Постанова № 77925716, 07.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 816/933/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 816/933/18, суддя Г.В. Костенко, м. Полтава

за позовом Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління"

до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання протиправними та скасування розрахунків, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Кременчуцьке тролейбусне управління" (надалі позивач), звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області ( надалі відповідач) з адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати розрахунки витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню на пільгових умовах КП "Кременчуцьке тролейбусне управління" за період з 01.12.2017 по 28.02.2018 в частині непідтверджених розбіжностей на суму 41620,56 грн.;

- стягнути з Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області непідтверджені розбіжності на суму 41620,56 грн. на користь КП "Кременчуцьке тролейбусне управління";

- зобов'язати Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області утриматися від включення до розмірів сум розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню на пільгових умовах, визначених не за даними персоніфікованого обліку та не підтверджених документально;

- зобов'язати Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області провести звірку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню на пільгових умовах за період з 01.12.2017 по 28.02.2018 з КП "Кременчуцьке тролейбусне управління".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2018р. в позові відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне дослідження судом доказів і встановлення обставин у справі, а також неправильне застосування норм матеріального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо протиправності оскаржуваних розрахунків з підстав включення інформації з довідок про заробітну плату, виданих підприємствами Російської Федерації є протиправним.

Відповідач правом надати відзив не скористався.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Комунальне підприємство "Кременчуцьке тролейбусне управління" (код ЄДРПОУ 03328528) зареєстровано як юридична особа та зареєстровано в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області як платник страхових внесків з 01.01.1991.

Органами Пенсійного фонду України призначено пенсії згідно пункту "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

13.12.2017 Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області складено та направлено на адресу Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" повідомлення "Про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій у 2017 році" №28825/10.1-09, згідно якого щомісячна сума відшкодування пільгових пенсій з грудня 2017 року становить 91151,94 грн (а.с.81 т.1). До вказаного листа - повідомлення відповідачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з грудня 2017 року (а.с.82-95 т.1).

16.01.2018 Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області складено та направлено на адресу Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" повідомлення "Про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій у 2018 році" №1299/10.1-09, згідно якого щомісячна сума відшкодування пільгових пенсій з січня 2018 року становить 91807,69 грн (а.с.96 т.1). До вказаного листа - повідомлення відповідачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2018 року (а.с.97-108 т.1).

18.02.2018 Кременчуцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області складено та направлено на адресу Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" повідомлення "Про відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій у 2018 році" №4066/10.1-09, згідно якого щомісячна сума відшкодування пільгових пенсій з січня 2018 року становить 101009,07 грн (а.с.109 т.1). До вказаного листа - повідомлення відповідачем додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2018 року (а.с.110-125, т.1).

Позивач не погодився з сумою відшкодування, зазначеною в розрахунках витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню на пільгових умовах Комунальним підприємством "Кременчуцьке тролейбусне управління" за період з 01.12.2017 по 28.02.2018 в частині непідтверджених розбіжностей на суму 41620,56 грн, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 органами Пенсійного фонду України призначено пільгові пенсії згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з наявністю у них трудового стажу на КП "КТУ" згідно виданих останнім уточнюючих довідок про підтвердження пільгового стажу, а розмір пенсії визначено з урахуванням довідок про заробіток, отриманий на підприємстві ДУП м. Москви "Мосгостранс", копії яких наявні у матеріалах справи.

Сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню на пільгових умовах за період з 01.12.2017 по 28.02.2018 з КП "Кременчуцьке тролейбусне управління" складає 82487, 49 грн.

Позивач вважає, що сума в розмірі 41620, 56 грн. є незаконною, оскільки в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню на пільгових умовах підприємством по вищевказаних пенсіонерах, включені суми до відшкодування визначені не на підставі персоніфікованого обліку, а на підставі довідок про заробітну плату, виданих в Російській Федерації, а саме:

9119, 28 грн. за грудень 2017 року (ОСОБА_2 - 1229, 87 грн. згідно з розрахунком від 13.12.2017 року № 28828/10.1-20, ОСОБА_1 - 5033, 88 грн. згідно з розрахунком від 13.12.2017 № 28827/10.1-20, ОСОБА_3 - 2855, 53 грн. згідно з розрахунком від 04.12.2017 № 27880/10.1-20),

