Постанова № 77924936, 19.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 818/1491/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: П'янової Я.В.

суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 (головуючий суддя С.М. Гелета, м. Суми, повний текст складено 18.12.17 р.) по справі № 818/1491/17

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

треті особи: ОСОБА_2 , Сумська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру"

про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру), треті особи: ОСОБА_2, Сумська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру", в якому просив суд визнати незаконним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 18.09.2017 р. № РВ-5900296422017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; зобов'язати державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області вчинити дії щодо державної реєстрації земельної ділянки площею 2 га згідно розробленого Сумською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" та погодженого в установленому законом порядку "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Кровненської сільської ради Сумського району Сумської області".

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 р. та прийняти нове судове рішення - про задоволення позовних вимог.

Так, в обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення, невірно застосувавши норми матеріального права, зробив висновок, що при розробленні проекту землеустрою земельна ділянка за ОСОБА_1 не була сформована із невідомих підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Таким чином, на думку позивача, можна зробити висновок, що формування земельної ділянки здійснюється при її державній реєстрації, а отже земельна ділянка не була сформована у зв'язку з відмовою в такій реєстрації, що стало приводом звернення до суду ОСОБА_1

Також, судом першої інстанції невірно зроблено висновок, що матеріалами справи не підтверджується факт того, що ОСОБА_1 взагалі звертався до проектної організації для виготовлення проектної документації, оскільки матеріали справи містять копію Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Кровненської сільської ради Сумського району Сумської області. В складі даного Проекту, зокрема, міститься заява ОСОБА_1 до Сумської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" з проханням виготовити зазначений вище Проект та завдання на виконання робіт, затверджена саме ОСОБА_1 Таким чином, саме ОСОБА_1 був замовником зазначеного проекту, а ТОВ "Індичка" здійснило допомогу своєму співробітнику у вигляді оплати послуг за виготовлення даного проекту.

Окрім того, позивач зазначає, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 відповідно до норм ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" та п. 144 Порядку ведення Державного земельного кадастру підлягає скасуванню, оскільки протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника.

Також, на думку позивача, судом першої інстанції взагалі не з'ясовано дії Державного реєстратора під час розгляду заяви ОСОБА_1 щодо Державної реєстрації земельної ділянки площею 2,0000 гектарів відповідно до розробленого Сумською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" та погодженого в установленому законом порядку "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Кровненської сільської ради Сумського району Сумської області", а саме: чи перевірялась інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, чи перевірялися причини не реєстрації речових прав на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі за гр. ОСОБА_2

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу погоджується з постановою суду першої інстанції, вважає її законною та обґрунтованою, з аналогічних підстав, наведених у судовому рішенні, а апеляційну скаргу вважає безпідставною, у зв'язку з чим просить її залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року - без змін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання, призначеного на 19.11.2018 року, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій та антитерористичної операції на Сході України, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

28.04.2017 року позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів на території Кровненської сільської ради Сумського району (а.с. 146).

Наказом ГУ Держгеокадастру від 30.05.2017 р. № 18-4155/16-17-СГ позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою (а.с. 13). Сумською філією ДП "Центр державного земельного кадастру" виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с. 135-180).

Вказаний проект подано до Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру для проведення державної реєстрації.

Оскаржуваним рішенням від 18.09.2017 р. № РВ-5900296422017 державним кадастровим реєстратором відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з підстав знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, перетин ділянок з ділянкою НОМЕР_1, площа співпадає на 100 % (а.с. 10).

В ході реєстраційних дій з'ясовано, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 зареєстрована 23.12.2014 р. для надання в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_2

Так, наказом від 30.04.2014 р. № 18-242/16-14-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 10,38 га в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства (а.с. 41).

Звертаючись до суду за захистом своїх прав, позивач вважає, що державний кадастровий реєстратор повинен був скласти заявку на видалення з Державного земельного кадастру земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, речове право на яку не зареєстровано протягом року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з такого.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру встановлюються Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Питання державної реєстрації земельної ділянки регулює ст. 24 вказаного Закону.

Так, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1, 2 ст. 24).

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації (частини 4, 5 ст. 24).

Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

- невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

- знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

В даному випадку реєстратор відмовив у державній реєстрації земельної ділянки у зв'язку зі знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки (накладка) - НОМЕР_1 площею 10,4309 га, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо надання в оренду для ведення фермерського господарства якої надано ОСОБА_2

На думку позивача, оскільки земельна ділянка НОМЕР_1 зареєстрована 23.12.2014 р., а речове право на неї не зареєстровано протягом року, державний реєстратор повинен був скасувати державну реєстрацію такої земельної ділянки.

В судовому засіданні у суді першої інстанції представник позивача підтвердив, що при розробленні проекту землеустрою земельна ділянка за ОСОБА_1 не була сформована із невідомих підстав.

Представники відповідача зазначили, і цей факт підтвердив в судовому засіданні представник 3-ї особи, що спірна земельна ділянка була сформована за ОСОБА_2, а тому під час розроблення проектної документації проектант ОСОБА_1 не міг не знати про цей факт, оскільки така інформація містилася у відповідному реєстрі.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи не підтверджується факт того, що ОСОБА_1 взагалі звертався до проектної організації для виготовлення проектної документації. В матеріалах справи наявний договір, наданий представником позивача, укладений взагалі із іншою особою - ТОВ "Індичка", яке є замовником виконання роботи (а.с.131, 132), але товариство не є особою, якій надано дозвіл на розробку проектної документації, інформація щодо ОСОБА_1 в договорі від 14.08.2017 р. взагалі відсутня. Посилання на те, що позивач працює в ТОВ "Індичка" не стосується предмету укладеного договору, зокрема, щодо замовника таких послуг. Таким чином, матеріалами справи не підтверджується правомірність відображення в проекті землеустрою інформації щодо замовника проектної документації ОСОБА_1 договору від 14.08.2017 р. №1719990100617, враховуючи вищезазначене.

В даному випадку, невідображення під час розроблення на замовлення ТОВ "Індичка" проекту землеустрою та отримання позитивного висновку щодо проекту землеустрою від 22.08.2017 р. №5438/82-17 без врахування на час їх складання інформації щодо формування спірної земельної ділянки за іншою собою, підтверджує той факт, що проектна документація відображає не в повній мірі фактичні обставини.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. за № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок).

Пункт 114 вказаного Порядку передбачає, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.

Однак, як норма ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", так і п. 144 Порядку передбачає скасування державної реєстрації земельної ділянки у разі якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано лише за умови наявності вини заявника.

При цьому, за інформацією Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру, викладену в листі від 09.11.2017 р. за № 35/415-07, право оренди на земельну ділянку за громадянином ОСОБА_2 не зареєстровано з причин неодноразової відмови ГУ Держгеокадастру, тобто не з вини ОСОБА_2 (а.с. 38, 39).

Крім того, представником відповідача надані документи щодо неодноразових звернень ОСОБА_2 до ГУ Держгеокадастру із заявами про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку НОМЕР_1 (а.с.73-126), однак на теперішній час рішення щодо його затвердження не прийнято.

Тобто, вина ОСОБА_2 щодо не реєстрації речового права на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 відсутня.

З огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в зв'язку з їх необґрунтованістю.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зауважити на таке.

В провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебувала справа № 818/555/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії.

Предметом розгляду зазначеної справи було визнання незаконною бездіяльності відповідача в частині не вчинення дій щодо видалення з Державного земельного кадастру земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, а також зобов'язання державного кадастрового реєстратора вчинити дії щодо видалення з Державного земельного кадастру земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 р. по справі № 818/555/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Зазначеним судовим рішенням встановлений факт того, що право оренди земельної ділянки за ОСОБА_2 не зареєстровано з причин неодноразової відмови Головного управління Держгеокадастру, а не з вини ОСОБА_2 у тривалому не проведенні реєстрації права оренди земельної ділянки.

Колегією суддів зазначено, що відповідно до листів Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 16.06.2017 року, 24.07.2017 року, 18.09.2017 року ОСОБА_2 звертався неодноразово щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в затвердженні якої йому було відмовлено, у зв'язку з недоліками в технічній документації та рекомендовано звернутися до виконавця.

Враховуючи те, що повноваження щодо затвердження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки належать Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області, яким розглядалося вказане питання, то у державного кадастрового реєстратора були відсутні документи щодо оформлення технічної документації про надання земельної ділянки у користування ОСОБА_2 та, відповідно, були відсутні правові підстави для встановлення вини останнього щодо не оформлення земельної ділянки.

Таким чином, враховуючи не доведеність наявності у державного реєстратора документів на підтвердження вини ОСОБА_2 в не здійсненні реєстрації речового права протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності у державного реєстратора законодавчо встановлених підстав для скасування державної реєстрації, а тому є безпідставними твердження позивача про допущення державним реєстратором протиправної бездіяльності.

Окрім того, судом зазначено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012р. № 1051 затверджено "Порядок ведення Державного земельного кадастру" (далі - Порядок), п.п. 2 п. 114 якого встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.

В зазначеній редакції підпункт 2 пункту 114 викладено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 р. N 509, згідно з якою вона застосовується з 01.10.2017 р.

З матеріалів справи встановлено, що рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру прийнято відповідачем 18.09.2017 р.

Тобто, на момент прийняття відповідачем рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру п.п 2 п. 114 Порядку у вищезазначеній редакції не застосовувався, а тому відповідач не мав законних підстав приймати рішення на підставі його приписів.

Таким чином, суди дійшли висновку про те, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені чинним законодавством України.

Вищезазначене судове рішення набрало законної сили 18 вересня 2018 року.

Відповідно до ст. ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,- за її межами.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч. 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII (зі змінами та доповненнями) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

З огляду на той факт, що вищезазначеним судовим рішенням по справі № 818/555/18, яке набрало законної сили 18.09.2018 року, встановлений факт відсутності незаконної бездіяльності відповідача в частині не вчинення дій щодо видалення з Державного земельного кадастру земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, колегія суддів дійшла висновку, що у ОСОБА_1 відсутнє право для задоволення відповідачем його заяви щодо Державної реєстрації земельної ділянки площею 2,0000 гектарів відповідно до розробленого Сумською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" та погодженого в установленому законом порядку "Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Кровненської сільської ради Сумського району Сумської області".

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність свого рішення, що оскаржується.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, п.1 ч.1 ст. 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2017 по справі № 818/1491/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П'яноваСудді І.С. Чалий В.В. Зеленський Повний текст постанови складено 19.11.2018.