Рішення № 77924425, 08.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2018 р. № 2040/7040/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ломаги А.А.,

представника позивача - Коновалова О.А.,

представника відповідачів - Зінченка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОФ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі (за підписом голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Гаврилко І.М.) №871459/34954338 від 06.08.2018 стосовно податкової накладної №28 від 27.07.2018 року та №871458/34954338 від 06.08.2018 стосовно податкової накладної №29 від 27.07.2018 року;

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкових накладних №28 від 27 липня 2018 року та №29 від 27 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №28 від 27 липня 2018 року №29 від 27 липня 2018 року датою її надсилання - 01.08 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішеннями про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №871459/34954338 від 06.08.2018 стосовно податкової накладної №28 від 27.07.2018 року та №871458/34954338 від 06.08.2018 стосовно податкової накладної №29 від 27.07.2018 року. Позивач вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації податкових накладних, оскільки ним надано всі необхідні документи для розблокування реєстрації податкових накладних №28 та №29 від 27.07.2018 р., реєстрація яких відповідачем була зупинена. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, у зв'язку з чим, просить скасувати вказані рішення та зобов'язати відповідача зареєструвати податкові накладні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 р. відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2018 р. прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог та залучено як другого відповідача Головне управління ДФС у Харківській області до участі у розгляді адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФ" до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 р. закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 08.11.2018 р. о 14.50 год. за згодою сторін на розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

Представником відповідача, Головного управління ДФС у Харківській області, 30.10.2018 р. до суду було надано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що приймаючи рішення №871459/34954338 та №871458/34954338 від 06.08.2018 про відмову в реєстрації податкових накладних №28 та №29 від 27 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючий орган виходив з того, що позивач не надав первинні документи щодо транспортування, навантаження, розвантаження та зберігання ТМЦ, що унеможливлює підтвердження господарської операції, а тому дії податкового органу відповідають Закону.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов у зв'язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КОФ" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 34954338.

Головним управлінням ДФС у Харківській області 06.08.2018 було прийнято рішення №871459/34954338 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "КОФ" в реєстрації податкової накладної №28 від 27 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 929500,00 грн., в т.ч. ПДВ 154916,67 грн. (а.с.36-37).

Також, Головним управлінням ДФС у Харківській області 06.08.2018 було прийнято рішення №871458/34954338 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "КОФ" в реєстрації податкової накладної №29 від 27 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 2600000,00 грн., в т.ч. ПДВ 433333,33 грн. (а.с.38-39).

Суд зазначає, що Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Із матеріалів справи вбачається, ТОВ "КОФ" 27.07.2018 були виписані податкові накладні №28 на загальну суму 929500,00 грн., в т.ч. ПДВ 154916,67 грн. та №29 на загальну суму 2600000,00 грн., в т.ч. ПДВ 433333,33 грн., які виписано за правилами першої події (передплата), та які було внесено до Єдиного реєстру податкових накладних для їх подальшої реєстрації та сплати ПДВ. (а.с.14,16).

Проте, позивачем було отримано від Державної фіскальної служби України квитанції №1 від 02.08.2018 року про зупинення реєстрації податкових накладних, з посиланнями на вимоги: п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК від 27.07.2018 р. №28 та №29 зупинені. ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та / або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D»=.0118370760066732442589544621715608311471, «Р»=0. (а.с.15,17).

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", &q?не;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України , згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", &q? н;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Аналізуючи вище зазначені положення суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Так, судом встановлено, що Державною фіскальною службою України реєстрація податкових накладних №28 та №29 від 27 липня 2018 року була зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ" 02.08.2018 до контролюючого органу було надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію який зупинено №1 на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, з копіями наступних документів: договір поставки №50 від 26.07.2018 р., рахунок на оплату №8 від 26.07.2018 р., які були отримані контролюючим органом, що підтверджується долученою до матерів справи квитанцією №2 про прийняття документу до розгляду. (а.с.31).

Також, 02.08.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ" до контролюючого органу було надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію який зупинено №2 на підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена, з копіями наступних документів: договір поставки №50 від 26.07.2018 р., рахунок на оплату №8 від 26.07.2018 р., які були отримані контролюючим органом, що підтверджується долученою до матерів справи квитанцією №2 про прийняття документу до розгляду. (а.с.35).

Крім того, надано пояснення що, податкові накладні виписані на отриманий авансовий платіж за майбутню поставку вугілля кам'яного.

Комісією Головного управління ДФС у Харківській області 06.08.2018 року прийнято рішення №871459/34954338 про відмову в реєстрації податкової накладної №28 від 27.07.2018 року та №871458/34954338 про відмову в реєстрації податкової накладної №29 від 27.07.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. (а.с.36-39).

У відзиві на позов представник відповідачів посилався на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ" не були надані докази щодо того, звідки останній отримав ТМЦ чи яким чином виготовив реалізований товар, доказів на підтвердження транспортування, завантаження та розвантаження.

Судом встановлено, 26.07.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ" (в якості продавця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Красноградська овочева фабрика» (в якості Покупця) укладено договір поставки №50, за умовами якого продавець зобов'язується за цим договором поставити покупцеві вугілля кам'яне ДГ 0-100 в кількості 2100,00 тон. (п.1.1. Договору). (а.с.18).

Відповідно до п.1.2. Договору, покупець зобов'язується оплатити продукцію і прийняти її.

У зв'язку із зміною умов поставки товару, керуючись положеннями Договору, відповідно до додаткової угоди №1 від 27.07.2018, сторони домовились пункти Договору викласти в такій редакції:

п.3.1. Договору, постачання товару здійснюється на умовах EXW (склад за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Наталине, вул.. Свято-Троїцька, буд. 39-а, територія ТОВ «Красноградська овочева фабрика»;

п.3.2 Договору, розрахунки здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, оплата в розмірі 100% передплати здійснюється в строк до 03 серпня 2018 року.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи рахунок на оплату №8 від 26.07.2018 р.(а.с.20).

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ" на виконання умов договору виписано податкову накладну №28 від 27.07.2018 р. на загальну суму 929500,00 грн., в т.ч. ПДВ 154916,67 грн. та податкову накладну №29 на загальну суму 2600000,00 грн., в т.ч. ПДВ 433333,33 грн., за правилами першої події (передплата).

Матеріалами справи підтверджено, що повідомленнями №1 та №2 від 02.08.2018 року позивач повідомив контролюючий орган про те, що податкові накладні були виписані на передплату авансовим платежем за договором поставки №50 від 26.07.2018, укладеного із Товариством з обмеженою відповідальністю «Красноградська овочева фабрика».

Надана позивачем виписка з банківського рахунку позивача від 27.07.2018 року (а.с. 21) підтверджує здійснення контрагентом позивача передплати товару, вугілля марки ДГ 0-100, у безготівковій формі.

Відповідно до долученого до матеріалів справи договору поставки №21 від 16.07.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ" (в якості Покупця) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веста» (в якості Постачальника), на адресу позивача поставлено товар - вугілля марки ДГ 0-100 в кількості 2100 тон, що підтверджується долученими до матеріалів справи специфікацією до договору №1 від 16.07.2018 р. та видатковою накладною №1 від 03.08.2018, що спростовує доводи відповідача, викладені в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної, щодо неможливості підтвердження господарської операції у зв'язку з ненадання позивачем до контролюючого органу документів у підтвердження отримання реалізованих позивачем ТМЦ, чи доказів у підтвердження його виготовлення.

Щодо тверджень представника відповідачів щодо відсутності документів щодо транспортування, відвантаження та завантаження товару, суд зазначає, що відвантаження та транспортування товару на момент виписки податкової накладної не відбувалось.

Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаними контрагентами або відсутності реального характеру цих операцій матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкової накладної позивачем.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ" 09.08.2018 року, в порядку передбаченому п.56.23 статті 56 Податкового кодексу України, на адресу Державної фіскальної служби України були направлені скарги на рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних №871459/34954338 та №871458/34954338 від 06.08.2018 та пояснення до скарги. До зазначених скарг підприємством позивача були додані первинні документи на підтвердження здійснення господарської операції. (а.с.40, 50).

Вказані скарги були отримані відповідачем, що підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями №1 від 09.08.2018 р. (а.с.49, 59).

Відповідно до приписів п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України, оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

56.23.1 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

56.23.2 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

56.23.3 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

56.23.4 якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Згідно з пунктами 15-17 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2018 №117, за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, та надсилає його платнику податку у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Про залишення скарги без розгляду комісія ДФС з питань розгляду скарг повідомляє платнику податку із зазначенням обґрунтованих причин у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно з п.19 Порядку, задоволення скарги є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням вимог пункту 200 1.3 статті 200 1 Кодексу.

Судом, в підготовчому засіданні витребувано у відповідача, Державної фіскальної служби України, докази направлення платнику податків, ТОВ «КОФ», рішень за результатами розгляду скарг, у визначені Законом строки, проте, представником відповідача жодних доказів у підтвердження направлення рішень позивачу, у встановлені Законом строки, до суду надано не було.

Згідно долученого до матеріалів справи відповідачем скріншота відкритих сторінок з програмного забезпечення «М.Е.Dос» з монітору комп'ютера, копія якого приєднано до матеріалів справи, судом встановлено, що рішення про розгляд скарг №25239/34954338/2 та №25238/34954338/2 від 23.08.2018 були направлені на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФ" 17.09.2018 року, тобто, з порушенням встановленого п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України, строку розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи приписи п.п.56.23.4 п.56.3 ст.56 ПК України, суд приходить до висновку, що оскільки вмотивоване рішення за скаргами платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не було надіслано відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю "КОФ" протягом 10-денного строку, скарги позивача від 09.08.2018 вважаються повністю задоволеними на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відтак, враховуючи задоволення скарг позивача, що в свою чергу є підставою для реєстрації зазначених у скаргах податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ", №28 від 27 липня 2018 року та №29 від 27 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, суд звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, яким передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому та третьому випадках податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили саме рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні №28 від 27 липня 2018 року та №29 від 27 липня 2018 року датою їх надсилання 01 серпня 2018 року, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, у зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі (за підписом голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Гаврилко І.М.) №871459/34954338 від 06.08.2018 стосовно податкової накладної №28 від 27.07.2018 року та №871458/34954338 від 06.08.2018 стосовно податкової накладної №29 від 27.07.2018 року, суд зазначає наступне.

Оскільки судовим розглядом встановлено, що скарги позивача на рішення комісії контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних №871459/34954338 та №871458/34954338 від 06.08.2018 є задоволеними на користь платника податків, ТОВ «КОФ», та, відповідно, скасованими, суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду вказані рішення жодним чином не порушують права позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі (за підписом голови комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Гаврилко І.М.) №871459/34954338 від 06.08.2018 стосовно податкової накладної №28 від 27.07.2018 року та №871458/34954338 від 06.08.2018 стосовно податкової накладної №29 від 27.07.2018 року задоволенню не підлягають.

Суд вказує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

А згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, Державна фіскальна служба України, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності вчиненої ним бездіяльності.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФ" (пров. Динамівський, буд. 4, м. Харків, 61177, код 34954338) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ, 04053, код 39292197), Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не реєстрації податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю "КОФ", №28 від 27 липня 2018 року та №29 від 27 липня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну фіскальну служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних - податкові накладні №28 від 27 липня 2018 року та №29 від 27 липня 2018 року датою їх надсилання 01 серпня 2018 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОФ" (пров. Динамівський, буд. 4, м. Харків, 61177, код 34954338) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ, 04053, код 39292197) суму сплаченого судового збору у розмірі 5286,00 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 19 листопада 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин