Ухвала суду № 77923894, 14.11.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Справа № 1940/1243/18

14 листопада 2018 р.м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Осадчука І.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Михальчук О.Ю.

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Тернопільської міської ради, , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Тернопільської міської ради, в якій просить:

скасувати рішення узгоджувальної комісії Тернопільської міської ради по вирішенню земельних спорів щодо встановлення межі між земельною ділянкою АДРЕСА_1;

зобов'язати узгоджувальну комісію Тернопільської міської ради по вирішенню земельних спорів провести повторне засідання із залученням позивача.

Ухвалою суду від 05.07.2018 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (із зазначенням способу їх усунення) до 13.07.2018 р. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк і спосіб, встановлений судом.

Ухвалою суду від 16.07.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 16.08.2018 р.

Ухвалою суду від 16.08.2018 р., постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.09.2018 р.

Ухвалою суду від 04.09.2018 р., постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, підготовче засідання відкладено на 18.09.2018 р.

Ухвалою суду від 18.09.2018 р., постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, підготовче засідання відкладено на 04.10.2018 р. та продовжено процесуальний строк підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 04.10.2018 р., постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, підготовче засідання відкладено на 17.10.2018 р.

Підготовче засідання 17.10.2018 р. не проводилось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Мандзія О.П. у основній щорічній відпустці згідно наказу Тернопільського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 р. №63-В/г. Підготовче засідання призначено на 25.10.2018 р.

Ухвалою суду від 25.10.2018 р. відкладено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 14.11.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що узгоджувальною комісією Тернопільської міської ради по вирішенню земельних спорів 16.05.2018 р. прийнято рішення, яким погоджено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 без підпису позивача в акті прийому-передачі межових знаків на зберігання, попередньо звівши межі земельних ділянок згідно з документами на право користування суміжних землекористувачів.

Оскільки межі земельної ділянки погоджено за відсутності ОСОБА_4, чим було позбавлено права подати докази щодо некоректності проходження межі між земельними ділянками АДРЕСА_1, то, на думку позивача, оспорюване рішення узгоджувальної комісії Тернопільської міської ради по вирішенню земельних спорів є протиправним та підлягає скасуванню, що, власне, і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивач вказала, що набуття права власності на земельну ділянку сусідами порушить її право на розбудову власної земельної ділянки, оскільки останні відкликали свою згоду на забудову земельної ділянки по вул. Є. Петрушевича, №7 м. Тернопіль. Просила допитати усіх сусідів які проживають у АДРЕСА_2, які здійснюють реєстрацію своєї земельної ділянки без її згоди. Також просила допитати майбутнього покупця сусідньої земельної ділянки, який буде порушувати права позивача на користування її земельною ділянкою (а.с. 31).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив (а.с.64-66), просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов (а.с.40-41). Повідомив, що зважаючи на те, що 15.05.2018 р. ОСОБА_4 було подано звернення до Тернопільської міської ради з приводу реконструкції частини житлового будинку №7 та надвірних споруд, з їх добудовою і надбудовою за адресою вул.Петрушевича та звернення на ім'я голови комісії по вирішенню земельних спорів з проханням не проводити без її участі перше засідання комісії, а також долучено копію довідки про те, що перебуває на лікуванні в денному стаціонарі, датовану ще 08.05.2018 р., враховуючи, що засідання комісії проводилось третій раз, комісія вирішила завершити розгляд справи та прийняти остаточне рішення. Ознайомившись з представленими заявниками документами, було з'ясовано, що межі земельної ділянки проходять по існуючій огорожі і встановлені при приватизації ОСОБА_4 земельної ділянки.

За таких обставин, спірне рішення прийняте правомірно, на підставі повно і всебічно досліджених документів, а тому до скасування не підлягає. Просив відмовити у задоволенні позову, але вбачає у позовних вимогах цивільний спір по своїй суті.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_9 позовні вимоги не визнав, просив в позові відмовити. Зазначив, що на даний час земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 перебуває у власності уже іншої особи на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2018 р. (а.с. 110-111).

