Ухвала суду № 77926064, 14.11.2018, Бродівський районний суд Львівської області

справа № 439/1826/15-к

У Х В А Л А

про скасування арешту майна

Справа № 439/1826/15-к

Провадження 1-кс/439/403/18

14 листопада 2018 року м. Броди

Слідчий суддя Бродівського районного суду Львівської області Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Скорик І.Б., прокурора Кошарко Ю.В., слідчого Білика І.Ю., представника заявника адвоката ОСОБА_1, представника Акціонерного товариства «Укртранснафта» ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні у м. Броди клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в :

17.09.2018 року до Бродівського районного суду Львівської області звернувся адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 із клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2015 року на автомобіль марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3.

В обгрунтування поданого клопотання заявник покликається на те, що вже понад два з половиною роки власник арештованого майна позбавлений можливості розпоряджатись належним йому майном. На його переконання, такий значний період часу був цілком достатній для вчинення усіх необхідних слідчих (розшукових) дій у цьому кримінальному провадженні, у тому числі для проведення експертиз, пов'язаних з арештованим транспортним засобом. Натомість, з моменту накладення арешу і по цей час жодної слідчої дії у кримінальному провадженні № 120151401600001050 від 23.12.2015 року за ч. 2 ст. 292, ч. 2 ст. 345 КК України, не проведено. Упродовж досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні підозру нікому не пред'явлено, розслідування фактично не проводиться, цивільних позовів до цього моменту ніким не заявлено, тобто слідчі дії із арештованим майном не проводяться, а досудове розслідування є неефективним. Також власник майна не допитаний в межах цього кримінального провадження, не має процесуального статусу в кримінальному провадженні. Причетність останнього до вчиненого кримінального правопорушення на час подання цього клопотання це встановлена. Крім цього, спірний автомобіль не було передано ОСОБА_3 як власнику, а передано на відповідальне зберігання ЛВДС «Броди» філії МН «Дружба» ПАТ «Укртранснафта», що в с. Смільно Бродівського району Львівської області.

Адвокатом ОСОБА_1 13 липня 2017 року ним отримано відповідь філії МН «Дружба» ПАТ «Укртранснафта» на адвокатський запит вих. № 93-20-00/3336 від 11.07.2018, з якої слідує, що у травні 2018 року автомобіль марки «Mercedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2, належний на праві власності ОСОБА_3, переміщений для подальшого зберігання на НПС «Куровичі» (с. Туркотин Золочівського району). За таких обставин, виходячи із положень п.2 ч.3 ст. 132 КПК України, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна на користування цим майном.

Адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримав, просить суд його задовольнити.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні просять відмовити в задоволенні клопотання. Прокурор вважає, що оскільки автомобіль марки «Mercedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 є знаряддям вчинення злочину, то можлива його конфіскація у тому випадку, коли власник автомобіля знав про його незаконне використання іншими особами.

З пояснень учасників судового засідання встановлено, що Акціонерне товариство «Укртранснафта» визнано потерпілою особою. В судовому засіданні представник товариства ОСОБА_2 надав пояснення про обставини, встановлені в ході досудового розслідування та просив відмовити в задоволенні клопотання.

Врахувавши пояснення учасників судового засідання, оцінивши долучені до клопотання докази, встановлено таке.

У кримінальному провадженні № 120151401600001050 від 23.12.2015 року за ч. 2 ст. 292, ч. 2 ст. 345 КК України слідчим суддею Бродівського районного суду Львівської області 28.12.2015 року задоволено клопотання слідчого Бродівського ВП Золочівського ВП ГУНП у Львівській області та накладено арешт на автомобіль марки «Mercedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, жителю АДРЕСА_1, заборонено користуватися та розпоряджатися ним; також вирішено арештоване майно передати на зберігання ЛВДС «Броди» філії МН Дружба ПАТ «Укртранснафта», що у с. Смільно Бродівського айону Львівської області. Однак, у травні 2018 року автомобіль марки «Mercedes Sprinter», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, переміщений для подальшого зберігання на НПС «Куровичі» (с. Туркотин Золочівського району).

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні підозру нікому не пред'явлено, цивільних позовів до цього моменту ніким не заявлено.

На даний час власник автомобіля ОСОБА_3 в ході досудового розслідування не допитаний. З пояснень прокурора та слідчого, наданих в судовому засіданні, вбачається, що слідчий має намір допитати цю особу, проте, суду не надано жодного доказу того, що є об»єктивні причини, які були б перешкодою для допиту власника автомобіля в період досудового розслідування (майже три роки).

Також встановлено, що ОСОБА_3 не є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим чи третьою особою, визначеною ч. 2 ст. 170 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику, який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, шо позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з позицією представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_1 про те, що арешт на автомобіль марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3, призведе до порушень його прав.

Керуючись ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна задоволити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бродівського районного суду Львівської області від 28 грудня 2015 року на автомобіль марки «Mercedes Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя О.І. Бородійчук