Постанова № 77925096, 19.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: О.А. Прилипчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 р. Справа № 818/2073/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Ральченка І.М.,

суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018, повний текст складено 31.07.18 по справі № 818/2073/18

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не зарахування щомісячного грошового забезпечення позивачу надбавки за вислугу років 5% у зв'язку із звільненням з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996 р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити та здійснити перерахунок складової пенсійної виплати з урахуванням 5% до основного розміру пенсії грошового забезпечення при звільненні з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996 р., з зобов'язанням подати звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, у зв'язку з чим дійшов помилкових висновків.

На підставі п.2 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим, відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_2 є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

16.04.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до Головного управління ПФУ в Сумській області із заявою з питання перерахунку пенсії, у якій просив здійснити перерахунок складової пенсійної виплати - основний розмір пенсії 55% грошового забезпечення за вислугу років 20 років при звільненні за станом здоров'я з 01.01.1996 р.

Головне управління ПФУ в Сумській області листом № 1421/Д-11 від 27.04.2018 року надало відповідь, якою повідомило про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2, виходячи із основного розміру пенсії 55% грошового забезпечення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності порушеного відповідачем права позивача, яке б підлягало захисту в судовому порядку в обраний ним спосіб у сфері публічно-правових відносин.

Колегія суддів підтримуючи твердження щодо необґрунтованості адміністративного позову ОСОБА_2, не погоджується із підставами та мотивами, за яких судом першої інстанції зроблений такий висновок, виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_2 був звільнений з посади в.о. начальника експертно-криміналістичного відділу Сумського ГУ УМВСУ в Сумській області на пенсію-через хворобу за ст. 64 п. "б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 р. № 114.

Відповідно до висновку від 15.01.1996 року 98/6335 ОСОБА_2. пенсія призначена згідно з п. "а" ст. 12 та п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за вислугою років у розмірі 55% від сум грошового забезпечення.

Звертаючись до суду позивач вважав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області при визначенні розміру пенсії щодо не зарахування щомісячного грошового забезпечення надбавки за вислугу років 5% у зв'язку із звільненням з органів внутрішніх справ за станом здоров'я з 01.01.1996 р.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що фактично позивач не погоджується із призначеним розміром відсотків грошового забезпечення зазначеними у висновку 15.01.1996 року 98/6335, а саме невірно встановленого розміру пенсії.

При цьому, суд першої інстанції з посиланням на п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 р. № 3-1, ч. 1 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 р. зазначав, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Так, враховуючи, що органу Пенсійного фонду не надавались ні позивачем, ні УВС України в Сумській області інші довідки про види грошового забезпечення позивача, які б мали бути враховані при призначенні пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність відмови відповідача у здійсненні перерахунку розміру пенсії ОСОБА_2

Однак, колегія суддів не погоджується із таким твердженням суду першої інстанції, оскільки у даному випадку звернення позивача стосується не перерахунку розміру пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а обумовлене необхідністю здійснення перерахунку у зв'язку із помилкою, що допущена при первісному призначенні пенсії ОСОБА_2

Таким чином, аналізуючи правильність призначення пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" колегія суддів зазначає наступне.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 р. визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з п. «а» ст. 12 зазначеного Закону право на пенсію за вислугу років мають: особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

Пунктом «а» ст. 13 вказаного Закону визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до наказу Управління внутрішніх справ в Сумській області № 151 о/с від 25.12.1995 р. звільнений з посади в.о. начальника експертно-криміналістичного відділу Сумського міського управління з 01.01.1996 р. за ст. 64 п. «б» - через хворобу.

Так, відповідно до п. «б» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 р. № 114 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.

Отже, позивач є особою, що звільнена в запас, з огляду на що в силу положень п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років має призначатись у розмірі 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, беручи до уваги, що на момент звільнення зі служби вислуга років ОСОБА_2 становила 20 років 02 місяці 14 днів, пенсія за вислугу років має складати 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованою відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2, виходячи із основного розміру пенсії 55 процентів грошового забезпечення, з огляду на що позовні вимоги ОСОБА_2 є безпідставними.

Таким чином, суд приходить висновку, що дії відповідача відповідають вимогам законодавства, підстави для перерахунку пенсії позивача відсутні.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За положеннями ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити рішення суду першої інстанції в частині підстав та мотивів відмови у задоволенні позову ОСОБА_2

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 по справі № 818/2073/18 змінити в частині підстав та мотивів відмови у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2018 р. по справі № 818/2073/18 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов