Постанова № 77925771, 12.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/2286/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Любчич Л.В.

суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Моісеєвої К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду, від 28.08.2018, суддя Л.О. Єресько, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 повний текст складено 03.09.18 по справі № 1640/2286/18

за позовом ОСОБА_1

до Керівника Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Ботвінова Віталія Олеговича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області

про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом до керівника Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Ботвини Віталія Олеговича (надалі - відповідач 1) в якому просив:

- визнати дії (бездіяльність) Ботвини В.О. щодо ненадання позивачу відповіді на його запит від 07.06.2018 щодо отримання даних, які становлять суспільний інтерес, та визнати його дії (бездіяльність) протизаконними (такими, що порушують права позивача на доступ до публічної інформації);

- зобов'язати даного розпорядника надати публічну інформацію на запит позивача від 07.06.2018р.;

- притягнути Ботвину В.О. як керівника Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 212-3 КУпАП.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Полтавській області ( далі - відповідач 2, ГУ НП в Полтавській обл.) надати ОСОБА_1 інформацію на запит про інформацію від 07.06.2018 № 16/31.

Не погодившись з даним судовим рішенням ГУНП в Полтавській обл. подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 2 зазначив, що оскільки реєстрація запитів на інформацію та відповідей на них здійснюється в спеціальному журналі, то твердження суду про необхідність реєстрації відповіді в журналі вихідної кореспонденції є помилковим. Апелянт вважає передчасними та необґрунтованими висновки суду першої інстанції, щодо виходу за межі позовних вимог та зобов'язання ГУ НП в Полтавській обл., як належного розпорядника запитуваної інформації, надати ОСОБА_1 інформацію на його запит від 07.06.2018 №16/31. Позивач не звертався до ГУНП в Полтавській обл. із запитом про надання інформації. В матеріалах справи міститься запит ОСОБА_1 до Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській обл., де він і знаходиться. Для надання відповіді на даний запит необхідно дотриматися процедури його реєстрації, що детально викладена в Порядку №95. ГУНП в Полтавській обл. не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, а діяло в межах та у спосіб, визначений чинним законодавством. Кременчуцький відділ поліції ГУНП в Полтавській обл. є суб'єктом владних повноважень, оскільки являється органом державної влади і інформацію, яку запитував позивач знаходиться у володінні як ГУНП в Полтавській обл., так і в усіх його територіальних відділах. Керівник Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській обл. Ботвина В.О., а також ГУНП в Полтавській обл. не порушувало прав позивача. Відповідь на його запит була надана у строк, визначений законодавством, зареєстрована в належному порядку та надіслана на поштову адресу позивача.

Заперечень на апеляційну скаргу позивачем надано не було.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду повідомлялися судом належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (повістки).

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції були встановлені наступні обставини, які неоспорені сторонами.

07 червня 2018 року позивачем подано керівнику Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області запит на інформацію у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації» вх. 16/38 від 07.06.2018.

У вищезазначеному запиті позивач просив надати наступну інформацію:

1. Скільки відкритих раніше кримінальних проваджень лишилося незавершеними станом на 01.01.2017 по м. Кременчуку (не проведено дізнання, не проведено чи не закінчено досудове розслідування, не висунуто обвинувачень, не повідомлено осіб про підозру, не переданих до судового провадження і т.п.) і перенесені на 2017 рік?

2. По скількох відкритих кримінальних провадженнях, вказаних у п. 1 цього запиту, висунуто підозри, обвинувачення, і скільки з них передано до судового провадження у 2017 році?

3. По скількох порушених кримінальних провадженнях, вказаних у п.1 цього запиту період, завершено розслідування але відмовлено в передачі їх до судового провадження?

4. Скільки здійснено кримінальних правопорушень за весь період 2017 році на території м. Кременчука, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань?

5. По скількох з них (що у п. 4) відкрито кримінальних проваджень у 2017 році (досудове розслідування та слідство, обвинувачення, повідомлення про підозру і т.д.)?

6. По скількох кримінальних справах, порушених у попередні роки і у 2017 році до цього часу (тобто за першу половину 2018року) досудове слідство (розслідування) не закінчено (окремо за 2018 рік)?