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши письмові докази, які є в матеріалах адміністративної справи, при прийнятті судового рішення щодо юрисдикції даного спору суд враховує наступне.

Як встановлено судом, 27.03.2018 р. треті особи звернулись до відповідача із заявою (а.с.42) про погодження меж земельної ділянки площею 0,0904 га за адресою АДРЕСА_1, згідно із рішенням сесії Тернопільської міської ради №7/21/125 від 15.12.2017 р., для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка) із суміжним землекористувачем ОСОБА_4 (земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_2).

Відповідно до протоколу узгоджувальної комісії Тернопільської міської ради №7 від 16.05.2018 р. ознайомившись з представленими заявниками матеріалами, комісією встановлено, що межі земельної ділянки проходять по існуючій огорожі і ОСОБА_4 володіє документом на право користування земельною ділянкою згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.05.2017 р., згідно якого межі встановлені і не оскаржувались. Комісією одноголосно прийнято рішення погодити ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 межі земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 без підпису позивача в акті прийому-передачі межових знаків на зберігання, попередньо звівши межі земельних ділянок згідно з документами на право користування суміжних землекористувачів (а.с.50-51).

За змістом ст.12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, і вирішення земельних спорів.

Згідно ч.3, 5 ст.158 ЗК України органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

З огляду на викладене, розглядаючи земельні питання, комісія діє від імені міської ради, у зв'язку із чим прийняті нею рішення у формі протокол по суті такого спору породжують певні права та обов'язки визначеного кола осіб, отже, можуть бути оскаржені в порядку та спосіб, установлені для рішень, прийнятих безпосередньо самим органом місцевого самоврядування.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України та ст.5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Положеннями ч.1 ст.4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; де суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

З установлених судами фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем і третіми особами) не стільки щодо правомірності оскаржуваного рішення відповідача, скільки щодо встановлення межі між земельними ділянками.

За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Також судом встановлено, що на час розгляду справи, земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 належна третім особам на праві суспільної сумісної власності, зареєстрованому 23.10.2018 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перебуває у власності іншої особи на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2018 р. (а.с.110-111).

Відтак, оскаржуване рішення узгоджувальної комісії Тернопільської міської ради по вирішенню земельних спорів щодо встановлення межі між земельною ділянкою АДРЕСА_1, викладене в протоколі №7 від 16.05.2018 р., є актом ненормативного характеру, яке вже реалізовано та вичерпало свою дію після його реалізації, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у позивача у даній справі майнового інтересу до розбудови своєї земельної ділянки, а спір має приватноправовий характер, оскільки обумовлений порушенням приватного майнового інтересу позивача, що підлягає захисту захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Аналіз зазначених обставин дає суду підстави вважати, що спір у даній справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, а стосується захисту його приватних інтересів.

Висновки суду узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 21.03.2018р. у справі № 802/1792/17-а, постанові від 12.04.2018р. у справі №817/1048/16, постанові від 06.06.2018 р. у справі №826/631/15 та постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 10.05.2018 у справі №К/9901/5771/18.

Важливим є також той факт, що земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 зареєстрована 23.10.2018р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перебуває у власності іншої особи на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2018 р. і розгляд заявлених позовних вимог може вплинути на майнові права власника вищевказаної земельної ділянки.

Таким чином, вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи, зокрема й права власності на землю, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень (Тернопільської міської ради).

У відповідності п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Слід зазначити, що відповідно до п.2 ч.2 ст.183 КАС України, одним із рішень, які може прийняти суд за результатами підготовчого засідання, є ухвала про закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, а відтак згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України провадження у справі слід закрити.

Разом з тим, відповідно до ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З огляду на зазначене, суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 19, 238, 248, 250 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали надіслати сторонам про справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено 19 листопада 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.