Постанова № 77925102, 19.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Зоркіна Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 р. Справа № 635/1551/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Ральченка І.М.,

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2018, повний текст складено 27.08.18 по справі № 635/1551/18

за позовом ОСОБА_2

до Харківської районної ради Харківської області третя особа ОСОБА_3

про визнання незаконним трудового договору та поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконним трудовий договір від 26.01.2017 року, укладений між Харківською районною радою Харківської області та ОСОБА_3; зобов'язати Харківську районну раду Харківської області розірвати трудовий договір від 26.01.2017 року, укладений між Харківською районною радою Харківської області та ОСОБА_3, поновити на посаді керуючого справами виконавчого апарату Харківської районної ради Харківської області ОСОБА_2

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_2 з 06.05.2004 року працював на посаді керуючого справами виконавчого апарату Харківської районної ради Харківської області.

Відповідно до рішення І сесії районної ради V скликання від 11.04.2006 року ОСОБА_2 обраний заступником голови Харківської районної ради Харківської області V скликання.

Згідно з рішенням І сесії районної ради VІ скликання від 18.11.2010 року ОСОБА_2 обраний заступником голови Харківської районної ради VІ скликання.

На підставі розпорядження Харківської районної ради Харківської області № 93-ос від 02.12.2015 року «Про звільнення з посади ОСОБА_2І.», позивача звільнено з посади заступника голови районної ради 02.12.2015 року у зв'язку з закінченням строку повноважень зі збереженням за ним на підставі п. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» заробітної плати на період працевлаштування, але не більше шести місяців.

Станом на 04.12.2015 року посаду керуючого справами виконавчого апарату районної ради Харківської районної ради Харківської області на підставі безстрокового трудового договору займав ОСОБА_4

03.12.2015 року та 04.05.2016 року ОСОБА_2 звертався до голови Харківської районної ради Харківської області із заявою про поновлення на посаді керуючого справами виконавчого апарату Харківської районної ради Харківської області, яку він займав до обрання на виборчу посаду заступника голови Харківської районної ради Харківської області.

04.12.2015 року та 30.05.2016 року позивачу відмовлено у задоволенні зазначених заяв у зв'язку з тим, що попередню посаду позивача обіймає інша особа за безстроковим трудовим договором, та з огляду на відсутність у виконавчому апараті Харківської районної ради рівноцінної посади.

Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача ОСОБА_2 оскаржив останні у судовому порядку, та постановою Харківського районного суду Харківської області від 31.07.2017 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 року, позовні вимоги про поновлення його на посаді залишені без задоволення.

17.01.2018 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача з заявою про поновлення його на посаді керуючого справами виконавчого апарату Харківської районної ради Харківської області, яку він обіймав до обрання на виборну посаду.

Листом голови Харківської районної ради Харківської області № 02-19/132 від 15.02.2018 року за результатами розгляду звернення позивача від 17.01.2018 року повідомлено, що чинним законодавством не передбачено можливості припинення трудового договору з підстав повернення на попередню роботу (посаду) після закінчення повноважень за виборною посадою працівника, який був звільнений з даної посади внаслідок обрання на посаду заступника голови ради, оскільки на посаді працює інший працівник, який прийнятий на посаду на постійній основі, а не на строк повноважень іншого працівника на виборній посаді.

На даний час на посаді керуючого справами виконавчого апарату Харківської районної ради Харківської області відповідно до розпорядження Харківської районної ради Харківської області від 25.01.2017 року № 21-ос працює ОСОБА_3

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності законодавчо визначеного обов'язку роботодавця резервувати попередню посаду за працівником, звільненим з неї у зв'язку з обранням на виборну посаду, та за будь-яких обставин гарантувати йому працевлаштування на попередній посаді.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

За положеннями ст. 118 КЗпП України, працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Із наведених норм слідує, що право на одержання попередньої роботи (посади) виборні працівники мають за умови, якщо вони звільнені з виборної посади після закінчення їх повноважень, на підприємстві така посада є вакантною чи має стати такою з дотриманням вимог трудового законодавства.

Отже, підприємство, з якого працівник звільнився у зв'язку з обранням на виборну посаду, повинне бути готовим надати йому при звільненні з виборної посади ту ж саму або рівноцінну роботу.

При цьому, законодавство, чинне на час виникнення спірних правовідносин, не передбачало прямого обов'язку роботодавця резервувати попередню посаду за працівником, звільненим з неї у зв'язку з обранням на виборну посаду, та за будь-яких обставин гарантувати йому працевлаштування на попередній посаді.

Таким чином, при укладенні з працівником, прийнятим для заміщення вакантної посади, яка утворилася у зв'язку з обранням на виборну посаду, трудового договору на невизначений строк або на строк, що не закінчився до часу закінчення повноважень виборного працівника, поворотне прийняття на роботу у зв'язку із закінченням повноважень за виборною посадою за відсутності вакансії законодавством не передбачено.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання незаконним трудового договору, укладеного 26.01.2018 року між ОСОБА_3 та Харківською районною радою Харківської області.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в силу абз. 2 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» у разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Так, за інформацією Харківської районної ради Харківської області від 23 вересня 2016 року № 02-19/600 ОСОБА_2 була нарахована та виплачена середньомісячна заробітна плата за період шести місяців з 03.12.2015 року по 03.06.2016 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2018 по справі № 635/1551/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов Г.Є. Бершов