7. Скільки закритих до 01.01.2018 року кримінальних проваджень - оскаржено потерпілими чи іншими особами?

Крім того, просив у відповіді на даний запит обов'язково вказати - чи є розпорядником інформації особа, яка її надає.

Станом на 03.07.2018 позивач відповіді на запит від 07.06.2018 не отримав.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з недоведеності відповідачем 2 виконання обов'язку розпорядника інформації в частині направлення (надання) позивачу запитуваної ним інформації в строки, встановлені Законом №2939.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції не погоджується та вважає їх передчасними виходячи з насупного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес унормований Законом України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-УІ від 13.01.2011 (далі - Закон №2939).

Статтею 12 Закону №2939 передбачено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

До розпорядників інформації вище зазначений Закон в статті 13 визначає в тому числі суб'єктів владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

З метою врегулювання механізму складання та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Національна поліція України (далі - запит), до центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, їх відокремлених підрозділів, територіальних органів поліції, їх структурних та відокремлених підрозділів, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи та/чи підрозділи поліції), відповідно до положень Закону №2939, наказом Міністерства Внутрішніх справ України від 07.02.2017 затверджено Порядок прийому, реєстрації і розгляду запитів на отримання публічної інформації, розпорядником якої є Національна поліція України, та відшкодування запитувачами фактичних витрат на копіювання і друк документів у Національній поліції України (далі - Порядок №95).

Відповідно до п.6 розділу ІІ Порядку №95 запити, що надійшли до структурних підрозділів центрального органу управління поліцією, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції України їх відокремлених підрозділів, територіальних органів поліції, їх структурних та відокремлених підрозділів, закладів та установ, що належать до сфери управління Національної поліції України, приймаються, реєструються у відповідних журналах або системі електронної реєстрації та в день отримання запиту після його реєстрації подаються на розгляд керівництву цих органів або підрозділів.

Під час судового розгляду встановлено, що запит на інформацію, що надійшов від ОСОБА_1 був зареєстрований в Журналі реєстрації запитів на публічну інформацію та звернень на урядову гарячу лінію Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській обл.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону №2939 передбачено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Пунктом 4 Розділу 2 Положення про Кременчуцький ВП ГУ НП в Полтавській обл. передбачено, що Кременчуцький ВП відповідно до покладених на нього завдань здійснює аналіз криміногенної ситуації на території обслуговування відділу та підпорядкованих йому відділеннях поліції, аналізує та узагальнює результати за основними напрямками службової діяльності відділу і в межах повноважень підпорядкованих йому відділеннях поліції.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що Кременчуцький ВП ГУНП в Полтавській обл., як орган державної влади є також розпорядником публічної інформації, яку запитував позивач. Як наслідок, обов'язок щодо надання запитуваної позивачем публічної інформації покладено на Кременчуцький ВП ГУНП в Полтавській обл. як суб'єкта владних повноважень та у якого у володінні знаходиться дана інформація та до якого із заявою звернувся ОСОБА_1 А тому, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції, щодо зобов'язання ГУНП в Полтавській обл. надати інформацію на запит ОСОБА_1, оскільки дана інформація знаходиться також у володінні Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській обл. до якого і був направлений запит на інформацію позивачем.

Відповідно до ч.7 ст. 48 КАС України, заміна позивача допускається до початку судового розгляду по суті. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Враховуючи неможливість проведення заміни відповідача під час апеляційного провадження, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги апеляційної скарги ГУНП в Полтавській обл. підлягають задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасуванню з ухваленням постанови про відмову в цій частині в задоволенні позову.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Северянін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вище зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на кожні аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області задовольнити частково .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 по справі № 1640/2286/18 скасувати в частині задоволених позовних вимог, щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області надати ОСОБА_1 інформацію на запит про інформацію від 07.06.2018 № 16/31.

Прийняти постанову, якою в цій частині у задоволенні позову ОСОБА_1 до Керівника Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Ботвінова Віталія Олеговича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року по справі № 1640/2286/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.І. Сіренко О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 19.11.2018