Рішення № 77924340, 06.11.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2240/2322/18

РІШЕННЯ

іменем України

06 листопада 2018 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представників позивача - Мініх І.М., Галущака В.С., представників відповідача - Казарець О.А., Якимчука Ю.С. розглянувши адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Пасічна" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0002991403 від 10.04.2018, яким донараховано Державному підприємству "Дослідне господарство "Пасічна" грошове зобов'язання по ПДВ в розмірі 521747,00 грн. та штрафні фінансові (санкції) в розмірі 907083,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем з 06.02.2018 по 05.03.2018 проведено документальну планову виїзну перевірку Державного підприємства "Дослідне господарство "Пасічна" з питань правильності дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2017. За результатами перевірки складено акт № 0522/22-01-14-03/00704391 від 13.03.2018 року. На підставі встановлених порушень, які визначені у акті перевірки Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0002991403 від 10.04.2018, яким донараховано Державному підприємству "Дослідне господарство "Пасічна" грошове зобов'язання по ПДВ в розмірі 521747,00 грн. та штрафні фінансові (санкції) в розмірі 907083,00 грн. З висновками, викладеними в акті перевірки, що стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення позивач не погоджується, оскільки податковим органом сформовано протиправний висновок, та як наслідок, неправомірно винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0002991403 від 10.04.2018. А тому, враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідач проти позову заперечував мотивуючи свою позицію тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень контролюючого органу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2018 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

26.09.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали і просили суд адміністративний позов задовольнити, посилаючись на підстави викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали і заперечили проти його задоволення, наголошуючи при цьому на правомірності оскаржуваного позивачем податкового повідомлення - рішення, що прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, судом встановлено наступне.

Позивач - Державне підприємство "Дослідне господарство "Пасічна" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00704391.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області відповідно до ст. 20, 75, 77, 81, 82 Податкового кодексу України, плану - графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за І квартал 2018 року, на підставі наказу Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 25.01.2018 № 370, проведена документальна планова виїзна перевірка Державного підприємства "Дослідне господарство "Пасічна" науково-виробничого центру "Соя" Національної академії аграрних наук України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 30.09.2017.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 0522/22-01-14-03/00704391 від 13.03.2018, яким встановлені порушення Державним підприємством "Дослідне господарство "Пасічна" вимог:

1) п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України ( в редакції 2015 року) занижений ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 570209 грн. * в т.ч. в розрізі звітних періодів:

- січні 2015 року в сумі 36511 грн.,

- лютому 2015 року в сумі 11951 грн.,

- березні 2015 року в сумі 18171 грн.,

- квітні 2015 року в сумі 16995 грн.,

- травні 2015 року в сумі 46791 грн.,

- червні 2015 року в сумі 12141 грн.,

- липні 2015 року в сумі 13452 грн.,

- серпні 2015 року в сумі 15769 грн.,

- вересні 2015 року в сумі 16586 грн.,

- жовтні 2015 року в сумі 19071 грн.,

- листопаді 2015 року в сумі 19662 грн.,

- грудні 2015 року в сумі 343109 грн.;

2) пп. 209.2.1 пп.209.2.3 п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України та п. 3 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів" від 12.01.11, № 11 ДП ДГ "ПАСІЧНА" НВЦ "СОЯ" НААН скористався податковою пільгою спец режиму ПДВ в сумі 203919 грн., в супереч умов її надання.

На підставі акту від 13.03.2018 № 0522/22-01-14-03/00704391 Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0002991403 від 10.04.2018, яким донараховано Державному підприємству "Дослідне господарство "Пасічна" грошове зобов'язання по ПДВ в розмірі 521747,00 грн. та штрафні фінансові (санкції) в розмірі 907083,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство "Дослідне господарство "Пасічна" в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 здійснювало реалізацію власно вирощеної продукції, а саме:

- ВРХ та свині живою вагою для ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», ТОВ «Лукон», ТОВ «Еко-Бекон», ТОВ «Верест» та ФОП ОСОБА_5;

- соя для ТОВ "Агрофірма Відродження" та ТОВ "Укрєвроекспорт".

Позивачем за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 задекларовано податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 7113327,00 грн.

Контролюючим органом в ході перевірки на підставі наданих Державним підприємством "Дослідне господарство "Пасічна" головних книг, оборотно-сальдових відомостей та аналізів по рахунках: 16 "Дострокові біологічні активи", 20 "Виробничі запаси", 21 "Поточні біологічні активи", 23 "Виробництво", 28 "Товари", 30.1 "Каса в національній валюті", 31 "Рахунки в банках", 36 "Рахунки з покупцями та замовниками", 64.3 "Податкові зобов'язання", 70 "Доходи від реалізації", 74 "Інші доходи", 79 "Фінансові результати", первинних документів ( господарських договорів з покупцями та замовниками, накладних, актів виконаних робіт (наданих послуг), банківських виписок, касових документів, товарно-транспортних накладних, довіреностей, бухгалтерських довідок та інше) здійснено порівняльний аналіз ціни реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва із собівартістю даної продукції.

Проведеною перевіркою встановлено, що Державне підприємство "Дослідне господарство "Пасічна" в перевіряємому періоді здійснювало реалізацію власно вирощеної продукції по цінам, нижче собівартості їх реалізації, а саме:

- за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 здійснено реалізацію власно вирощених свиней та ВРХ за цінами нижчими їх фактичної собівартості на суму 1189674,41 грн.;

- за період з 28.10.2015 по 16.11.2015 здійснено реалізацію власно вирощеної сої за цінами нижчими її фактичної собівартості на суму 1661369,00 грн.

Внаслідок чого, за висновками контролюючого органу, позивачем при реалізації у 2015 році продукції власного виробництва по Україні за ціною нижчою за собівартість не нараховано ПДВ на факт реалізації продукції по цінам, нижче собівартості в загальній сумі 570209,00 грн.

Суд перевіряючи правомірність встановленого відповідачем порушення Державним підприємством "Дослідне господарство "Пасічна" положень пункту 188.1 ст.188 Податкового кодексу України ( в редакції 2015 року), виходить з наступного.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями в редакції, що діяла в момент вчинення правопорушення) об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України в редакції, що діяла з 01.01.2015 року база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів ( крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів ( крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів /послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Відповідно до вимог п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України платник ПДВ у випадку реалізації товарів, за цінами нижче їх собівартості зобов'язаний віднести до бази оподаткування і ПДВ суму такого перевищення собівартості над ціною реалізації та нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ.

Згідно економічних навчальних посібників ціноутворення залежить виключно від волі контрагентів за договором, тобто є вільним, а з іншого - не завжди є таким, оскільки підпадає під державне регулювання.

Ціна, як економічне явище, є результатом взаємодії попиту й пропозиції на певний товар (послугу), зумовленим об'єктивними економічними причинами (затрати на виробництво і його технологія, інші фактори, що впливають на собівартість продукту, економічна конюнктура тощо). Суть ціни в економічному розумінні полягає в підрахунку собівартості продукту; за кошти вище собівартості з метою отримання прибутку.

Відповідно до пунктів 4,6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 (далі - Положення), об'єкт витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Згідно з п.11 Положення собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Відповідно до п.14 Положення до складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Отже, база оподаткування операцій з надання послуг не може бути нижче їх собівартості, до якої включається амортизація, а база оподаткування операцій з надання послуг оренди транспортних засобів не могла бути нижче нарахованих амортизаційних відрахувань на такі транспортні засоби.

Відповідно до пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, зареєстрованого в Міністерств юстиції України 13.10.2014 за №1235/26012, у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, а при здійснені контрольованих операцій - виходячи із звичайних цін, і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання/собівартість/балансова (залишкова) вартість/звичайна ціна перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною. У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 цього Порядку (17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Як вбачається наявних в матеріалах справи видаткових накладних (квитанцій на закупку худоби) та податкових накладних, позивач у січні - грудні 2015 року реалізував власно вирощену ВРХ та свині живою вагою зі знижкою 16512 кг для ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», ТОВ «Лукон», ТОВ «Еко-Бекон», ТОВ «Верест» та ФОП ОСОБА_5 на загальну вартість 2301708,97 грн.

Згідно наданих до суду позивачем журналів - ордерів № 9 по рахунках 21 «Поточні біологічні активи» (свині), 16 «Довгострокові біологічні активи» (ВРХ) та відомостей №9-А по даних рахунках, вбачається, що собівартість реалізованих позивачем власно вирощених ВРХ та свиней живою вагою зі знижкою 16512 кг склала 3493778,53 грн.

Позивачем операції з реалізації власно вирощених ВРХ та свиней, а також формування собівартості відображені кореспонденцією рахунків: Д-т рах. 21 «Поточні біологічні активи» - К-т рах. 232 «Виробництво» на суму 1047993,69 грн. (свині); Д-т рах. 16 «Довгострокові біологічні активи» - К-т рах. 232 «Виробництво» на суму 2445844,84 грн. (ВРХ); Д-т рах. 90 «Собівартість реалізації» - К-т рах. 21 «Поточні біологічні активи» на суму 1047993,69 грн.; Д-т рах. 90 «Собівартість реалізації» - К-т pax. 16 «Довгострокові біологічні активи» на суму 2445844,84 грн.; Д-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями» - К-т рах. 70 «Дохід від реалізації» на суму 2762050,76 грн.; Д-т рах. 70 «Дохід від реалізації» - К-т рах. 64 «Розрахунки за податками та платежами» - податкові зобов'язання по реалізації виготовленої продукції на суму 460341,79 грн.

Також, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено (видаткові накладні та податкові накладні), що ДП "Дослідне господарство "Пасічна" у жовтні - листопаді 2015 року реалізувало сою урожаю 2015 року в кількості 99,22 тонн ТОВ "Агрофірма Відродження" та ТОВ "Укрєвроекспорт" на загальну вартість 644930,00 грн. без ПДВ.

Згідно наданих до суду позивачем журналів - ордерів по рахунках 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", К-т рах. 231 "Рослинництво" та Д-т рах. 90 "Собівартість реалізації" у жовтні - листопаді 2015 року собівартість реалізованої позивачем сої склала 317702 грн. Собівартість, визначена згідно планової калькуляції сої урожаю 2015 року, склала 3200 грн. за тонну, всього 99,22 тон сої, на загальну суму 317702,00 грн.

ДП «Дослідне господарство» Пасічна» в грудні 2015 року проведено розрахунок фактичної собівартості зернових та технічних культур урожаю 2015 року (що передбачено Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 N 132).

Позивачем до суду подано розрахунок, згідно якого на Д-т рахунку 90 «Собівартість реалізації» додатково списані витрати, понесенні підприємством на вирощення зернових та технічних культур урожаю 2015 року. Згідно даного розрахунку визначено різницю між фактичною собівартістю та плановою собівартістю, зокрема, по сої - 1988597,00 грн.

Однак, як вбачається із журналів - ордерів по рахунках 23 "Виробництво" та Д-т рах. 90 "Собівартість реалізації", фактична собівартість сої урожаю 2015 року в кількості 99,22 тон склала 2306299 грн. (317702,00 грн.+1988597,00 грн.).

В бухгалтерському обліку ДП «Дослідне господарство» Пасічна» операції з реалізації та формування собівартості реалізованої сої урожаю 2015 року відображені кореспонденцією рахунків: Д-т рах. 36 «Розрахунки з покупцями» - К-т рах. 70 «Дохід від реалізації» на суму 773916 грн.; Д-т рах. 70 «Дохід від реалізації» - К-т рах. 64 «Розрахунки за податками та платежами» - податкові зобов'язання по реалізації виготовленої продукції на суму 128986 грн.; Д-т рах. 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» - К-т рах. 231 «Рослинництво» на суму 317702 грн.; Д-т рах. 90 «Собівартість реалізації» - К-т рах. 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» на суму 317702 грн.; Д-т рах. 90 «Собівартість реалізації» - К-т рах. 231 «Рослинництво» на суму 1988597 грн. (проведено розрахунок фактичної собівартості зернових та технічних культур за грудень 2015 року).

Отже, аналізуючи зазначене, позивачем здійснено реалізацію власно вирощеної продукції (ВРХ, свині, соя) за цінами нижчими від їх фактичної собівартості: ВРХ та свині на суму - 1189674,41 грн., соя на суму - 1661369,00 грн.

Даний факт підтверджується також поданими до податкового органу деклараціями з ПДВ спецрежим за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2015 року та додатками № 5 до декларацій з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2015 року.

Окрім того, позивачем у відповідності до пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, на операції з постачання виробленої сільськогосподарської продукції нижче її собівартості податкові накладні, із позначкою - 17, не складалися та в Єдиному реєстрі податкових накладних не реєструвалися.

Згідно п. 5 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 13) (далі - Порядок 966), платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі - декларація 0121-0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Пунктом 2 p.V Порядку № 966 визначено, що у рядку 1.1 декларації 0121-0123 вказуються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених/наданих сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Аналізуючи наведені податкові норми, платник податку має право у складі податкових зобов'язань Податкових деклараціях з ПДВ спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства (0121) декларувати операції з постачання власно виробленої сільськогосподарської продукції та/або послуг на які, відповідно до пункту 209.17. ст. 209 Податкового кодексу України поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства.

Враховуючи вищевикладене, операції по відображенню суми перевищення собівартості виробленої сільськогосподарської продукції над ціною постачання, відображаються в рядку 1.1 Податкової декларації з ПДВ (0110, загальна) та не приймають участі у визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарської продукції.

Як зазначено судом вище, згідно п.188.1 ст. 188 ПК України в редакції, що діяла з 01.01.2015 року база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості.

Таким чином, в порушення вимог п.188.1 ст.188 ПК України, ДП «Дослідне господарство» Пасічна» не віднесено до бази оподаткування ПДВ перевищення собівартості власно виробленої продукції, як рослинництва (сої), так і тваринництва (ВРХ, свиней) в загальній сумі 2851043,41 грн. над ціною їх собівартості, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 521747,00 грн. Податкові накладні на суму такого перевищення з позначкою 17 не складені та в Єдиному реєстрі податкових накладних не зареєстровані.

А тому, враховуючи зазначене суд приходить до висновку що в ході судового розгляду справи відповідачем доведено правомірність донарахування Державному підприємству "Дослідне господарство "Пасічна" грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 521747,00 грн. та штрафних фінансових (санкцій) в розмірі 130437,00 грн.

Щодо встановленого відповідачем порушення ДП "Дослідне господарство "Пасічна" вимог пп. 209.2.1 пп.209.2.3 п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України та п. 3 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів" від 12.01.11, № 11, суд зазначає наступне.

До 01.01.2017 позивач був суб'єктом спеціального режиму оподаткування, як сільськогосподарський виробник за правилами ст. 209 Податкового кодексу України.

Пунктом 209.2.1 Податкового кодексу в підпункті «б» встановлено, що сільськогосподарські підприємства для забезпечення перерахування, зазначеного у підпункті "б" пункту 209.2 цієї статті, зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкриті для перерахування коштів до державного бюджету та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових і технічних культур;

Згідно з п. 209.2.2 Податкового кодексу кошти, зараховані на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у таких розмірах: «… б) з рахунків, зазначених у підпункті "б" підпункту 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті:

- 85 відсотків - на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- 15 відсотків - на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.»

Відповідно до п. 209.2.4. Податкового кодексу сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їхні рахунки у системі електронного адміністрування податку, зазначені у підпункті 209.2.1 пункту 209.2 цієї статті, коштів у розмірі, достатньому для перерахування до державного бюджету та на спеціальний рахунок, на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість (далі Порядок).

Пунктом 9 зазначеного Порядку в редакції на дату складання податкових накладних встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою: У Накл= У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт У НаклВид У Відшкод У Перевищ.

Згідно з п. 13 вказаного вище Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку визначено, що казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про суми поповнення електронних рахунків (в тому числі додаткових електронних рахунків) та залишків на таких рахунках.

Пунктом 1 пункту 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

За правилами п. 23 Порядку суб'єкти спеціального режиму оподаткування та платники - сільськогосподарські підприємства, які відповідають пункту 209.18 статті 209 Кодексу, ведуть окремий облік операцій: із сільськогосподарськими товарами/послугами, крім зернових і технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 Кодексу; із зерновими та технічними культурами, визначеними у пункті 209.19 статті 209 Кодексу; з продукцією тваринництва, визначеною у пункті 209.19 статті 209 Кодексу.

Для перерахування суб'єктами спеціального режиму оподаткування сум податку за операціями, зазначеними в абзацах другому - четвертому цього пункту, до державного бюджету та на їх спеціальні рахунки такі підприємства зараховують кошти на власні додаткові електронні рахунки залежно від виду операцій, зазначених в абзацах другому - четвертому цього пункту.

Пунктом 24 Порядку встановлено, що казначейство подає ДФС в розрізі платників податку інформацію про перераховані з їх електронних рахунків/додаткових електронних рахунків коштів до бюджету/на спеціальний рахунок/поточний рахунок у день, що настає за днем такого перерахування, та неперерахованих сум у зв'язку з відсутністю коштів на таких рахунках.

Пунктом 5, 6 Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 21.07.2014 № 770 встановлено, що органи Казначейства зобов'язані зараховувати на небюджетні рахунки клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання. Для перерахування коштів з небюджетних рахунків клієнти подають органам Казначейства платіжні доручення на паперових та електронних носіях у кількості примірників, необхідній для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку спец режиму платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, платник податку перераховує на електронний рахунок спецрежиму ПДВ необхідні кошти з власного поточного рахунка, при цьому зазначені кошти мають бути зараховані органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. на рахунок платника автоматично протягом наступного операційного дня за днем, в якому кошти надійшли на такий рахунок.

Судом встановлено, що Казначейством в системі електронного адміністрування податку на додану вартість 11.01.2016 відкрито Державному підприємству "Дослідне господарство "Пасічна" рахунки: 37530100232079 - с/г товари; 37541100232079 (рослинництво); 37552100232079 - тваринництво.

Для реєстрації податкових накладних за грудень 2016 року позивачем в межах здійснення сільськогосподарської діяльності згідно платіжного доручення № 10 від 12.01.2017 перераховано 125 000 грн. на додатковий електронний рахунок № 37552100232079 призначення платежу: *;101;;ПДВ спецрежим (операції з продукцією тваринництва) за грудень 2016 року; згідно платіжного доручення № 15 від 16.01.2017 перераховано 222930 грн. на додатковий електронний рахунок № 37552100232079 призначення платежу: *;101;;ПДВ спецрежим (операції з продукцією тваринництва) за грудень 2016 року; згідно платіжного доручення № 41 від 30.01.2017 перераховано 222930 грн. на додатковий електронний рахунок № 37552100232079 призначення платежу: *;101;;ПДВ спец режим (операції з продукцією тваринництва) за грудень 2016 року.

Граничний термін реєстрації податкових накладних - 15 січня 2017 року.

Проте, вказані кошти були повернуті Державним казначейством України платіжними дорученнями № 9332473 від 12.01.2017, № 9357982 від 16.01.2017, № 9714278 від 30.01.2017 з призначенням платежу «Уточніть реквізити», хоча з копії поданих суду платіжних доручень вбачається, що зазначені в них реквізити вказані чітко та вірно.

Також, в матеріалах справи наявний лист Державної казначейської служби України № 12-08/61-12688 від 02.08.2018, наданий на запит представника позивача, в якому зазначено, що додаткові електронні ПДВ - рахунки з 01.01.2017 були заблоковані у відповідності до ст. 209 ПК України.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що пропущення строку перерахування податкового зобов'язання відбулося не з вини позивача, а у зв'язку з обставинами від нього не залежними.

Окрім того, позивач не маючи можливості зарахувати на додаткові електронні рахунки (3755, 3754, 3753) перерахував самостійно суму належну до сплати до бюджету згідно податкової декларації з ПДВ спец режим ( 0121) за грудень 2016 року на основний рахунок (3751) ПДВ в загальній сумі 158 881 грн., згідно платіжних доручень № 29 від 23.01.2017 року - 50 тис. грн.., № 38 від 26.01.2017 року - 80 тис. грн., № 39 від 30.01.2017 року - 28881 грн., всього на суму 203 919 грн., так як електронний розподіл не здійснювала Державна казначейська служба на підставі листа ДФСУ.

При цьому судом встановлено, що позивач вчинив всі залежні від нього та можливі дії по недопущенню порушення строків погашення відповідного податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто, визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства, що вчинено за наявності протиправних дій суб'єкта господарювання націлених на вчинення такого порушення.

Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з врахуванням наявності, такої обов'язкової умови як наявність вини у діях платника податку при вчиненні порушення. Відсутність такої вини унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Оцінюючи зібрані судом докази у їх сукупності, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що вина позивача, що полягає у неподанні платіжних доручень на задекларовану суму ПДВ відсутня, що унеможливлює застосування до ДП «Дослідне господарство» Пасічна» штрафних санкцій.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості застосування відповідальності до платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в разі відсутності вини платника податку в порушенні встановлених законом термінів наявна у судовій практиці Верховного Суду, зокрема в Постанові від 20.03.2018 по справі № 819/777/17.

Таким чином, враховуючи викладене оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0002991403 від 10.04.2018, в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 254899,00 грн. за порушення пп. 209.2.1 пп.209.2.3 п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України та п. 3 Постанови КМУ "Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів" від 12.01.11, № 11 - належить до скасування, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем частково доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" № 0002991403 від 10.04.2018, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Державного підприємства "Дослідне господарство "Пасічна" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 13606,25 грн., і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складає 3823,36 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" № 0002991403 від 10.04.2018 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 254899,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Пасічна" судові витрати в сумі 3823 (три тисячі вісімсот двадцять три) грн. 36 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 листопада 2018 року

Позивач:Державне підприємство "Дослідне господарство "Пасічна" (вул. Радгоспна, 3, с. Пасічна, Старосинявський район, Хмельницька область, 31414 , код ЄДРПОУ - 00704391) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький