розташування підпису від імені ОСОБА_5 на звороті арк. 93 медичної карти стаціонарного хворого № 2819 ОСОБА_7, фарбувальною речовиною синьо-фіолетового кольору із світлим відтінком спочатку був виконаний первинний підпис, поверх якого, шляхом наведення штрихів фарбувальною речовиною синьо-фіолетового кольору з темним відтінком був виконаний вторинний підпис. Первинний підпис від імені обвинуваченого виконаний особою із достатньо високим рівнем автоматизації навичок письма і сформованим динамічно-руховим стереотипом. Ознаки, які б вказували на незвичність умов виконання цього підпису, відсутні. Вторинний підпис від імені обвинуваченого виконаний шляхом наведення штрихів первинного підпису. Як первинний, так і вторинний підписи, є непридатними для ідентифікації особи виконавця.

Відтак, беручи до уваги те, що обвинувачений та його захисники вважають неприпустимими наявність у матеріалах кримінального провадження двох різних за змістом описів проведеної хворому ОСОБА_7 флюорографії, зокрема один містить відомості про наявність у хворого паталогічного вогнища, релаксації діафрагми до V-го ребра (може свідчити про патологію діафрагми або суміжних органів), а інший містить відомості про підняття діафрагми до V-го ребра (може свідчити про супутню патологію і рахується нормою), і при цьому встановлено, що зазначена медична документація та наявні у ній відомості мають істотне значення для ухвалення рішення у даному кримінальному провадженні, так як від змісту такої інформації залежало прийняте обвинуваченим рішення про вчинення хворому ОСОБА_7 пункції правої плевральної порожнини, як і виконання посадовими особами КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» покладених ним рекомендацій після вчинення такої пункції, то усе вищевикладене відповідно до вимог ст. 89 КПК України тягне за собою неможливість дослідження таких доказів і надання їм належної оцінки без усунення відповідних розбіжностей.

Суд намагався усунути виниклі розбіжності з урахуванням додатково зібраних у справі доказів, зокрема у спосіб допиту у судовому засіданні експертів, які проводили судово-медичну експертизу № 10 від 28.02.2017 року (комісійну) та судово-медичну експертизу № 32 від 31.01.2018 року (комісійну, додаткову), однакусунути неповноту висновків у наведений вище спосіб не представилось можливим, так як експерти підтвердили про ненадання їм у розпорядження рентгенологічних знімків хворого ОСОБА_7 та їх описів, відсутності та неврахування відомостей про наявність у хворого ОСОБА_7 іншої патології, що потребувало додаткового обстеження, а також показання проведення останньому плевральної пункції через наявність гідротораксу та колапсу легень, як і можливість зупинки кровотечі в умовах реанімаційного відділення. Таким чином, необхідність розширення експертного дослідження у даному кримінальному провадженні є очевидною та надалі існує.

Крім того, враховуючи вимоги ст. 2 КПК України, а також положення зазначеного Кодексу щодо необхідності забезпечення судом сторонам кримінального провадження рівних процесуальних можливостей щодо засобів доказування і змагальності, беручи також до уваги те, що первинна судово-медична експертиза у даній справі проводилась комісійно, суд вважає, що для з'ясування обставин, які мають значення для повного та неупередженого судового розгляду даного кримінального провадження необхідно провести додаткову комісійну судово-медичну експертизу, а, відтак, клопотання сторони захисту підлягає до задоволення, за виключенням окремих посилань при поставленні ними питань експертам, котрі не підтверджені зібраними матеріалами кримінального провадження, а саме щодо рекомендацій обвинуваченого, котрі не містяться у проведеному записі медичної документації хворого ОСОБА_7, а підроблення такого запису, як і підпису обвинуваченого під цим записом, ствердно не підтверджено. Крім того, одночасно, суд вважає за доцільне поставити на вирішення додаткової комісійної судово-медичної експертизи у даному провадженні поставлені стороною обвинувачення додаткові питання (з урахуванням їх часткового поєднання), відповіді на котрі, з урахуванням пояснень представника КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» у судовому засіданні, на переконання суду, будуть мати істотне значення і безперечно впливатимуть на ухвалення судом рішення у справі. Таким чином, клопотання сторони обвинувачення також підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 242, 332, 350, 372, 376 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатів Мицика Олега Володимировича та Вуйцік Ольги Богданівни про призначення додаткової судово-медичної експертизи, - задовольнити.

Клопотання прокурора Сколівського відділу Стрийської місцевої прокуратури юриста І-го класу Мксимів Олени Гнатівни про призначення додаткової судово-медичної експертизи, - задовольнити.

У кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 140 КК України призначити додаткову комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам КЗ ЛОР «Львівське обласне бюро судово-медичних експертиз» (79010, м. Львів, вул. Пекарська, буд. 61).

На вирішення додаткової експертизи поставити такі питання:

1. Чи призводить випадковий прокол печінки під час проведення діагностичної плевральної пункції до неминучої смерті хворого від крововтрати в умовах реанімаційного відділення медичного закладу ( уданому випадку КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ»)?

2. Чи повинні були (або могли) завідуючий відділенням та лікуючі (чергові) лікарі КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» виявити у хворого ОСОБА_7 шляхом проведення загального аналізу крові кожної години (або кожних двох годин) кровотечу через падіння показників гемоглобіну та еритроцитів після проведення хворому пункції правої плевральної порожнини?

3. Чи підлягала хірургічному або консервативному лікуванню своєчасно виявлена кровотеча внаслідок проведення загального аналізу крові кожної години (або кожних двох годин)?

4. Яким мав бути порядок дій (вжиті заходи) лікарями КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» у разі діагностування у хворого ОСОБА_7 кровотечі після проведення плевральної пункції?

5. Чи мало місце неналежне виконання лікарями КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» обов'язків по лікуванню хворого ОСОБА_7, враховуючи відсутність в історії хвороби хворого ОСОБА_7 опису флюорографії при госпіталізації 29.06.2016 року; відсутності даних про релаксацію діафрагми, діагностованого у ОСОБА_7 у 2013 році; не проведення додаткового рентгенологічного дослідження, рекомендованого лікарем-рентгенологом після 29.06.2016 року, з метою виявлення ознак паталогічної тіні у районі діафрагми; невиконання рекомендацій лікаря-консультанта від 05.07.2016 року щодо проведення рентгенографії грудної клітки хворого ОСОБА_7; невитребування оглядової рентгенографії легень від 00:30 20.07.2016 року та не врахування її результату при визначенні критичного стану хворого для надання невідкладної медичної допомоги хворому після проведення діагностичної пункції протягом 9-ти годин?

6. Що слід вважати фактичною причиною смерті ОСОБА_7, зокрема випадковий прокол діафрагми та печінки, що спричинили кровотечу, чи недіагностована лікарями КЗ СРР «Сколівська ЦРЛ» протягом 9-ти годин кровотеча та непроведення невідкладних медичних заходів з метою рятуванням життя хворого?

7. Чи входить в обов'язки згідно посадової інструкції лікаря-консультанта ОСОБА_5 проведення маніпуляції (операції) без проведення відповідних записів з обґрунтуванням у потребі про її проведення у медичних документах хворого?

8. За якими медичними критеріями стан хворого ОСОБА_7 кваліфіковано як тяжкий та такий, що вимагає втручання за життєвими показаннями, чи є таким втручанням діагностична плевральна пункція?

9. Чи можливо за відсутності рентгенологічного обстеження та інших будь-яких даних про наявність рідини у плевральній порожнині, проведення пункції з діагностичною метою, за життєвими показаннями?

10. Чи входить у перелік можливих ускладнень проведеної плевральної пункції потрійного проколу органів черевної порожнини, у даному випадку печінки та діафрагми, кровотеча із судин міжреберних м'язів та печінки і чому описано три ранових канали у печінці, а не один?

11. Чи міг лікар-консультант ОСОБА_5 відмовитись від виконання діагностичної пункції за відсутності рентгенологічних даних чи даних ультразвукового дослідження синусу плевральної порожнини?

12. Чи можливо методом перкусії відрізнити перкуторну тупість печінки та наявності рідини у плевральній порожнині і які показники свідчили про гіпоксію (недостатність кисню), крім відсутності дихання аускультативно і перкуторної тупості, до проведення пункції хворому ОСОБА_7?

13. Чому у висновку за результатми клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги хворому ОСОБА_7, затвердженого наказом ДОЗ ЛОДА від 07.04.2016 року за № 306, не зазначено про необхідність проведення маніпуляції плевральної порожнини за життєвими показаннями?

14. Чи проведена лікарем-консультантом ОСОБА_5 пункція плевральної порожнини хворому ОСОБА_7 відповідно до методики її проведення, у тому числі враховуючи положення хворого, згода хворого чи його родичів на проведення такої пункції, забезпечення знеболення і таке інше?

15. Які подальші дії повинні були б бути проведені лікарем-консультантом ОСОБА_5 після проведення діагностичної пункції з метою отримання рідини та не отримання такої рідини?

16. Чи існували ризики при проведенні пункції плевральної порожнини, зокрема кровотеча у плевральну порожнину та у черевну порожнину, за наявності достатніх даних, які були відомі лікарю-консультанту ОСОБА_5 та наявності медичної документації хворого ОСОБА_7 і які подальші дії після проведення невдалої спроби пункції плевральної порожнини повинен був вчинити лікар-консультант ОСОБА_5?

Надати у розпорядження експертів для проведення додаткової комісійної судово-медичної експертизи матеріали кримінального провадження № 453/782/17, провадження № 1-кп/453/10/18, у двох томах, разом із оригіналом медичної документації хворого ОСОБА_7 та речовими доказами.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від проведення експертизи без поважних причин.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя В.Я. Микитин