Постанова № 77925358, 19.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/6058/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Зеленського В.В.

суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного військового комісаріату на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018, суддя Бідонько А.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 09.08.18 по справі № 2040/6058/18

за позовом ОСОБА_2

до Харківського обласного військового комісаріату

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського обласного військового комісаріату (далі - Харківський ОВК), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського обласного військового Комісаріату, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постановою КМУ "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." від 25.12.2013 № 975 та Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату позивачу (ОСОБА_2) одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." від 25.12.2013 № 975 та Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2014 № 530;

- зобов'язати відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати у 15 денний строк після набрання чинності рішення, звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Харківського обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського обласного військового Комісаріату, яка полягає в неподанні у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", Постановою КМУ "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." від 25.12.2013 № 975 та Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.

Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат подати висновок (за формою Додаток 13 Наказу №530) та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів Міністерства оборони України про виплату позивачу (ОСОБА_2) одноразової грошової допомоги передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та Постановою КМУ "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги..." від 25.12.2013 № 975 та Наказом Міністерства Оборони України від 14.08.2014 № 530.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Харківський ОВК подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Харківського обласного військового комісаріату.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що, позивач ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 08.09.1984р. по 26.05.1986р., в тому числі приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан в складі військової частини 2066 що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_1

Під час виконання обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії позивач отримав множинні осколкові поранення, ЗЧМТ- контузія головного мозку (1985 р.). Внаслідок цього позивач в подальшому отримав інвалідність, що підтверджується:

- витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №219 від 09.02.2011 року ;

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 5757;

- довідкою МСЕК серія НОМЕР_2 від 15.07.2016р., відповідно якої позивачу встановлена ІІ група інвалідності з 01.08.2016р..

26.04.2018р. позивач звернувся до Харківського обласного військового комісаріату із заявою стосовно виплати йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IІ групи інвалідності, внаслідок поранення, контузія, МВТ, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Листом Харківського обласного військового комісаріату від 18.06.2018р. №1771/ВСЗ позивачу надано відповідь, якою в задоволенні його заяви відмовлено. Відповідачем повідомлено позивача про те, що позивачу потрібно надати документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача щодо ненадання позивачем необхідного документу про причини та обставини поранення для складання висновку про призначення одноразової грошової допомоги є необґрунтованими.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідно до якого, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (стаття 41).

Відповідно до статті 1 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Отже, право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, незалежно від часу настання інвалідності, яке мало місце в період її проходження

Згідно з частиною дев'ятою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання статей 16-2 та 16-3 Закону № 2011-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 р. № 975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975),за змістом пункту 3 якого днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пунктом 11 Порядку № 975 визначено перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу.

Згідно пункту 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Частиною другою пункту 3 Порядку № 975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

З матеріалів справи вбачається, що відсутні докази які б свідчили про невиконання позивачем вимог пункту 11 Порядку при поданні заяви від 26.04.2018 р. до Харківського обласного військового комісаріату.

Пунктом 13 Порядку передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

При цьому, колегія суддів зазначає, що Харківським обласним військовим комісаріатом висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів не надавався.

Відповідно до п. 21.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджене наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі - Положення № 402) причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК (військово-лікарська комісія) цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Згідно до п. 21.7 Положення №402 - постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

Відповідно до п. 21.8 Положення №402 - при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

П.21.21. Положення №402, відповідно до якого - за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців-учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі).

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем був наданий повний перелік документів згідно п.11 Порядку 975, а відповідач безпідставно не склав висновок.

Щодо посилання відповідача в листі на неможливість складання висновку, з огляду на неподання позивачем документу, що свідчить про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом шостим пункту 11 Порядку № 975, серед іншого, визначено, що до заяви про призначення одноразової грошової допомоги додається документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

Пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530, передбачено документи, які подаються для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву).

Вказаним пунктом передбачено, що для одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності подається, зокрема, копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

Отже, з аналізу вказаної норми вбачається, що копія акту про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва) необхідно подавати саме у разі, якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

З витягу протоколу № 219 від 09.02.2011 Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв вбачається, що захворювання позивача пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо ненадання позивачем необхідного документу про причини та обставини поранення для складання висновку про призначення одноразової грошової допомоги.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність Харківського обласного військового комісаріату щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації вcix документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний i правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей", а також позовні вимоги про зобов'язання Харківський обласний військовий комісаріат подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за формою, встановленою Додатком 13 до "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсії військовослужбовцям i соціального забезпечення oci6, звільнених з військової служби, та членів їх сімей", затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень та відсутності об'єктивних обставин щодо невиконання судового рішення з боку відповідача, колегія суддів не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського обласного військового комісаріату залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2018 по справі № 2040/6058/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя В.В. Зеленський Судді І.С. Чалий Я.В. П'янова