Постанова № 77925623, 14.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4084/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Оганезової Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018, суддя Біленський О.О., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 02.10.18 по справі № 820/4084/18

за позовом ОСОБА_3

до Харківської міської ради третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс"

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс", в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо нерозгляду на черговій сесії Харківської міської ради заяви (клопотання) ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0338 га з метою подальшої її придбання для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ.."П-1" загальною площею 210,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2;

- зобов'язати Харківську міську раду розглянути на черговій сесії Харківської міської ради заяву (клопотання) ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0338 га з метою подальшої її придбання для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "П-1" загальною площею 210,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою, відповідальністю "Перехрестя Плюс" (код ЄДРПОУ 34755139, 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд.70), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Харківської міської ради щодо нерозгляду на черговій сесії Харківської міської ради заяви (клопотання) ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0338 га з метою подальшої її придбання для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "П-1" загальною площею 210,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Зобов'язано Харківську міську раду (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0338 га з метою подальшої її придбання для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "П-1" загальною площею 210,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про визначення способу виконання судового рішення в порядку п.2 ч.1 ст.252 КАС України, в якій просив суд встановити наступний порядок виконання судового рішення, а саме встановити, що:

- рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018р. у справі №820/4084/18 в частині зобов'язання Харківської міської ради розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0338 га з метою подальшої її придбання для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "П-1" загальною площею 210,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, має бути виконане протягом 31 дня після набуття рішенням законної сили шляхом розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_3 на черговій сесії Харківської міської ради.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року відмовлено в задоволенні заяви представника позивача від 12.09.2018 року про визначення способу виконання судового рішення в порядку п.2 ч.1 ст.252 КАС України у справі №820/4084/18 за адміністративним позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перехрестя Плюс" (код ЄДРПОУ 34755139, 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд.70), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Визначено спосіб виконання рішення суду від 05.09.2018 року щодо зобов'язанння Харківської міської ради (61003, м.Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059243) розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпи НОМЕР_1) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0338 та з метою подальшої її придбання для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "П-1" загальною площею 210,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом розгляду вказаної заяви на пленарному засіданні Харківської міської ради.

Позивач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане частково додаткове рішення в частині відмови у задоволенні заяви щодо визначення способу виконання судового рішення та зобов'язати Харківську міську раду розглянути протягом 31 дня з дня набуття рішенням законної сили розглянути на пленарному засіданні чергової сесії Харківської міської ради заяву (клопотання) ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0338 га з метою подальшої її придбання для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "П-1" загальною площею 210,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відмовляючи в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення способу і порядку виконання рішення суду, оскільки судом при ухваленні рішення від 05.09.2018 року було визначено належний спосіб виконання рішення суду.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, додаткове рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

Положенням ч. 1 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, в заяві про визначення способу виконання судового рішення в порядку п.2 ч.1 ст.252 КАС України позивач фактично просить суд встановити строк виконання судового рішення протягом 31 дня, що не передбачено нормами ст.252 КАС України.

Згідно з положеннями п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст.30 Регламенту Харківської міської ради 7 скликання, який є загальнодоступним, міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та ненормативні правові акти індивідуальної дії у формі рішень. На пленарних засіданнях приймаються рішення з питань, включених до порядку денного сесії міської ради, та рішення з процедурних питань.

Отже, в межах власних дискреційних повноважень, з метою виконання рішення суду, після набрання ним законної сили, відповідач зобов'язаний прийняти відповідне рішення саме на пленарному засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.12 Регламенту Харківської міської ради 7 скликання, міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань міської ради, а також засідань постійних комісій міської ради.

Аналізуючи викладені нормативно - правові акти, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача повинна розглядатись саме на пленарному засіданні, яка відбувається в межах чергової сесії Харківської міської ради.

Вказаний висновокузгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.06.2018 року по справі №750/8511/17 та від 14.08.2018 року по справі №461/2778/17.

Окрім цього, відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення несвизначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Відповідно до вимог ч.7 ст.246 КАС України, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або. частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастанна певних обставин (умовне рішення).

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив суд ухвалити додаткове судове рішення, яким встановити, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018р. у справі №820/4084/18 в частині зобов'язання Харківської міської ради розглянути заяву (клопотання) ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0338 га з метою подальшої її придбання для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "П-1" загальною площею 210,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, має бути виконане протягом 31 дня після набуття рішенням законної сили шляхом розгляду заяви (клопотання) ОСОБА_3 на черговій сесії Харківської міської ради.

Таким чином, колегія суддів дослідивши матеріали справи дійшла висновку, що задоволення такої вимоги призведе до ухвалення умовного рішення, оскільки його виконання буде пов'язане із фактом набрання законної сили рішенням у справі №820/4084/18, при тому що додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при ухваленні Харківським окружним адміністративним судом рішення від 05.09.2018 року було визначено належний спосіб виконання рішення суду, отже у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення шляхом визначення способу виконання судового рішення в порядку п.2 ч.1 ст.252 КАС України у справі №820/4084/18, слід відмовити.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви представника позивача від 12.09.2018 року про визначення способу виконання судового рішення в порядку п.2 ч.1 ст.252 КАС України у справі №820/4084/18.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 року по справі № 820/4084/18 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 по справі № 820/4084/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) В.О. Бондар О.М. Калитка Повний текст постанови складено 19.11.2018.