6912, 56 грн. за січень 2018 (ОСОБА_2 -1190, 20 грн. згідно з розрахунком від 16.01.2018 року № 1265/10.1-20, ОСОБА_1 - 3775, 41 грн. згідно з розрахунком від 13.12.2017 року № 2882710.1-20 (розрахунках за грудень 2017), ОСОБА_3 - 1946, 95 грн згідно з розрахунком від 16.01.2018 № 1265/10.1-20)

25588, 72 грн. за лютий 2018 (ОСОБА_2 - 10998, 81 грн. згідно з розрахунком від 19.02.2018 року № 4058/10.1-20, ОСОБА_1 - 3775, 41 грн. згідно з розрахунком від 13.12.2017 року № 2882710.1-20 (розрахунках за грудень 2017), ОСОБА_3 - 8937, 14 грн. згідно з розрахунком від 19.02.2018 № 4059/10.1-20)

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Так, 13.03.1992 було підписано Угоду про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення (надалі Угода), державою-учасницею якої є Україна, набрала чинності з моменту підписання.

Статтею 1 Угоди пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до ст. 3 Угоди передбачено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Згідно до ст. 5 Угоди, вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

За приписами статті 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.

У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Згідно статті 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Отже, за приписами Угоди, які підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, трудовий стаж, набутий громадянами держав - учасниць Угоди на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою, враховується до трудового стажу під час призначення пенсії, у тому числі пенсії на пільгових умовах, а для обчислення розміру пенсії враховується заробітна плата (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. При цьому необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги посилання позивача на лист Міністерства закордонних справ України від 02.11.2015 №72/36-620-2692, в якому зазначено, що відшкодування пільгових пенсій не є предметом регулювання Угоди, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом та за своєю природою він носить інформаційний характер.

Доводи апеляційної скарги, що саме держава Україна взяла на себе обов'язки за вказаною Угодою здійснювати пенсійне забезпечення громадян, а не підприємства, установи і організації є безпідставними, оскільки держава здійснює пенсійне забезпечення громадян шляхом прийняття відповідних законодавчих актів, які врегульовують підстави, порядок, умови, тощо, пенсійного забезпечення. Так, державою здійснено пенсійне забезпечення громадян шляхом прийняття нормативно-правових актів, якими встановлено обов'язок з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємствами.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - "Закон № 1058-IV") та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем призначено пенсії громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно пункту "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зокрема, відповідно до Згідно пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Відповідно до приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку. зокрема, підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7 Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Підприємства, відповідно до підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції 21-1, щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених у порядку ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покладений на підприємства, які зобов'язані щомісяця до 25 числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій, а у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Чинне законодавство не ставить обов'язок підприємства та організації відшкодувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV від того, з якого заробітку обчислено пенсію, а тому врахування для обчислення пенсії заробітку отриманого громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в ДУП м. Москви "Мосгостранс", на підприємствах Російської Федерації, не звільняє позивача від відшкодування зазначених витрат на виплату та доставку таких пільгових пенсій.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на вимогу ДФІ від 21.07.2015 №01-14/1581 "Про усунення порушень законодавства", в якій зазначено, що відшкодування пільгових пенсій підприємством здійснено не за даними персоніфікованого обліку, а за доходами осіб, отриманих на підприємствах за місцезнаходженням в Російській Федерації, є порушенням статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.1 статті 2, абз.3 п.1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", абз.7 ч.1 статті 10 Господарського кодексу України, оскільки ревізією перевірявся період з 01.01.2012 по 01.06.2015, а пенсія громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 призначена в 2017-2018 роках. Таким чином, вказана вимога не може бути прийнята до уваги при наданні оцінки правовідносинам, які виникли після прийняття вказаної вимоги та не стосується призначених пенсій саме вказаним громадянам.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 19.10.2017 рок по справі № 524/3965/17 за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" про зобов'язання вчинити певні дії, оскільки у вказаній справі предметом спору було надання довідки про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій за умовами праці. У вказаній справі судом надана оцінка цивільним правовідносинам громадянина ОСОБА_3 та Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління", а тому посилання на оцінку судом вказаних правовідносин при розгляді публічно-правового спору, в якому надається правова оцінка діям суб'єкта владних повноважень - Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, є безпідставним.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності врахування для обчислення пенсії заробітку, отриманого громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на підприємствах Російської Федерації, доводи позивача щодо непідтверджених розбіжностей на суму 41620,56 грн, є безпідставними.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кременчуцьке тролейбусне управління" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 по справі № 816/933/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.М. МінаєваСудді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко Повний текст постанови складено 19.11.2018 р.